Ухвала суду № 41100037, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8756/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішення від 07.05.2014 року №402/26-59-25-01-14 та податкову вимогу від 24.04.2014 року №5331-25, -

В С Т А Н О В И В :

Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 р. № 402/26-59-25-01-14 та податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.04.2014 р. № 5331-25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Відокремленого підрозділу Київська дитяча залізниця Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 21.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 816/26-59-2202/26009004 від 17.03.2014 р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0005022202, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29 920,00 грн.

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 16.04.2014 р. у справі № 826/4603/14 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0005022202.

24.04.2014 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу № 5331-25.

07.05.2014 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято рішення № 402/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу та, разом із податковою вимогою від 24.04.2014 р. № 5331-25 було надіслано позивачу та отримано уповноваженим представником 22.05.2014 р., про що свідчить відмітка з вхідним номером Київської дитячої залізниці.

Позивач не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день винесення рішення про опис майна у податкову заставу, податковий борг позивача не був узгоджений, зважаючи на процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, зазначене рішення було прийнято з порушенням пп. 89.1.2. п. 89.1 ст.89 Податкового кодексу України, п. 2.1. Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, а тому є протиправним.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, згідно 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право відповідача на винесення та направлення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу безпосередньо пов'язане з закінченням десятиденного строку з моменту винесення податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірки позивача. Водночас, у разі якщо платник податків розпочинає процедуру оскарження вказаних повідомлень-рішень, право на винесення податкової вимоги не виникає.

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога № 5331-25 винесена 24.04.2014 р., а рішення про опис майна у податкову заставу № 402/26-59-25-01-14 було прийнято відповідачем 07.05.2014 р. Позивачем вказані рішення було отримано 22.05.2014 року.

При цьому, згідно п. 56.2., 56.3. статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.15. статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0005022202, то в силу п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, визначене відповідачем є неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили, а тому у відповідача відсутнє право щодо прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та винесення податкової вимоги..

Отже, з огляду на відсутність у позивача на момент винесення оскаржуваних рішень податкового боргу, дії контролюючого органу щодо прийняття податкової вимоги та спірного рішення про опис майна позивача у податкову заставу є протиправними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.10.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.