Вирок № 41101982, 28.10.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2476/14-к

Провадження № 1-кп/477/200/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої по справі - судді Семенової Л.М.,

при секретарі - Федоровській Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № ЄДРДР 12014150230000593 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, не судимого, з середньою освітою, не судимого, не одруженого, не працюючого, дітей не має, який мешкає в АДРЕСА_1,зареєстрованого в АДРЕСА_2 миколаївської області,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Чернявського Я.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

9 липня 2014 року, приблизно о 13-30 годині, за умовами необмеженої видимості, водій ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Калинівка-Снігурівка-Березнегувате, з боку м. Миколаєва в напрямку с.Засілля Жовтневого району Миколаївської області, при проїзді по вищевказаній автодорозі, біля с.Червоне Жовтневого району Миколаївської області, водій ОСОБА_1, в порушення п. 2.3 «б», 10.1, 11.3, 12.1 ПДР, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки, при виборі швидкості руху не врахував стан транспортного засобу дорожні умови, щоб мати можливість контролювати рух транспортного засобу, легковажно розраховуючи на власний досвід, ОСОБА_1 втратив керування над автомобілем, в результаті чого допустив виїзд транспортного засобу на зустрічну смугу руху та узбіччя, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, завдавши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно у час та місці, що зазначені в обвинувальному акті він керував автомобілем «ВАЗ», при цьому відволікся на мобільний телефон та втратив керування над автомобілем, допустив його з'їзд на смугу зустрічного узбіччя де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, якому одразу надав допомогу, викликав карету швидкої допомоги та надавав матеріальну допомогу у придбанні ліків. У скоєному щиро розкаявся.

Окрім пояснень ОСОБА_1 його вина скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

За даними висновку експертизи технічного стану автомобіля № 889 від.19.09.2014, автомобіль «ВАЗ» технічних несправностей (несправностей рульового управління, ходової частини та тормозної системи), які могли б виникнути до ДТП та вплинути на рух транспортного засобу не виявлено.

За даними висновку транспортно - трассологічної експертизи № 890 від 22.09.2014 року, першочергово автомобіль ВАЗ контактував своєю середньою передньою частиною з передньою частиною велосипеда «Україна» під кутом 180 градусів між продольними осями, тобто транспортні засоби розташовувалися у зустрічному напрямку один до одного. Зіткнення автомобілю та велосипеду розташовується на лівому узбіччі в районі початку відображення слідів юзу лівих та правих коліс автомобілю на межі між проїзною частиною та лівим узбіччям. Тобто в момент контакту велосипед деякий час рухався або стояв на лівому, по ходу руху автомобілю, узбіччі.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №1071 від 17.09.2014 року, ОСОБА_1. за умов застосування своєчасно необхідним засобів управління транспортним засобом (тобто не відволікаючись від керування), а також за умов обрання безпечної швидкості та траєкторії руху (тобто не виїжджаючи за межі проїзної частини), з урахуванням технічного тану його автомобілю та урахуванням особливостей дорожньої обстановки, що склалася, гарантовано мав технічну можливість не допустити наїзду на велосипедиста ОСОБА_3 Не дотримання водієм автомобілю ВАЗ вимог п.п. 10.1, 11.3, 12.1 ПДР знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП, що сталося.

Велосипедист ОСОБА_3 з моменту раптового виїзду автомобілю ВАЗ на зустрічну смугу руху та зустрічне узбіччя перебував в аварійному стані, та не мав технічної можливості запобігти контактуванню.

Крім вказаних висновків експертиз вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується також протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.07.2014 року та схемою до нього, актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 09.07.2014 року, згідно якого недоліки в утриманні дороги, що могли б сприяти скоєнню ДТП відсутні.

Постановами слідчого від 10 липня 2014 року, вилучені 09.07.2014 року в ході проведення огляду місця події, автомобіль НОМЕР_2 та велосипед «Україна», визнано речовим доказом та автомобіль передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1, а велосипед - на стоянку Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №188 від 22.07.2014 року у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді краєвого перелому зовнішнього мищелка лівої стегенної кістки без зміщення, розриву внутрішньої бокової зв'язки, внутрішнього мениску та капсули лівого колінного суглобу, множних саден та ран тіла. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути за вищевказаних обставин при ДТП 09.07.2014 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Аналізуючи зібрані за справою докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху України особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, що вірно кваліфіковано органами досудового розслідування за ч.1 ст. 286 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує особу обвинуваченого, враховує його щире каяття у вчиненому та надання допомоги безпосередньо після скоєння ДТП, а також прийняття участі в лікуванні потерпілого, скоєння кримінального правопорушення, що не є умисним, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України.

У зв'язку з неявкою потерпілого ОСОБА_3, заявлений ним цивільний позов, відповідно до ст.. 326 КПК України, підлягає залишенню без розгляду, що не перешкоджає потерпілому звернутися до суду із таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Вимоги прокурора щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового відділу Жовтневої районної державної адміністрації витрат медичної установи на лікування потерпілого ОСОБА_2 на суму 3221,53 грн., з урахуванням положень ст. 1206 ЦК України та Порядку обчислення розміру і фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати з залучення експертів в загальному розмірі 1771,20 грн.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України,

Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання звільнити, якщо він на протязі одного року іспитового терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_2, переданий ОСОБА_1 - залишити за належністю, та велосипед «Україна», що знаходиться на стоянці Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - повернути ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового відділу Жовтневої РДА (р/р 31418544700172 в ГУ ДКСУ Миколаївської області, код 37992601, МФО 826013, код ОКПО 01998489) витрати, понесені медичним закладом на лікування потерпілого ОСОБА_2 на суму 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів по справі в загальному розмірі 1771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) грн. 20 коп.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Не пізніше наступного дня копію вироку направити потерпілому.

Суддя Л.М. Семенова