ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" жовтня 2014 р.Справа № 916/3115/14
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України"
про стягнення заборгованості у сумі 20 207,70грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Клименко Б.В. (довіреність №01-36/29 від 09.01.2014р.);
Від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" про стягнення заборгованості у сумі 20 207,70грн., суд -
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: 05.08.2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України", в якому просив господарський суд Одеської області стягнути з відповідача заборгованість у сумі 20 207,70 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
06.10.2014 р. представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору по справі на 15 днів у зв'язку з необхідністю надання витребуваних судом доказів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 916/3115/14 на 15 днів до "21" жовтня 2014 року.
Відповідач засідання суду призначені на 01.09.2014р., 19.09.2014р., 06.10.2014р., 20.10.2014р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 07.08.2014р., від 01.09.2014р., від 19.09.2014р., направлялись Громадській організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" за належною адресою, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.10.2014 р.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії від 07.10.2014 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
10.10.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
05.10.2010р. між представництвом по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради (далі - орендодавець) та Громадською організацією "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" (далі - орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до п.1.1. орендодавець передає а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю, загальною площею 86,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Хмельницького Богдана , буд.70.
Відповідно до п. 1.3. Договору термін дії договору оренди у новій редакції - з 05.10.2010 р. до 05.10.2020 р.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що за орендовані приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до приведеного у додатку 1 до договоруЮ що становить за перший після підписання договору оренди місяць 846,97 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Відповідно до п. 2.4. договору, орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2014р. по справі №916/537/13-г розірвано договір оренди нежилого приміщення від 05.11.2010р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України", виселено Громадську організацію "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" із нежитлової будівлі, загальною площею 86,9кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 70, передано зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнено з Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України"на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 22 573,46 грн. заборгованості з орендної плати, 711,08 грн. пені, 2 867,50 грн. судового збору.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту державного виконавця від 22.04.2014р. встановлено, що з метою перевірки виконання боржником рішення суду, а саме виселення з нежитлової будівлі загальною площею 86,9 кв.м. (м.Одеса, вул. Б.Хмельницького, 70) встановлено що Громадська організація "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" із нежитлової будівлі виселена у самостійному порядку, оскільки ані громадської організації, ані майна, належного останній за адресою не виявлено.
28.05.2014р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради надіслано на адресу відповідача претензію (вих. №01-13/4037) відповідно до якої, просить відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку у розмірі 5 342,96 грн. та заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2013р. по 08.02.2014р. у сумі 14 248,69 грн.
Однак, як зазначає позивач у позові, вищезазначена претензія була залишена відповідачем без належного реагування.
Згідно з рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011 року № 273-УІ "Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Відповідно до положення "Про департамент комунальної власності Одеської міської ради", яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-VI Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Позивач вказує, що в порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання, не сплатив в повному обсязі орендну плату за договором, що є порушення умов договору, визначених п.п. 2.2, 2.4. та не звільнив приміщення у встановлений рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2014р. термін.
З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованість неустойку у розмірі 5 342,96 грн. та заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2013р. по 08.02.2014р. у сумі 14 248,69 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Враховуючи той факт, що майно, яке є предметом договору оренди, належить до об'єктів комунальної власності, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст. 10 Закону, істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Відповідно до ст. 19 Закону, орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.
Як встановлено судом, з наявних в матеріалах справи документів, відповідач продовжував користуватись майном за договором оренди нежитлового приміщення від 05.10.2010р. в період з 01.01.2013р. по 08.02.2014р.
У зв'язку з порушенням ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором, позивачем нараховано відповідачу заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2013 р. по 08.02.2014 р. в сумі 14 248,69 грн.
У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу, пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 5.2. договору оренди від 05.10.2010 р. за несвоєчасне внесення орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Також, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу, пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 616,05 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, суд приймає його до уваги.
Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає: якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін при суттєвому порушені договору іншою стороною. Суттєвим є таке порушення договору стороною, коли внаслідок заданої таким порушенням шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
В даному випадку, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який при укладанні договору оренди нежитлового приміщення з відповідачем діяв в інтересах територіальної громади м. Одеса, розраховував на повне та своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати відповідачем і, як наслідок, систематичне поповнення місцевого бюджету. Однак, через неповну й несистематичну несплату орендної плати відповідачем, позивач був позбавлений такої можливості.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2014р. по справі №916/537/13-г розірвано договір оренди нежилого приміщення від 05.11.2010р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України", виселено Громадську організацію "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" із нежитлової будівлі, загальною площею 86,9кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 70, передано зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнено з Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України"на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 22 573,46 грн. заборгованості з орендної плати, 711,08 грн. пені, 2 867,50 грн. судового збору.
Про те, як зазначено в позовній заяві, в порушення вищезазначеного рішення відповідачем не здійснено дій щодо виселення з орендованого приміщення.
У відповідності до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до п. 1 ст. 785 п.4 п. 4.7 у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ст. 27 ЗУ ,,Про оренду державного та комунального майна" в разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути приміщення в належному стані не гіршому ніж на час передачі його в оренду.
Судом встановлено, що лише 22.04.2014р. в ході виконавчого провадження приміщення було передане Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Дані відомості підтверджуються наявним в матеріалах справи актом державного виконавця від 22.04.2014р. відповідно до якого, встановлено, що з метою перевірки виконання боржником рішення суду, а саме виселення з нежитлової будівлі загальною площею 86,9 кв.м. (м.Одеса, вул. Б.Хмельницького, 70) встановлено що Громадська організація "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" із нежитлової будівлі виселена у самостійному порядку, оскільки ані громадської організації, ані майна, належного останній за адресою не виявлено.
Позивачем відповідно до ст. 785 ЦК України нарахована та заявлена до стягнення з відповідача неустойка у сумі 5 342,96 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, суд приймає його до уваги.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2014 р. по 31.07.2014 р. в сумі 3198,23 грн. та пені за вказаний період в розмірі 146 грн. 23 коп., розірвання договору та виселення відповідача.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" про стягнення заборгованості у сумі 20207,70грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації "Одеська спілка членів сімей військовослужбовців, що загинули в мирний час та інвалідів збройних сил України" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд.№14, кв.№196, код ЄДРЮОтаФОП 35048622) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, розрахунковий рахунок № 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРЮОтаФОП 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 14 248,69 грн /чотирнадцять тисяч двісті сорок вісім грн. 69 коп./, пеню у розмірі 616,05 грн. /шістсот шістнадцять грн. 05 коп/, неустойку у сумі 5 342,96грн. /п'ять тисяч триста сорок дві грн. 96 коп./ та судові витрати в сумі 1 827,00 /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн./.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено підписано 27.10.2014 р.
Суддя Ю.О. Зайцев
Судове рішення № 41102391, Господарський суд Одеської області було прийнято 20.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/3115/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: