ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 жовтня 2014 року 17:10 № 826/14424/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шулежка В.П.,
при секретарі - Пасічнюк С.В.,
за участю сторін:
представника позивача - Вітусєвич Я.Ф.,
представника відповідача - Гостило А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКБ.» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «УКБ.» (далі - позивач, ТОВ «УКБ.») до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про:
визнання протиправними дій працівників ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань та кредиту ТОВ «УКБ.», які проведені за наслідками складеного акту № 2015/26-53-22-04-21/35551550 від 15.08.2014 року;
зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва вилучити інформацію про результати позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт №2015/26-53-22-04-21/35551550 від 15.08.2014 року, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом податкової служби в Україні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії відповідача по проведенню перевірки та зменшенню податкових зобов'язань та кредиту ТОВ «УКБ.» незаконними, а висновки про відсутність об'єктів оподаткування - безпідставними.
Також, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог законодавства безпідставно та незаконно склав акт №2015/26-53-22-04-21/35551550 від 15.08.2014 року, на підставі якого протиправно, без винесення податкових повідомлень-рішень, вніс зміни у задекларовані позивачем податкові зобов'язання та кредит шляхом їх зменшення, а також розповсюдив недостовірну інформацію з цього приводу у інформаційних базах податкової служби України, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовних вимог не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що вважає позов безпідставним, а дії податкового органу по проведенню перевірки правомірними.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства податковий орган та його посадові особи під час здійснення податкового контролю, у тому числі у формі позапланової виїзної перевірки, вправі використовувати будь-яку податкову інформацію для складання відповідних висновків, що стосується дотримання податкового законодавства платниками податку. При цьому, такі висновки ґрунтуються на оцінці посадовою особою органу державної податкової служби певних фактів та відомостей. В даному випадку, відповідач вважає, що жодними своїми діями у зв'язку із складанням акту, внесенням чи видаленням з інформаційних систем відомостей щодо результатів проведення перевірки позивача не спричинив негативних наслідків для позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «УКБ.» зареєстроване в Дніпровській районні в м. Києві державній адміністрації 10.12.2007 року за № 1067 102 0000 012007. Код за ЄДРПОУ - 35551550.
ТОВ «УКБ.» взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 12.12.2007 року за номером 38730029.
На підставі наказу №1491 від 04.08.2014 року та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УКБ.» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість за лютий 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Спецбілд» (код за ЄДРПОУ 38945620).
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 2015/26-53-22-04-21/35551550 від 15.08.2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2014 року та висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання будівельно-монтажних робіт у ТОВ «Спецбілд» (код за ЄДРПОУ 38945620) та по операціях з продажу цих робіт підприємству-покупцю ПАТ «ХК «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ 23527052).
За результатами проведеної перевірки відповідачем зменшено податкові зобов'язання ПАТ «ХК «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ 23527052) за вказані в акті періоди на відповідні суми та зменшено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Спецбілд» (код за ЄДРПОУ 38945620 за вказані в акті періоди на відповідні суми.
Позивач, вважаючи вказані висновки податкового органу протиправними, які призводять до порушення його прав та інтересів, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Обов'язки і компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, види перевірок, підстави їх проведення, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-V.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Статтею 72 цього Кодексу передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.
Відповідно до пункту 73.1 статті 73 Податкового кодексу України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України).
Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.
В силу приписів п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Податковим кодексом України також надано контролюючому органу право проводити позапланову перевірку платника податків, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Так, в силу приписів п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності визначених обставин, серед яких, зокрема, виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Під час розгляду справи встановлено, що прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформленого наказом від 04.08.2014 року № 1491, пов'язано із отриманням податкової інформації, а саме акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 01.04.2014 року № 1818/15-53-22-3/38945620 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецбілд» (код ЄДРПОУ 38945620) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень-лютий 2014 року.
Зокрема, в акті зазначено, що згідно висновку ОУ ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 338/07 від 28.03.2014 року про результати відпрацювання ризикового платника податків ТОВ «Спецбілд» (код ЄДРПОУ 38945620) встановлено, що під час відпрацювання діяльності ТОВ «Спецбілд» здійснено виїзд за податковою адресою та встановлено, що ТОВ «Спецбілд» за адресою: м. Одеса, вул. Зоопаркова буд. 2 не знаходиться, стан - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).
Крім того, під час відпрацювання встановити та опитати директора підприємства ОСОБА_3 не вдалось за можливе, оскільки вказана особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
В ході аналізу податкової звітності встановлено, що ТОВ «Спецбілд» в період січень-лютий 2014 року мало фінансово-господарські взаємовідносини із значною кількістю контрагентів з великими обсягами сум по придбанню та реалізації, що потребує наявності адміністративно-господарських ресурсів. Однак, податковим органом встановлено, що ТОВ «Спецбілд» не має основних засобів, трудових ресурсів, управлінського і технічного персоналу та виробничих потужностей, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь-яких послуг та постачання товарів.
Відповідно до п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
На підставі отриманої податкової інформації та положеннями п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запит позивачу щодо надання пояснень та їх документального підтвердження.
Однак, позивачем надано було документи не в повному обсязі, у зв'язку із чим відповідач був позбавлений можливості пересвідчитись у реальності господарських операцій між ТОВ «УКБ.» та його контрагентом ТОВ «Спецбілд», що в свою чергу стало підставою для проведення відповідної перевірки.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (п. 78.7. ст. 78 Податкового кодексу України).
Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (ст. 83 Податкового кодексу України).
Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України податковою службою використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.
З огляду на викладені положення податкового законодавства, суд зазначає, що використовуючи акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 01.04.2014 року № 1818/15-53-22-3/38945620 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецбілд», відповідач діяв у межах повноважень, що передбачені чинним законодавством, що спростовує твердження позивача про перевищення відповідачем своїх повноважень при врахуванні вищевказаного акту під час проведення перевірки.
Також, твердження позивача про те, що відповідачем використано в ході перевірки незаконно складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази щодо підтвердження протиправності дій контролюючого органу по складанню вказаного акту.
Згідно п. 78.8. ст. 78 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п.4 та п.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок № 984), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно із п.6 Порядку № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, у разі виявлення під час перевірки правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, або безтоварні операції контролюючий орган повинен відобразити вказане в акті перевірки.
Відповідно до п. 86.3. ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, висновки, викладені в акті перевірки податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими а ні для платника податків, а ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Натомість, висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, такі акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності актів, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України №К/800/12884/13 від 27.11.2013 року.
При цьому, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Таким чином, враховуючи, що дії податкового органу щодо проведення відповідної перевірки та включення до акту перевірки встановлених за її результатами даних, зокрема, щодо інформації задекларованих податкових зобов'язань та кредиту, не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача та не призводять до будь-яких зобов'язань, суд не вбачає підстав для визнання цих дій протиправними, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Окрім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем, за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не складались, тобто фактично висновки акту не затверджені рішенням керівника податкового органу, що свідчить про те, що відповідач не порушив будь-яких прав та не спричинив виникнення будь-яких обов'язків для позивача.
Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що інформацію, викладену в акті перевірки, відповідач вніс до інформаційних баз, зокрема інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентами за лютий 2014 року.
З приводу цього суд зазначає, що згідно з приписами ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (ст. 74 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних системах, в тому числі: АІС «Податковий блок», АРМ «Пошук», АРМ «Облік платників», АРМ ТАХ «Облік податків та платежів», АІС «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків» і інших.
Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Отже, податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
Позивач також обґрунтовував позовні вимоги тим, що дії податкового органу з корегування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань за вказаний період є незаконними, оскільки відображення в електронній базі даних підлягає самостійному декларуванню платником податків сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.
В той же час, позивач не надав доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до інформаційних баз даних «Податковий блок» на підставі акту та не зазначив, які саме відомості у податковій звітності підприємства були змінені відповідачем, в якій частині та яким чином змінено відомості податкової звітності позивача, які відомості та в яких інформаційних базах даних податкової служби підлягають відновленню чи вилученню.
Враховуючи викладене, судом під час розгляду справи не встановлено, а позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач вчинив протиправні дії по зміні відомостей податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2014 року, що спричинили для позивача будь-які зобов'язання чи порушили його законні права, з огляду на що позовні вимоги позивача є про зобов'язання відповідача вилучити інформацію про результати позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт №2015/26-53-22-04-21/35551550 від 15.08.2014 року, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом податкової служби в Україні є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність вчинення ним дій в межах наданих йому повноважень та на підставі положень чинного законодавства.
В той же час, факт порушення прав позивача в даній справі відсутній та позивачем не доведений, тому за наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «УКБ.» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 17.10.2014 року.
Суддя В.П. Шулежко
Судове рішення № 41102794, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 13.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/14424/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: