ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2014 р. Справа № 909/890/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,
при секретарі судового засідання Попович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, Печерський район, м. Київ, 01011,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, юридична адреса: АДРЕСА_1, 76018, поштова адреса: АДРЕСА_2,
про стягнення коштів в сумі 116186 грн. 63 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Нелідічев А.О. - головний експерт відділу пізнього збору заборгованості мікробізнесу Хмельницької обласної дирекції Департаменту проблемної заборгованості роздрібних клієнтів Банку, довіреність № 1542/13 від 30.10.2013 року; паспорт серія СС № 447840 від 04.02.1998 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та ведення поточного рахунку № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додатковим договором № 1 від 19.12.2011 року в сумі 116186 грн. 63 коп., в тому числі: 100000 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом та 16186 грн. 63 коп. заборгованості за недозволеним овердрафтом
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладених між сторонами договору про відкриття та ведення поточного рахунку № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додаткового договору № 1 від 19.12.2011 року відповідачем не cплачено в повному обсязі прострочену заборгованість.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2014 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2014 року.
Ухвалою від 02.09.2014 року відкладено розгляд справи на 07.10.2014 року.
Ухвалою від 07.10.2014 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 21.10.2014 року.
Представник позивача, в судовому засіданні 21.10.2014 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відкриття та ведення поточного рахунку № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додаткового договору № 1 від 19.12.2011 року, в частині сплати заборгованості по кредиту, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 116186 грн. 63 коп. заборгованості та покласти на останнього судові витрати в розмірі 2323 грн. 73 коп. судового збору.
Представник відповідача, в судове засідання 21.10.2014 року, повторно не з"явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
19.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Клієнт) укладено Договір № 011/12571/53110 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.
19.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Клієнт) укладено додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року №1.
Відповідно до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року №1 від 19.12.2011 року (далі Кредитний договір) Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 кредит у вигляді кредитної лінії до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів № 26052249742, відкритому відповідно до Договору банківського рахунку, в розмірі 100000 грн., строком до 19.12.2015 року із сплатою 30 % річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні договором.
Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог ст. 3 Додаткового договору шляхом здійснення платежів з рахунку Позичальника у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів у межах ліміту кредитної лінії. З моменту здійснення таких платежів Кредитор вважається таким, що надав позичальнику кредит на суму здійснення кредитором платежів.
Згідно п. 5.1. Додаткового договору Позичальник зобов'язаний за цим Договором (в тому числі здійснити Погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафи та інші платежі) в порядку, визначеному цим Договором. Під поняттям «Погашення заборгованості» сторони розуміють зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника (повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, неустойок та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені цим Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов цього Договору, передбачених цим Договором).
Відповідно до п. 5.2. Додаткового договору, Позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього Договору) датою розрахунку процентних платежів, зараховувати на картковий рахунок щомісячний обов'язковий платіж в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день, наступний за датою розрахунку процентних платежів, але не менше фіксовано суми встановленої відповідним тарифним планом, або в сумі залишку заборгованості, якщо вона менше за зазначену фіксовану суму.
Відповідно до п. 11.2. Кредитного договору у випадку порушення Відповідачем графіку погашення кредиту та відсотків, встановлених договором, Позивач нараховує ФОП ОСОБА_3 неустойку у фіксованому розмірі 100 грн.
Однак, Відповідачем не виконано вищезазначені умови, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в зв'язку з чим станом на 07.07.2014 року заборгованість по кредиту становить 116186 грн. 63 коп, з яких заборгованість за дозволеним овердрафтом складає 100000 грн., заборгованість за недозволеним овердрафтом складає 16186 грн. 63 коп.
Згідно ст. 8 Додаткового договору Позивачу надане право вимагати від Відповідача достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів у випадку невиконання умов зазначеного вище кредитного договору, тобто зазначений пункт договору містить норму про відповідальність Відповідача у вигляді дострокового повернення кредиту, в тому числі й при порушені зобов'язань по щомісячній сплаті кредиту та відсотків.
Відповідно до довідки розрахунку заборгованості по картковому кредиту Відповідача, останнім за період з 16.01.2012 року по 07.07.2014 року здійснено готівкових операцій на суму: 14200 грн. шляхом зняття готівки та за безготівковими операціями: 438658 грн. 14 коп., всього 452858 грн. 14 коп.
Сума комісії за зняття готівки за період з 16.01.2012 року по 07.07.2014 року становить 500 грн.
Згідно з вищевказаною довідкою розрахунком, за період з 16.01.2012 року по 07.07.2014 року, на суму фактичної заборгованості нараховувались відсотки за користування кредитом. Загальна сума заборгованості по відсотках становить 69138 грн. 80 коп., з яких 68213 грн. 76 коп. заборгованість за відсотками по дозволеному овердрафту, та 925 грн. 04 коп. заборгованість за відсотками по недозволеному овердрафту.
Орім цього, п. 4.2. Договору на встановлення кредитної лінії, відповідач доручив позивачеві здійснювати договірне списання коштів у розмірі фактичних грошових зобов'язань відповідача перед страховими компаніями за договором страхування з рахунків відповідача на умовах передбачених дорученням на договірне списання, яке є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору на встановлення кредитної лінії, за умови наявності підписаного договору страхування, позивач зобов'язується здійснювати платежі з встановленого Банком кредиту до закінчення строку дії кредиту. З моменту здійснення таких платежів позивач вважається таким, що надав відповідачу кредит на суму здійснених позивачем платежів. Дебетовий залишок, який зафіксований на рахунку відповідача на кінець поточного дня, вважається залишком заборгованості за кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача по страхових платежах, за період з 16.01.2012 року по 07.07.2014 року, складає 5973 грн. 69 коп.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, сума штрафів, за період з 16.01.2012 року по 07.07.2014 року, становить 2100 грн.
При цьому, відповідачем в рахунок погашення заборгованості, за період з 16.01.2012 року по 07.07.2014 року, сплачено 414384 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача наравлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов"язань за договором про відкриття та ведення поточного рахунку № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додатковим договором № 1 від 19.12.2011 року в сумі 116186 грн. 63 коп., яка останнім залишена без розгляду.
Станом на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 116186 грн. 63 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов"язань за Договорами через порушення умов останніх, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов"язань, взятих ним, відповідно до Договору.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року №1 від 19.12.2011 року, в сумі 116186 грн. 63 коп., є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 2323 грн. 73 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 116186 грн. 63 коп. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 76018, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, Печерський район, м. Київ, 01011, (ідентифікаційний код 14305909), 116186 (сто шістнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 63 коп. заборгованості згідно умов договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року та додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/12571/53110 від 19.12.2011 року №1 від 19.12.2011 року, 2323 (дві тисячі триста двадцять три) грн. 73 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.10.14
Суддя Деделюк Б.В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Козло П. М. 27.10.14
Судове рішення № 41096372, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 21.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/890/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: