Ухвала суду № 41100078, 23.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 4492/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника позивача Корнієнко О.В.,

представника відповідача Каранця Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та Партнери» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стасенко та Партнери» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, у якому позивач просив визнати протиправним і скасувати податкові повідомлень-рішень від 11.12.2013 року №№ 0001032280/9308 та 0001022280/9307/22-80.

Постановою від 01.04.2014 року Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001032280/9308 від 11.12.2013 року в частині грошового зобов'язання в сумі 61500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 41000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20500,00 грн. В іншій частині адміністративного позову суд відмовив.

Не погодившись з даним судовим рішенням, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Як зазначає ДПІ в апеляційній скарзі, судом першої інстанції відкинуто доводи Відповідача про відсутність на час перевірки оригіналів документів щодо коштів в сумі 246000,00 грн., отриманих 18.07.2013 року, як поворотної фінансової допомоги..

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, та представника позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2013 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування та декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з податку на додану вартість за червень 2013 року - вересень 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 299/60/22-80/35444337.

Проведеною перевіркою встановлено порушення: п. 39.13. ст. 39, п. 185.1., п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого:

- в травні 2013 року завищено від'ємне значення ПДВ (ряд. 19, 20.2 Декларації) на 64,00 грн.;

- в червні 2013 року завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 21) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на 101,00 грн.;

- в липні 2013 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 18) на 41442,00 грн., завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 21) на 101,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) на 41543,00 грн.;

- в серпні 2013 року завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.21) на 41543,00 грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.25) на 41543,00 грн.;

- в вересні 2013 року завищено від'ємне значення ПДВ (ряд. 19, 20.2. Декларації) на 47052,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 18) та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 25) на 21570,00 грн.

11.12.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032280/9308, яким згідно п. 54.3.2. ст. 54.3., п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 299/60/22-80/35444337 від 27.11.2013 року, встановлено порушення п. 39.13. ст. 39, п. 185.1., п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 95907,00 грн., в тому числі за основним платежем - 63938,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31969,00 грн.

11.12.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022280/9307/22-80, яким згідно п. 54.3. ст. 54.3., п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 299/60/22-80/35444337 від 27.11.2013 року, встановлено порушення п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 47052,00 грн. згідно декларації за вересень 2013 року.

Згідно п. 39.13. ст. 39 Податкового кодексу України для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

Згідно п. 185.1. ст. 185 цього ж Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 187 цього Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В матеріалах справи наявні надані Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій копії договорів б/н від 01.07.2013 року, від 02.07.2013 року поворотної позики укладених між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 (як позикодавці) та позивачем (як позичальником), згідно яких позикодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник прийняти і повернути після закінчення терміну позики таку ж суму грошей; копії виписок банку про рух коштів за 18.07.2013 року із зазначенням призначення платежу - оплата за отриманий товар згідно укладених договорів та виписаних рахунків; копія посвідчення про відрядження Корнієнко О.В. у м. Київ; копія наказу ТОВ «Стасенко та Партнери» № 0701/1 від 01.07.2013 року про відрядження Корнієнко О.В. у м. Київ з метою проведення переговорів і підписання договорів; копії податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року; копія уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань позивача з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2013 року; копія рахунків на оплату № С-000107, № С-000120 від 15.04.2013 року; копія податкової накладної № 22 від 15.04.2013 року, виданої Позивачем ФОП ОСОБА_3, із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ, сплаченого в ціні товару, робіт (послуг); копія виписки банку про рух коштів за 17.05.2013 року, 22.05.2013 року; копія рахунку на оплату № С-000192 від 28.06.2013 року, видаткової накладної № С-000181 від 28.06.2013 року; копія податкової накладної № 30 від 28.06.2013 року, виданої Позивачем ФОП ОСОБА_4, із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ, сплаченого в ціні товару, робіт (послуг); копія виписки банку про рух коштів за 10.07.2013 року; копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках 6851, 361 за 2013 рік; копії виписок банку про рух коштів за 19.02.2014 року, 21.02.2014 року, 07.03.2014 року; копія податкової накладної № 32 від 30.09.2013 року, виданої Позивачем ПП «Стасенко та Партнери», із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ, сплаченого в ціні товару, робіт (послуг).

Суд першої інстанції правомірно відкинув доводи Відповідача щодо правомірності формування та декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з ПДВ за червень 2013 року - вересень 2013 року, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з отримання поворотної позики надано суду копії договорів поворотної позики, рахунків на оплату коштів, видаткових, податкових накладних, виписок банку про рух коштів, а визнання факту відсутності первинних документів на час складання податкової звітності, при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань. Внаслідок цього висновки податкового органу про завищення від'ємного значення ПДВ за червень-вересень 2013 року є формальними.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0001032280/9308 від 11.12.2013 року в частині грошового зобов'язання в сумі 61500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 41000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20500,00 грн.

Таким чином, висновки суду першої інстанції знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі № 813/873/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 24.10.2014 року