Ухвала суду № 41105238, 22.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7112/14

Головуючий у першій інстанції Драніков С.М.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Артеменко І.А.

- Черевко П.М.

при секретарі - Добряк Н.І.

з участю : ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11-ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недостовірними висловлювань відповідачів, поширених на засіданні профспілкового комітету працівників охорони здоров'я Біляївського району від 14 листопада 2012 р., такими, що ганьблять її честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання спростувати оприлюднену інформацію, встановити, що рішення профкому, яким було надано згода на звільнення, ґрунтувалося на недостовірній інформації, стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 моральної шкоди в розмірі по 10 000 грн. з кожної та з інших відповідачів по 5 000 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

15 липня 2013 року позивачка звернулася з вказаним позовом. Обґрунтовуючи вимоги позивачка посилається на те, що під час засідання профспілкового комітету, на якому було вирішено питання про надання згоди на її звільнення , відповідачами була розповсюджена недостовірна негативна інформація, яка принижує її честь та гідність, та послуговувала на вирішення питання про дачу згоди на її звільнення.

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що висловлювання, які вони здійснили у ході профспілкового засідання, відповідають дійсності та мали місце.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про захист честі, гідності, репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить задовольнити її позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що ОСОБА_3 з 14 жовтня 1983 року була прийнята на посаду акушерки пологового відділення Біляївської районної лікарні Одеської області. Остання посада позивачки -акушерка передродової палати пологового відділення Біляївської ЦРЛ Одеської області.

В листопаді 2008 року робітники пологового відділення подали головному лікарю заяву про те , що вони відмовляються працювати з позивачкою у зв'язку з тим, що вона недобросовісно відноситься до роботи (а.с.62).

В червні 2009 р. головному лікарю районний акушер-гінеколог подала докладну записку, в якій повідомляла, що ОСОБА_3 покинула своє робоче місце під час , коли була загроза життю жінки, що народила. Відповідно до резолюції головного лікаря з медперсоналом була проведена роз'яснювальна робота(а.с.61).

06 жовтня 2011 року на ім'я головного лікаря звернулася з заявою районний акушер-гінеколог, в якому вказувала, що ОСОБА_3 незаконно робить ксерокс медичних документацій та забирає з них обмінні карти з метою опорочить роботу заявника та пологового відділення. Просить прийняти міри для збереження медичної документації , в якій є відомості про особисте життя та здоров'я пацієнтів (а.с.59). Відповідно до резолюції головного лікаря проведена пояснювальна робота з персоналом.

07 листопада 2011 р. головному лікарю районний акушер-гінеколог подала докладну записку, в якій повідомляла, що ОСОБА_3 допускає груби порушення режиму роботи пологового залу. Так ОСОБА_14 подала скаргу на дії позивачки, але в подальшому відмовилася від претензій. Роди відбулися фізіологічно, але протягом тривалого часу жінку не переводили в післяродову палату. Зі слів ОСОБА_14 її не переводили до приїзду чоловіка. На попередження лікаря ОСОБА_3 не відреагувала, будь-яких пояснень не змогла надати . В зміні акушерки ОСОБА_3 склалося нездорове відношення між медичним персоналом, у зв'язку з чим заявник просила перевести її в інше відділення (а.с.60). Головний лікар наклав резолюцію про переведення позивачки (а.с.60).

В грудні 2011 року на ім'я головного лікаря Біляївської центральної лікарні поступила заява від ОСОБА_15, в якій вона вказувала, що народила ІНФОРМАЦІЯ_1. Пологи приймала позивачка, яка після пологів сказала, що її треба віддячити. Заявниця надала їй 100 грн. з гаманця, в якому всього було 300 грн. Але позивачка взяла з гаманця ще 200 грн., сказавши, що їх всього 4 чоловіки. Також заявниця вказувала, що на ліки вона дала 200 грн., хоча з собою у лікарню вона також взяла ліки. По вказаним фактам заявниця просила прийняти міри (а.с.55). Відповідно до резолюції на вказаній заяві головним лікарем було пропоноване провести з персоналом роботу, а ОСОБА_3 попередити. Відповідно до докладної районного акушера-гінеколога по зазначеній скарзі були проведені загальні збори пологового відділення 27 грудня 2011 р. Всі робітники були попереджені про індивідуальну відповідальність за скоєння подібних вчинків . З акушеркою ОСОБА_3 була проведена бесіда та попереджено, що якщо подалі в її роботі виявляться будь-які порушення трудової дисципліни, на неї будуть накладені стягнення (а.с.56). ОСОБА_15 головним лікарем була надана відповідь, якою вона повідомлялася, що з персоналом пологового відділення проведена роз'яснювальна робота , ОСОБА_3 надано попередження (а.с.57).

15 жовтня 2012 року відбулися збори профспілки працівників пологового відділення, на яких були присутні 39 працівників. Вирішувалось питання про звернення до профспілкового органу та органів місцевого самоврядування про усунення морального тиску на колектив з боку ОСОБА_3 та її адвоката. Виступили: ОСОБА_16, яка пояснила, що тяжко працювати з ОСОБА_3 та що до неї немає довіри. ОСОБА_10 пояснила, що вона переводила в післяпологове відділення жінок через 5-7 годин після пологів, не належним чином надала допомогу породіллю, в наслідок чого та була доставлена до реанімації. ОСОБА_13 пояснила, що позивачка на день народження товариша вимагала зібрати кошти, в роздягальні пологового відділення накрила стіл, приймала гостей, не турбувалась, що відбувається на робочому місці. Було вирішено просити огородити їх від морального тиску з боку ОСОБА_3 та її адвоката (а.с.64).

14 листопада 2012 року відбулося засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників охорони здоров'я Біляївського району Одеської області, на якому розглядалася ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2012 року щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_3 з посади , яку вона займала до звільнення.

На засіданні профспілкового комітету виступили:

ОСОБА_13, яка пояснила, що позивачка збирала гроші з породілля для себе, а також на потреби пологового відділення, які витрачала особисто на себе, мала коханця. Для особистих потреб коханця (на подарунки для нього) збирала гроші зі співробітників, святкувала дні народження свого коханця в пологовому відділенні;

ОСОБА_5 висловилася, що позивачка вимагала гроші у породілля, а також у їхніх родичів, висловлювала погрози тим з них, хто гроші платити їй відмовлявся; самоправно розпоряджалася переводом породілля до різних місць в пологовому відділенні, що загрожувало їхньому життю та здоров'ю;

ОСОБА_6 пояснила , що позивачка не виконувала вказівок лікарів, мала коханця, приводила коханця в пологове відділення, порушувала протиепідемічний режим пологового відділення, не проводила дезінфекцію медичних інструментів;

ОСОБА_7 висловилася, що позивачка вважала працівників за професією «санітарка» за непотріб, санітарки відмовлялися працювати з нею в одній зміні;

ОСОБА_8 висловилася, що позивачка порушувала правила прийому породілля, самоправно вирішувала, в якому відділенні лікарні будуть знаходитися породілля; відомості про кошти, які збиралися на потреби пологового відділення, лікарні, та відомості, які вносилися до зошита, позивачкою навмисно видалялися шляхом знешкодження сторінок зошита;

ОСОБА_9 висловилася, що за чотири останні роки жодна з заяв і скарг позивачки в різні контролюючі інстанції відносно незадовільної роботи керівництва лікарні не підтвердилися;

ОСОБА_10 висловилася, що позивачка самоправно, за ознакою наявності грошей у породілля, вирішувала питання їх знаходження (розміщення) в тому чи іншому відділенні лікарні; отримувала від породілля гроші за свої послуги (роботу); самовільно, без дозволу породілля (викрадала, грабувала) забирала гроші з їх кишень, на скарги, що надходили від жінок, реагувала залякуванням та погрозами до них з метою, щоб вони від скарг відмовлялися, під час операції «кесарів розтин» без дозволу лікаря пішла з операційної;

ОСОБА_11 висловилася, що позивачка за період своєї роботи мала багато дисциплінарних порушень, за період своєї роботи мала аморальну поведінку. Вказане підтверджується протоколом засідання №22.

Відповідачки, які були допитані в якості свідків, підтвердили достовірність фактів, викладених ними під час засідання профспілкового комітету.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Судова колегія дослідивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачі не поширювали недостовірну інформацію, оскільки відповідно до доповідних на ім'я головного лікаря, виступів робітників пологового відділення на профспілкових зборах від 15 жовтня 2012 року, пояснень свідків, які були допитані судом першої інстанції, приймаючи до уваги, що відповідно до резолюції головного лікаря скарги та доповідні були предметом розгляду колективу пологового відділення , приходить до висновку, що з боку позивачки мали місце дії, про які відповідачки поширювали інформацію. Тому відсутні підстави вважати її недостовірною. На підставі викладеного судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позивних вимог про визнання поширеної інформації недостовірною, та зобов'язання спростувати її.

Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок її порушених прав, що полягає, у тому числі, і у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У зв'язку з тим, що в діях відповідачів не було встановлено неправомірних дій щодо поширення недостовірної інформації , судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

І.А. Артеменко

П.М. Черевко