Ухвала суду № 41100026, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5503/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.14р. у справі №826/5503/14 за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест» про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони ПАТ «Лівобережжяінвест» (Юридична адреса: 01023, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33, поверх.13, код ЄДРПОУ 35391700) виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викиду без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна, 4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що торгово-розважальний центр, перевірку якого здійснював відповідач, не є стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розумінні статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», оскільки не містить промислового обладнання та здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу, а отже, обов'язок отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з цього об'єкта у позивача відсутній. Згідно звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин позивач не підлягає обліку в галузі охорони атмосферного повітря.

Разом з тим, представник апелянта в судовому засіданні повідомив, що ним подано документи та очікується отримання відповідного дозволу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Наказу Державної екологічної інспекції у місті Києві від 29.01.14р. № 125 та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.01.14р. № 240, Державною екологічною інспекцією у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ПрАТ «Лівобережжяінвест», що знаходиться в м. Києві, вул. Лаврухіна, 4 у Деснянському районі, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 08/201а від 11.02.14р.

Перевіркою встановлені порушення ст. ст. 5, 17, 26 Закону України «Про відходи», Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкції щодо її заповнення» від 07.07.2008 р. № 342, ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної у період з 29.01.2014 р. по 11.02.2014 р., зафіксованих в Акті № 08/201а, позивачем 11.02.14р. винесено Припис № 08/91п, яким позивача зобов'язано, зокрема: отримати та представити до Державної екологічної інспекції у м. Києві (м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4) Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та копію Звіту з інвентаризації джерел викидів підприємства, кінцевий термін виконання - 11.04.14р.

На підставі Наказу Державної екологічної інспекції у місті Києві від 07.04.14р. № 432 та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.04.14р. № 685, Державною екологічною інспекцією у м. Києві проведено позапланову перевірку відповідача з питань виконання вимог припису № 08/91п від 11.02.2014 р., за результатами якої складено акт від 11.04.14р. № 08/694а.

Перевіркою встановлено, що відповідач продовжує свою господарську діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства; ним не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, чим порушено ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02р. № 302.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення позивачем господарської діяльності за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого наявні підстави для вжиття до відповідача заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викиду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91р. № 1264-XII (в редакції чинній на момоент виникнення спріних правовідносин, надалі Закон №1264-XII), відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За приписами ст. 34 та ст. 35 Закону №1264-XII, завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92р. № 2707-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон - №2707-XII), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 13 березня 2002 року № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2707-XII джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Згідно з ч. ч. 5, 6, 7 ст. 11 Закону № 2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.

При цьому слід зазначити, що дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини або їх суміші, яким є відповідач, а не орендарям такого приміщення.

Статтею 12 Закону №2707-XII встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07р. № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду відповідного позову органу державного нагляду (контролю).

При цьому, встановлення в судовому процесі правомірності припису органу державного нагляду (контролю) про усунення такого порушення є безумовною підставою для задоволення позову.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.14р. у справі №826/6348/14, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.14р., відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест» до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису від 11.02.14р. № 08/91п.

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Покликання апелянта на звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин, із заявою про реєстрацію якого відповідач 29.04.14р. звернувся до Управління екології та охорони природних ресурсів Київської міської державної адміністрації, не спростовує вимог позивача, за відсутності відповідного дозволу. Тим більше, що таку заяву продано після проведеної позивачем перевірки та звернення Інспекції до суду з даним позовом.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.14р. у справі №826/5503/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.14р. у справі №826/5503/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 24.10.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.