Ухвала суду № 41100119, 22.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/818/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Танасогло Т.М. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року за №0000942200.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначалось, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано всіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань і застосування санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ за №0000942200 від 08 жовтня 2013 року, яким ТОВ визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 202010,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 134673,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 67337,00 грн..

Не погоджуючись з постановою суду, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11 вересня 2013 року по 17 вересня 2013 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ТОВ "Євростиль ЛТД" за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 24 вересня 2013 року за №284/22/36719773, яким встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України), за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року ТОВ, в результаті чого було занижене ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 134673,00 грн..

На підставі вищенаведеного акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року за №0000942200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 202010,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 134673,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 67337,00 грн..

Прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд першої інстанції прийшов до думки, що висновок відповідача щодо порушень п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України - безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту ТОВ, на ряду з іншими матеріалами, надано договір поставки №020812 від 02 серпня 2012 року, укладений з ТОВ "Євростиль ЛТД", за яким останнє (постачальник) зобов'язується поставити у відповідності до встановлених договором строків соняшникову олію нерафіновану першого ґатунку, а ТОВ зобов'язується прийняти товар та оплатити постачальнику його вартість. Положеннями вказаного договору передбачено, що кількість, ціна та інші показники сторони договору визначають у додаткових угодах. На виконання вказаних вимог ТОВ та ТОВ "Євростиль ЛТД" уклали додаткові угоди до Договору постачання від 02 серпня 2012 року за №020812: від 02 серпня 2012 року на за загальну суму 2940000,00 грн. у т.ч. ПДВ 490000,00 грн., від 27 серпня 2012 року на за загальну суму 298500,00 грн. у т.ч. ПДВ 49750,00 грн., від 28 серпня 2012 року на загальну суму 198500,00 грн. у т.ч. ПДВ 33083,33 грн..

На підтвердження фактичної реалізації вказаних договору та додаткових угод ТОВ надано: видаткові накладні №ЄС - 00007 від 03 серпня 2012 року на загальну суму 295960,00 грн. у т.ч. ПДВ 49326,67 грн., №ЄС - 0008К від 28 серпня 2012 року на загальну суму 294918,00 грн. у т.ч. ПДВ 49153,00 грн., №ЄС - 00009К від 29 серпня 2012 року на загальну суму 217159,00 грн. у т.ч. ПДВ 36193,17 грн.; податкові накладні №16 від 03 серпня 2012 року на загальну суму 295960,00 грн. у т.ч. ПДВ 49326,67 грн., №120 від 28 серпня 2012 р. на загальну суму 294918,00 грн. у т.ч. ПДВ 49153,00 грн.; №121 від 29 серпня 2012 року на загальну суму 217159,00 грн. у т.ч. ПДВ 36193,17 грн..

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями: №276 від 03 серпня 2012 року на загальну суму 295960,00 грн. у т.ч. ПДВ 49326,67 грн., №388 від 28 серпня 2012 року на загальну суму 294918,00 грн. у т.ч. ПДВ 49153,00 грн., №401 від 29 серпня 2012 року на загальну суму 217 159,00 грн. у т.ч. ПДВ 36193,17 грн..

Також з матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалося ПСП "Каїсса" за договором транспортного обслуговування за №03/11-01 від 03 листопада 2010 року та додаткової угоди №5 від 01 березня 2012 року до договору на транспортне обслуговування №03/11-01 від 03 листопада 2010 року. На виконання умов даного договору та додаткової угоди суду надані наступні докази: акт виконаних робіт від 31 серпня 2012 року, акт надання послуг №314 від 31 серпня 2012 року на загальну суму 701145,60 грн. у т.ч. ПДВ 116857,60 грн..

Крім того, матеріали справи містять товарно-транспортні накладні №30812 від 03 серпня 2012 року, №56330 від 28 серпня 2012 року, №56331 від 29 серпня 2012 року; подорожні листи №00000696 від 03 серпня 2012 року, № 00000772 від 26 серпня 2012 року, № 000000703 від 27 серпня 2012 року; накази на відрядження №ВД -565 від 02 серпня 2012 року, №ВД - 631 від 23 серпня 2012 року, №ВД-633 від 23 серпня 2012 року.

Оплата послуг за договором на транспортне обслуговування підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №294 від 07 серпня 2012 року на загальну суму 60000,00 грн. у т.ч. ПДВ 10000,00 грн., №296 від 07 серпня 2012 року на загальну суму 2000,00 грн. у т.ч. ПДВ 333,33 грн..

Отже, враховуючи все вищевикладене, та приймаючи до уваги, що договір позивача з ТОВ "Євростиль ЛТД" в судовому порядку недійсним не визнавався, підстав для визнання його нечинним із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами щодо постачання соняшникової олії нерафінованої першого ґатунку, а податкові накладні складені у відповідності до положень податкового законодавства з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по дослідженим взаємовідносинам з ТОВ "Євростиль ЛТД".

Доводи ОДПІ з приводу того, що оскільки відносно ТОВ "Євростиль ЛТД" Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складено акт від 18 липня 2013 року №255/22-4/35095726 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Євростиль ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01 квітня 2012 року по 31 травня 2013 року", господарські операції вчинені між ТОВ та ТОВ "Євростиль ЛТД" у відповідному періоді фактично не відбувались та мають ознаки безтоварності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з назви винесеного акту вбачається, що працівникам податкового органу фактично не вдалося провести зустрічну звірку ТОВ "Євростиль ЛТД", а відповідна первинна документація не досліджувалася. З наведеного можна зробити висновок, що відомості, на підставі яких можна дійти думки про безтоварність операцій, були відсутні, а висновки про безтоварність операцій за відсутністю дослідження господарської діяльності підприємства, перевірки необхідної документації є такою, що суперечить основоположним засадам податкового права.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб, в тому числі і контрагента платника податків, зокрема, внаслідок виявлення порушень чинного законодавства при укладанні правочинів контрагентом позивача та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи. Вказані положення, також, узгоджуються зі змістом статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ОДПІ викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Т.М. Танасогло Л.Є. Зуєва