Постанова № 41091874, 14.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 910/24632/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Алданової С.О.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Ставицькій Т.Б

за участю представників:

від позивача: Плясун О.І., представник за довіреністю №284 від 01.10.2014р.;

від відповідача: Макусь Н.П., представник за довіреністю №110/005-34 від 14.01.2014р.;

від третьої особи: Науменко С.В., представник за довіреністю №02-758 від 08.07.2014р.;

Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

на рішення Господарського міста Києва від 27.03.2014р. (підписано- 01.04.2014р.)

у справі №910/24632/13 (Головуючий суддя: Бондарчук В.В. судді: Дупляк О.М., Куркотова Є.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

про стягнення 477 385,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі-відповідач) про стягнення на підставі Договору на послуги водопостачання та водовідведення №00063/2-06 від 08.02.2002р. про стягнення 422558,10 грн. - основної заборгованості, 2202,91 грн. - 3% річних, 10368,30 грн. - пені та 42255,81 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідача своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно Договору №00063/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 08.02.2002 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. порушено провадження у справі №910/24632/13.

Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» заперечувало проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначав, що борг в сумі 422558,10грн. нараховано безпідставно, оскільки питання постачання питної води для підігріву умовами укладеного між сторонами договору не регулюється та відповідач не має на своєму балансі котелень і не виробляє гарячу воду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (02081, м. Київ, Дарницький район, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 300 246 (триста тисяч двісті сорок шість) грн. 38 коп. - основного боргу, 1 106 (одну тисячу сто шість) грн. 63 коп. - 3% річних, 5 026 (п'ять тисяч двадцять шість) грн. 81 коп. - пені, 30 024 (тридцять тисяч двадцять чотири) грн. 63 коп. - штрафу та 6 728 (шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 09 коп. - судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скаржник вважав, що рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у даній справі винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права.

У доводах апеляційного оскарження, відповідач зазначав, що укладений ним з позивачем договір про постачання питної води є публічним і тому мають містити однакові для всіх споживачів умови. При цьому, за твердженням відповідача, договір мав містити посилання на обов'язковість при його виконанні підзаконних актів, що втратили чинність. З цих підстав, відповідач вважає, що договір про постачання питної води є недійсним. Серед інших доводів, скаржник зазначав, що предмет договору та зміст зобов'язань сторін не регулює постачання питної води для виготовлення гарячої води, між тим, до вимог позивача включено вимоги про стягнення вартості холодної води, що йде на підігрів.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 22.04.2014р. у справі №910/24632/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Алданової С.О., Дикунської С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. у справі №910/24632/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 19.05.2014р.

Крім того, не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 в частині відмови в стягненні з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 122311,72грн. основного боргу, 1096,29грн. 3% річних, 5341,49грн. пені, 12231,18грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на невірне застосування судом першої інстанції положень пункту 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., внаслідок чого судом першої інстанції зроблено хибний висновок те, що обов'язок з оплати послуг з водовідведення питної води, що йде на підігрів, залежить від з'ясування питання, у чиєму володінні перебуває тепловий пункт (котельня ).

При цьому, за твердженням позивача, суд першої інстанції не дослідив всіх обставин та допустимі докази, в результаті чого прийшов до хибного висновку щодо відсутності у відповідача теплових пунктів на балансі.

За твердженням апелянта, позиція місцевого господарського суду про те, що згідно з пунктом 3.13. Правил користування розрахунок за спожиту питну воду, використану для потреб гарячого водопостачання повинен проводитися лише з балансоутримувачем бойлеру, спростовується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2010р. у справі №2а-12540/09/2670, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2011р. Цими судовими актами встановлено, що п. 3.13. Правил користування не є зобов'язальною нормою, а тому у ПАТ «Київенерго» як енергопостачальної організації, на балансі та в управлінні якої перебувають теплові пункти, котельні, теплові розподільчі мережі, немає обов'язку щодо укладення договорів для здійснення розрахунків з виробником (ПАТ «Київводоканал») за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуватися за відповідний обсяг стічних вод.

Серед інших доводів апелянт зазначив про неправомірність застосування судом першої інстанції Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., адже нею регулюються відносини між виконавцем (предметом діяльності, якого є надання житлово-комунальних послуг) та споживачами. Разом з тим, апелянт наголошує на тому, що він являється виробником та постачальником питної води, а не виконавцем житлово-комунальних послуг.

Крім того, апелянт зазначав, що відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу шляхом їх часткової оплати. При цьому, позивач зазначав, що відповідач при оплаті послуг позивача в призначенні платежу вказав коди, за якими обліковується питна вода, яка використовується ним для виготовлення гарячої та стоки гарячої води.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 25.04.2014р. у справі №910/24632/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Алданової С.О., Дикунської С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014р. у справі №910/24632/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» прийнято до провадження, апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» об'єднано в єдине апеляційне провадження, а її судовий розгляд призначено на 19.05.2014р.

29.04.2014р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло заперечення на апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».

19.05.2014р. через канцелярію суду від Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

У судовому засіданні 19.05.2014р. колегією суддів оголошено перерву до 10.06.2014р.

10.06.2014р. у судовому засіданні представником Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 10.06.2014р. клопотання представника Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про продовження строку розгляду спору у справі №910/24632/13 задоволено, строк розгляду спору у справі №910/24632/13 продовжено на п'ятнадцять днів.

10.06.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 24.06.2014р.

24.06.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 07.07.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. у справі №910/24632/13 у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя -Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Руденко М.А. прийнято апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 02.09.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. у справі №910/24632/13 у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на рішення Господарського міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13. прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та відкладено розгляд апеляційних скарг на 06.10.2014р.

02.09.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 14.10.2014р. у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

13.10.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов додатковий відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання 14.10.2014р. з'явились представники сторін та третьої особи.

У судовому засіданні 14.10.2014р. представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 в частині відмови в стягненні з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 122311,72грн. основного боргу, 1096,29грн. 3% річних, 5341,49грн. пені, 12231,18грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, представник позивача проти доводів апеляційної скарги Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» заперечував.

У судовому засіданні 14.10.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження та просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Крім того, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заперечував.

У судовому засіданні 14.10.2014р. представник третьої особи у вирішенні питання щодо вирішення розгляду апеляційних скарг сторін поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами спраи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 08.02.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (правонаступником якого є позивач), та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі-відповідач) було укладено Договір №00063/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір), умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води і водовідведення, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги згідно з умовами Договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в міста та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (п. 1 Договору).

Сторони Договору узгодили, що позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна», приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин (п. 2.1 Договору), а відповідач, в свою чергу, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.

Згідно з пунктом 3.4 Договору, відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем (п. 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 3.6 Договору, позивач щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно даного договору; оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 7.1 сторони обумовили, що даний договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Позивач зазначав, що на момент звернення до суду заборгованість Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» перед ПАТ «АК «Київводоканал» згідно Договору на послуги водопостачання та водовідведення №00063/2-06 від 08.02.2002р. спірна заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р. у розмірі 422558,10 грн. обліковується позивачем за кодами 1-1313, 1-1817, 1-1818, 2-441, 2-1311, 2-1312, 4-612, 4-1778, 4-1779, 6-1350, 6-1707, 6-1708, 7-366, 7-1588, 7-1598, 8-140, 8-1404, 8-1405, 9-1146, 9-1746, 9-1747, 10-1208, 10-1580, 20-953 (холодна питна вода) та 1-51313, 2-50441, 4-40612, 4-50612, 6-51350, 7-50366, 8-50140, 9-51146, 10-51208 (питна вода на підігрів).

При цьому, позивач зазначав про те, що на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у спірний період на загальну суму 3 086 901,81 грн., а саме: - за кодом 1-1313, 1-1817, 1-1818, 2-441, 2-1311, 2-1312, 4-612, 4-1778, 4-1779, 6-1350, 6-1707, 6-1708, 7-366, 7-1588, 7-1598, 8-140, 8-1404, 8-1405, 9-1146, 9-1746, 9-1747, 10-1208, 10-1580, 20-953 на суму 2 186 010,99 грн., з яких сплачено 1 904 895,23 грн., а розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму 51 391,26 грн.) становить 229 724,50 грн.; - за кодом 1-51313, 2-50441, 4-40612, 4-50612, 6-51350, 7-50366, 8-50140, 9-51146, 10-51208 на суму 900890,82 грн. (питна вода, що іде на підігрів - 506 538,61 грн.; стоки - 394352,21 грн.), з яких сплачено 695079,64 грн. (питна вода, що іде на підігрів - 376930,06 грн.; стоки - 318149,58 грн.), а розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму -12977,58 грн.) становить 192833,60 грн. (питна вода, що іде на підігрів - 122 311,72 грн.; стоки - 70 521,88 грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що відповідач в порушення умов договору №00063/2-06 від 08.02.2002 р. не у повному обсязі здійснював розрахунок за послуги, які надавались позивачем за період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р., з огляду на що, виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 422558,10 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 2 202,91 грн. - 3% річних, 10 368,30 грн. - пені та 42 255,81 грн. - штрафу.

Частково погоджуючись із доводами позивача з приводу того, що послуги з водовідведення питної води, яка йде на підігрів, та прийняття стоків гарячої води підлягають оплаті відповідачем, в силу укладеного між сторонами по справі договору, місцевий господарський суд вказав, що такий висновок є справедливим лише тоді, коли споживач, отримуючи через приєднану мережу питну воду, має на своєму балансі котельню, яка підігріває питну воду. Обсяг води, яка відпущена з систем водопостачання і використана для потреби гарячого водопостачання враховується і підлягає оплаті споживачем виробнику та виконавцю послуг з постачання гарячої води за окремими договорами, а не позивачу у справі.

Судова колегія, перевіряючи законність такого висновку суду першої інстанції і правильність застосування ним норм матеріального права, враховує наступне.

У відповідності до укладеного між сторонами договору позивач зобов'язувався надавати абоненту (відповідачу) на відплатній основі послуги з постачання питної води та водовідведення.

За умовами договору, кількість води, що подається та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (п. 3.1., п. 3.3. Договору)

Вказані умови договору, вважав позивач, покладають на відповідача, обов'язок оплатити весь обсяг спожитої відповідачем води по водопостачанню та водовідведенню питної води, незалежно від способу її використання споживачем.

З таким висновком у повній мірі погодитися не можна з таких мотивів.

Вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. Вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 року № 400.

У випадку підігріву води виробляється новий продукт - гаряча вода, з найменуванням , передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Відпуск гарячої води здійснюється на підставі договору енергопостачання.

Правововідносини з енергопостачання, суб'єкти цих відносин, їх права та обов'язки, регулюються, зокрема, параграфом 3 розділу 6 Господарського кодексу Укрїани.

Утім, якщо суб'єкт господарювання, якому поставлена питна вода на підставі договору з постачання питної води, використовує її для вироблення нового продукту - гарячої води, правовідносини між сторонами, крім договору, субсидіарно регулюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р.

Відповідно до пункту 3.13. Правил визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення; обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності; обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показників засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України № 65 (п. 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190).

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами відповідача.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про те, що на балансі відповідача перебувають теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води. Також, матеріали справи не містять доказів і про те, що теплові пункти (котельні) передані позивачу в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Отже, в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, у зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено та не врегульовано таких правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що наявна заборгованість відповідача з постачання питної води (холодної) через приєднану мережу та прийняття її відповідачем підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, а отже вимога про стягнення плати у розмірі 229 724,50 грн. за послуги з постачання холодної води та 70 521,88 грн. за послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання води, що підігрівається правомірно задоволені судом першої інстанції.

Крім того, судова колегія погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, у розмірі 122311 грн. 72 коп., оскільки позивачем безпідставно включено до розрахунку обсяг питної води , що йде на підігрів, стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання..

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми (пункт 4.1. договору).

Враховуючи те, що вимога позивача про стягнення основної суми боргу підлягає частковому задоволенню, відповідно колегією суддів був здійснений перерахунок пені та штрафу, що підлягає сплаті за порушення відповідачем своїх зобов`язань. Перевіривши розрахунки штрафу та пені місцевого господарського суду, колегія суддів погоджується з вірним висновком останнього та зазначає, що вимоги позивача про нарахування відповідачу пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за період заборгованості за період з 01.04.2013 р. по 30.09.2013 р. підлягають задоволенню у розмірі 5026,81 грн. та 10% штрафу - у розмірі 30 024,63 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором позивачем правомірно заявлено 3 % річних за період з 01.04.2013 р. по 30.09.2013 р.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних, погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про задоволення 1 106,63 грн.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається відповідно на позивача (апелянта) та на відповідача (апелянта).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на рішення Господарського міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 залишити без задоволення.

3.Рішення Господарського міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/24632/13 - без змін.

4.Матеріали справи №910/24632/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.О. Алданова

Л.Г. Смірнова