Постанова № 41099746, 23.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/4129/14

категорія 9.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної фінансової інспекції в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КББ" про стягнення 181815,00 грн.,-

встановив:

Державна фінансова інспекція в Житомирській області звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КББ" кошти в сумі 181815,00 грн., а саме: до Гришківецького селищного бюджету - 109089,00 грн., до Житомирського обласного бюджету - 45454,00 грн. та до Бердичівського районного бюджету - 27272,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведеної ревізії діяльності Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01.01.2010 року по 01.10.2013 року (акт ревізії від 24.12.2013 року №06-07-09/086) встановлено, що згідно розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації від 17.03.2008 року №146 "Про передачу земельної ділянки в оренду" та укладеного договору оренди землі від 07.05.2009 року №658, Товариство з обмеженою відповідальністю "КББ" використовує земельну ділянку із земель запасу, площею 1,65 га, для розміщення кафе, заправки паливно-мастильними матеріалами, як землі транспорту. В той же час, за кадастровою картою України вказана земельна ділянка фактично обліковується в землях сільськогосподарського призначення державної власності. Посилаючись на положення ст. 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КББ" 181815,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням сільськогосподарських угідь.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив. Повістка, яка направлялася відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернулася до суду з відміткою поштового підприємства: "причина повернення - за закінченням терміну зберігання" .

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, у разі неподання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місце проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головним завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

24 грудня 2013 року за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Бердичівської районної державної адміністрації за період з 01.01.2010 року по 01.10.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області складено Акт №06-07-09/086 (далі — Акт ревізії), яким встановлено, що внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "КББ" та Бердичівською районною державною адміністрацією вимог ст.207 Земельного кодексу України, збитки місцевих бюджетів у вигляді ненадходження втрат сільськогосподарського призначення від Товариства з обмеженою відповідальністю "КББ" становлять 181815,00 грн., в тому числі Гришківецького селищного бюджету - 109089,00 грн., Житомирського обласного бюджету - 45454,00 грн. та Бердичівського районного бюджету - 27272,00 грн.

На підставі акта ревізії Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області 07.02.2014 року Голові Бердичівської районної державної адміністрації направлено вимогу №06-07-17/729, якою, зокрема, зобов’язано у відповідності до вимог чинного законодавства, вжити заходи щодо відшкодування відповідним місцевим бюджетам збитків сільськогосподарського та лісового виробництва пов’язаних з вилученням сільськогосподарських угідь на загальну суму 181815,00 грн.

Зокрема судом встановлено, що розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації №149 від 17 березня 2003 року передано Товариству з обмеженою відповідальністю земельну ділянку на умовах оренди із земель запасу (землі транспорту) Гришковецької селищної ради, за межами населеного пункту на якій розміщене майно - кафе, заправка паливно-мастильними матеріалами, площею 0,3 га.

07 травня 2008 року між Бердичівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КББ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №658, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає земельну ділянку на умовах оренди із земель запасу Гришковецької селищної ради Бердичівського району площею 0,3 га.

Також, згідно Акту ревізії, за товариством з обмеженою відповідальністю також рахується кафе "Жолудь", будівлі та споруди, які розташовані за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, смт.Гришківці, вул.Леніна, 201, що стверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вказані об’єкти знаходяться на земельній ділянці, площею 1,65 га, яка відповідно до листа Головного управління Держземагенства у Житомирській області від 15.09.2014 року №11-6-0.32-52365/2-14 є землею сільськогосподарського призначення.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,65 га, для цілей не пов’язаних із веденням сільського господарства у зв’язку з чим повинні бути відшкодовані втрати сільського виробництва.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Згідно із частиною 1 статті 209 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Частиною 5 статті 207 Земельного кодексу України встановлено, що втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" (зі змінами і доповненнями) регулюється порядок визначення втрат, які розраховуються на основі затверджених нормативів.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для цілей не пов'язаних із веденням сільського господарства, які необхідно відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "КББ" становлять 181815,00 грн., що стверджується попереднім розрахунком ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", проведеним у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню"

Визначена сума втрат відповідачем не сплачена, внаслідок чого виникла заборгованість перед місцевими бюджетами в сумі 181815,00 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 10,15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, під час розгляду позову Державної фінансової інспекції у Житомирській області, суд враховує статус Державної фінансової інспекції відповідно до якого останні, наділені повноваженнями щодо контролю за своєчасним відшкодуванням втрат сільськогосподарського виробництва, так як зазначені втрати направляються до бюджетів різних рівнів, які безпосередньо задіяні в бюджетному процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат заявника - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КББ" втрати сільськогосподарського виробництва на загальну суму 181815,00 грн. в тому числі до:

- Гришківецького селищного бюджету в розмірі 109089,00 грн.;

- Житомирського обласного бюджету в розмірі 45454,00 грн.;

- Бердичівського районного бюджету в розмірі 27272,00 грн.;

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова