Ухвала суду № 41091915, 27.10.2014, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1670/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Скаковської І.В.,

з участю секретаря Лазник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2014 року головний державний виконавець відділу ДВС Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_1 звернувся до суду з цим поданням та просив тимчасово обмежити у виїзді за межі України ОСОБА_2

Подання головний державний виконавець ВДВС ОСОБА_1 обґрунтував наступним.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Томашпільського РУЮ знаходиться виконавчий лист № 2/146/125/14, виданий 31.07.2014 року Томашпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 14415,03 грн.

23.09.2014 року відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку, вих. №6167 від 23.09.2014 року.

Станом на 22.10.2014 року заборгованість по вказаному виконавчому листі становить 14415,03 грн.

Як на правову підставу своїх вимог державний виконавець посилається на положення ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України», ст.ст. 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Тому суд вважає що слід розглянути подання без його участі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 377-1 дане подання розглядається негайно.

Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За нормою п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачає, що громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані невиконані зобов'язання, а також якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно копії виконавчого листа від 31 липня 2014 року судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитними договором у розмірі 14415,03 грн.

Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем 23.09.2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/146/125/14, виданий 31.07.2014 року Томашпільським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 14415,03 грн.

Відповідно до копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить.

Державний виконавець, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, окрім посилання на нормативні акти, не зазначив, в чому проявляється ухилення боржника від виконання зобов'язань та його намагання виїхати за межі України, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності. Не надав відомостей чи взагалі боржник має документ, який надає право виїзду за межі України.

Крім того, з матеріалів подання не вбачається, що боржник ознайомлений з вищевказаними постановами, зокрема з постановою про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на майно. Наявні лише супровідні листи, які не дають підстав вважати що постанови були отримані боржником.

Факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен бути об'єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, виходячи з положень ст. 33 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд проаналізувавши зміст подання, в обґрунтування якого не надано жодних доказів, приходить до висновку, що викладені обставини та матеріали справи не підтверджують той факт, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому подання головного державного виконавця ВДВС Томашпільського РУЮ ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки є необгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 6-8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

ОСОБА_3