Постанова № 41100126, 22.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/5295/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Реєстраційної служби Снігурівського районного управління Юстиції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Снігурівського районного управління Юстиції Миколаївської області, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Снігурівського районного управління Юстиції Миколаївської області (далі Реєстраційна служба), за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" про визнання недійсним запису в реєстрі для реєстрації заборони (арешту) від 02 серпня 1984 року щодо заборони на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 (далі адреса) та зобов'язати відповідача внести дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про недійсність запису заборони на житловий будинок за адресою.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав недійсним запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо заборони відчуження об'єкту нерухомого майна на житловий будинок за адресою, який належить на праві власності позивачу, а також зобов'язав внести данні про недійсність запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо заборони на житловий будинок за адресою, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Не погоджуючись з постановою суду, Реєстраційна служба подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що листом нотаріальної контори від 20 вересня 2013 року позивача повідомлено, що згідно запису в реєстрі для реєстрації заборони (арешту) від 02 серпня 1984 року накладено заборону на майно ОСОБА_1, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі укладеного ВАТ Державний ощадний банк України кредитного договору з ОСОБА_1.

Вважаючи внесення такого запису про накладення заборони на будинок, яким володіє позивач, протиправним, ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також вважав, що законні права та інтереси позивача було порушено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, однак, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон) цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав ст.2, 3 Закону).

Відповідачем у наданих суду першої інстанції запереченнях зазначено, що в разі виявлення у старих реєстрах (Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек) записів щодо об'єктів нерухомого майна, то такі записи реєстратор зобов'язаний перенести до Державного реєстру прав на нерухоме майно безумовно.

Так, з інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.30) вбачається, що на підставі листа Снігурівського відділення госбанку б/н від 02 серпня 1984 року, 17 липня 2006 року за №3469636 Снігурівською державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1.

Разом з тим, з листа Снігурівської державної нотаріальної контори від 20 вересня 2013 року за №1130/01-16 вбачається, що в серпні 1984 року була накладена заборона на будинок за адресою: АДРЕСА_1 власник ОСОБА_1.

Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1

Крім того, довідками Державного ощадного банку України від 02 вересня 2013 року №578 та від 25 лютого 2014 року за №51 зазначено, що станом на дати видачі довідок, у ОСОБА_2 перед банком (Державний ощадний банк України) заборгованість відсутня та останній претензій до позивача не має.

З урахування всього вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності порушеного права позивача.

Разом з тим, повністю задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції визнав недійсним запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо заборони відчуження об'єкту нерухомого майна на житловий будинок за адресою, який належить на праві власності позивачу, а також зобов'язав внести данні про недійсність запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо заборони на житловий будинок за адресою, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Однак, з аналізу чинного законодавства, зокрема, постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року за № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" вбачається відсутність у державного реєстратора можливості внесення такого запису, як недійсність запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

А тому, враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що зобов'язання судом першої інстанції суб'єкта вчинити певні дії, які не передбачені чинним законодавством та, який (суб'єкт) не має відповідних повноважень, є необґрунтованим та недоцільним, оскільки суд не є тим органом, який має право надавати Державному реєстратору нові повноваження та розширювати існуючі.

В той же час, п.41 "Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" встановлено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, з врахування всіх обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу по суті правильно, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Снігурівського районного управління Юстиції Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року - змінити.

Викласти резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Снігурівського районного управління Юстиції Миколаївської області, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрований 17 липня 2006 року за №3469636 реєстратором на підставі листа Снігурівського відділення госбанку щодо заборони відчуження об'єкту нерухомого майна на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Зобов'язати Державного реєстратора Реєстраційної служби Снігурівського районного управління Юстиції Миколаївської області внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації обтяжень, щодо заборони на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є. Зуєва