Ухвала суду № 41093398, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № 0870/58/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року

по справі № 0870/58/12 за адміністративним позовом Державної підприємства " Запорізький титано-магнієвий комбінат "

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до суду заявлений позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, яка була замінена на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001150808 та № 0001170808 від 27.07.2011 року, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8 919 927,50 грн., за основним платежем - 7 135 942,00 грн. та фінансових санкцій - 1 783 985,50 грн. Та зменшення суми відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2010 року у розмірі 30 546 787,00 грн., за 2010 рік у сумі 84 597 021,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відсутнє заниження валового доходу на суму 76 178 717 грн. та заниження валових витрат на суму 702 429 грн. внаслідок здійснення врегулювання сумнівної заборгованості по взаємовідносинам з ВАТ "Запоріжжяобленерго", оскільки у ДП "ЗТМК" відсутнє рішення суду про визнання заборгованості, а є ухвала, якою затверджена мирова угода, і на підставі якої припинено провадження у справі, а тому немає підстав для застосування до зазначеної заборгованості підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Щодо завищення валових витрат на суму 53 332 528 грн. та суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2010 на суму 30 546 787 грн., за 2010 рік на суму 84 597 021 грн. внаслідок не врахування результатів попередніх перевірок позивач зазначає, що відсутнє їх завищення, оскільки ДП "ЗТМК" не погоджується з результатами Акту від 22.09.2010 №307/08-08/00194731 попередньої планової перевірки та здійснює оскарження прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень. Щодо завищення валових витрат на суму 3 606 564 грн. та на суму 3 209 776 грн. внаслідок врегулювання безнадійної заборгованості, яка була віднесена до складу валового доходу та була погашена ДП "ЗТМК" у неперевіряємому податковому періоді, зазначає, що не збільшення валових витрат на суму заборгованості у податкових періодах її погашення, не позбавляє права платника податку збільшити валові витрати на суму погашеної заборгованості у наступних податкових періодах шляхом виправлення даних податкової декларації. Також, позивач заперечує проти завищення валових витрат на суму 301 375 грн. на придбання товару по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Авангард-Інвест" у зв'язку з тим, що поставка здійснювалася на підставі укладених дійсних договорів та підтверджується первинними документами.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названих Законів, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001150808 та № 0001170808 від 27.07.2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні позивач проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "ЗТМК" за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 14.07.2011 року № 168/08-08/00194731. Перевіркою встановлені порушення,а саме: пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21 419 400 грн., у тому числі за 3 квартали 2010 року в сумі 24 245 095 грн. (за 3 квартал 201 року 9 961 637 грн.), за 2010 рік в сумі 21 419 400 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84 597 021 грн., у тому числі: за 3 квартали 2010 у сумі 30 546 787 грн. (з врахуванням 20% від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього (2009) податкового року в сумі 20 026 198 грн.), за рік 2010 рік у сумі 84 597 021 грн. (з врахуванням 20% від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього (2009) податкового року в сумі 20 026 198 грн.).

Так, на думку відповідача, позивачем занижено валовий дохід на суму 76 178 717 грн. та занижено валові витрати на суму 702 429 грн. внаслідок здійснення врегулювання безнадійної (сумнівної) заборгованості.

Також відповідач вважає, що позивачем завищено валові витрати у розмірі 3 606 564 грн. на суму погашеної заборгованості, визнаної в порядку судового врегулювання спорів, яка була погашена у минулих (неперевіряємих) податкових періодах.

Також відповідач стверджує про завищення валових витрат на суму 301 375 грн. по операціям з контрагентом ТОВ «Авангард-Інвест».

З урахуванням встановлених порушень, на підставі акта перевірки 14.07.2011 року № 168/08-08/00194731 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011року № 0001150808, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8 919 927,50 грн., в тому числі за основним платежем - 7 135 942,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 783 985,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0001170808, яким позивачу зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2010 року у сумі 30 546 787,00 грн., за рік 2010 рік у сумі 84 597 021,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що на момент розгляду справи, судовими рішеннями, які набрали законної сили, вже фактично встановлені ті обставини, що вплинули на відємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та на валові доходи позивача за 2010 рік, в тому числі за 3 квартали 2010 року. Крім того, судом вірно зазначено, що зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють будь-яких цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з думкою суду першої інстанції та зазначає наступне.

Доводи відповідача, щодо завищення валових витрат на суму 3 606 564 грн. та на суму 3 209 776 грн, є необґрунтованими оскільки відповідно до п. п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, який діяв на час існування спірних правовідносин, у попередніх податкових періодах позивачем було збільшено валові доходи на суму 3 606 564 грн. та на суму 3 209 776 грн.

Відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1. ст. 12 Закону № 334/94-ВР якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Отже, законодавством передбачено право платника податку збільшити валові витрати на відповідну суму у випадку її погашення.

Крім того, позивачем правомірно було збільшено валові витрати на суми погашення заборгованості попередньо віднесеної до складу валового доходу шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за 2010 рік відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III та пунктом 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" від 29.03.2003 № 143, що діяв на час існування спірних правовідносин, яким передбачено, що платник податку, який самостійно виявляє помилку в показниках раніше поданої податкової декларації, має право виправити її одним зі способів: або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний звітний період, у якому помилку було самостійно виявлено; або надати уточнюючий розрахунок показників до податкової декларації, у якій було припущено помилку.

Таке право у платника податку існує протягом 1095 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, у якій було припущено помилку.

Доводи відповідача, щодо заниження позивачем валового доходу на суму 76 178 717 грн. та занижено валові витрати на суму 702 429 грн. внаслідок здійснення врегулювання безнадійної (сумнівної) заборгованості також є безпідставними, оскільки .

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що Підприємством занижено валовий дохід та занижені валові витрати внаслідок здійснення врегулювання сумнівної заборгованості по договорам з ВАТ «Запоріжжяобленерго». В Акті зазначено, що заборгованість була визнана внаслідок судового врегулювання спору шляхом затвердження судом мирової угоди між позивачем та ВАТ «Запоріжжяобленерго».

За приписами процесуального законодавства мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті.

Мирова угода є механізмом врегулювання боргових зобовязань та є обовязковою для боржника, але рішення про визнання заборгованості не приймається.

Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Отже, відповідач неправомірно зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 84 597 021 грн. за 2010 рік, у тому числі за 3 квартали 2010 у сумі 30 546 787 грн. та зменшив валові витрати у сумі 53 332 528 грн. та збільшив валові доходи за заборгованістю по ВАТ "Запоріжжяобленерго" на суму 76 178 717грн.

Щодо доводів відповідача, що договори укладені між ДП "ЗТМК" та ТОВ "Авангард-Інвест" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, у зв'язку з чим позивач не має права на віднесення до складу валових витрат у грудні суму 301 375 грн., судова колегія зазначає наступне.

Між ТОВ "Авангард-Інвест" та ДП "ЗТМК" були укладені договори № 365 від 22.11.2010, № 287 від 19.08.2010 на поставку піддонів дерев'яних, чавуну та коксового дріб'язку за період 01.12.2010 по 31.12.2010.

Правова позиція податкового органу, на якій ґрунтуються його позовні вимоги, полягає у тому, що названий договір є нікчемним правочином у зв'язку з його укладенням без мети настання відповідних цьому правочину правових наслідків.

Відхиляючи зазначені доводи податкового органу як неспроможні, суд першої інстанції послався на те, що на підтвердження поставки товару від ТОВ "Авангард-Інвест" позивачем було надано суду первинні документи, зокрема, копії податкових накладних, видаткових накладних, прибуткові ордери, рахунки та платіжні доручення, а саме податкова накладна № 556 від 01.12.2010, прибутковий ордер № 2010-5225, видаткова накладна № РН-000887 від 01.12.2010, платіжне доручення № 11Н-622 від 28.01.2011, рахунок-фактура № СФ-000815 від 24.11.2010, податкова накладна № 571 від 06.12.2010, прибутковий ордер № 2010-5033, видаткова накладна № РН-000899 від 06.12.2010, платіжне доручення № 10Н-621 від 10.12.2010, рахунок-фактура № СФ-000840 від 06.12.2010, податкова накладна № 592 від 13.12.2010, № 610 від 21.12.2010, прибутковий ордер № 2010-5117, видаткова накладна №РН-000915 від 13.12.2010, прибутковий ордер № 2010-5267, видаткова накладна № РН-000931 від 21.12.2010, платіжне доручення № 10Н-1045 від 28.12.2010, рахунок-фактура №СФ-000840 від 06.12.2010, № СФ-000856 від 13.12.2010, платіжне доручення №10Н-1062 від 29.12.2010, № 10Н-1094 від 30.12.2010, № 11Н-114 від 10.01.2011, рахунок-фактура №СФ-000867 від 21.12.2010, податкова накладна № 611 від 22.12.2010, прибутковий ордер №2010-5443, видаткова накладна № РН-000932 від 22.12.2010, платіжне доручення №11Н-623 від 28.01.2011, рахунок-фактура № СФ-000869 від 22.12.2010, картки складського зберігання, копію свідоцтва платника ПДВ №11561573, а також копії залізничних накладних №52938300 від 01.12.2010, № 52938436 від 01.12.2010, № 52994173 від 01.12.2010, №52994169 від 01.12.2010, № 52994202 від 10.12.2010, № 52994226 від 17.12.2010.

Отже, первинні документи відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки та підтверджують факт поставки товару ДП "ЗТМК" від ТОВ "Авангард-Інвест", а тому позивачем було сформовано валові витрати у відповідності до приписів податкового законодавства

З огляду на встановлене та відповідно до вимог положень чинного законодавства слід зазначити, що зобовязання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Щодо доводів відповідача стосовно порушень зазначених у Акті планової виїзної перевірки № 307/08-08/00194731 від 22.09.2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, на підставі чого відповідачем зароблено висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 84 597 021 грн. за 2010 рік, у тому числі за 3 квартали 2010 у сумі 30 546 787,00 грн. та завищення валових витрат у сумі 53 332 528 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зміст наведеної процесуальної норми полягає в тому, що учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, фактично встановлені ті обставини, що вплинули на від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та на валові доходи позивача за 2010 рік, у тому числі за 3 квартали 2010.

Втім наведене звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази, що спростовують висновки судів, покладені в основу відповідних судових рішень. Будь-яких спростувань до суду не надходило.

Доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам та не спростовують обставини викладені у рішенні, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі № 0870/58/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров