Рішення № 41086678, 21.10.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7881/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі - Остич Л.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист», Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що в період з 30.08.2011 року по 29.03.2013 року вона працювала головним бухгалтером у Дочірньому підприємстві лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» ПрАТ «Закарпаттурист». У звязку з відсутністю коштів на підприємстві та зростаючою заборгованістю по заробітній платі, яка не виплачувалась з жовтня 2012 року, головою правління ПрАТ «Закарпаттурист» їй було запропоновано звільнитись за згодою сторін, на що вона погодилась. 29.03.2013 року згідно наказу голови правління ПрАТ «Закарпаттурист» №09/02-01 її було звільнено за займаної посади, на підставі п1 ст.36 КЗпП України. На день звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період часу з вересня 2012 р. по 29.03.2013 року у сумі 11968,12 грн., в т.ч. і компенсація за 39 днів невикористаної відпустки, мотивуючи це відсутністю коштів. На її неодноразові усні та письмові звернення, ПрАТ «Закарпаттурист» їй було перерахований на картковий рахунок 2000 грн., а решту суми було обіцяно виплатити до кінця 2013 року. При звернення до ПрАТ «Закарпаттурист» надати їй копії документів щодо нарахованої заробітної плати та наявної заборгованості для захисту своїх прав та інтересів, їй було відмовлено з посиланням на те, що нею не передано електронну бузу даних, а тому надати такі документи у них не має можливості. Хоча фактично при звільнені нею були передані всі наявні бузи даних та документів в ПрАТ «Закарпаттурист».

Такі дії відповідачів ДП ЛОК «Полонина» та ПрАТ «Закарпаттурист» щодо непроведення з нею повного розрахунку при звільненні позивачка вважає незаконними та такими, що суперечать ст.ст.116, 117 КЗпП України.

Згідно проведеного нею розрахунку, із врахуванням даних персонального обліку Пенсійного фонду України, середньоденний заробіток її складає 101,23 грн., а середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 29.03.2013 року по 16.06.2014 року (300 днів) складає 30370,20 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що при здійсненні нарахування заборгованості по виплатах при звільненні відповідачами було неправильно визначено компенсацію за невикористану відпустку, оскільки за період з 01.09.2011 року по 29.03.2013 року до нарахування повинно враховуватись відпустка за 18,9 місяців роботи, а саме 48 днів, а не 39 як зазначено у наказі. Згідно розрахунку нею донараховано 9 днів по середньоденному заробітку і сума компенсації за невикористану відпустку збільшується на 911,11 грн.

Позивачка вважає, що у відповідності до ст.34 Закону України «Про оплату праці» та ст.95 КЗпП України відповідачами їй має бути виплачена компенсації встати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги (інфляція). За період часту з 29.03.2013 року по травень 2014 року сума індексації заборгованості заробітної плати, з урахуванням індексу інфляції 106,94 становить 825,80 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що через відсутність коштів у підприємства, вона за власні кошти купувала канцтовари та заправляла картридж в 2012 році для виконання роботи (подання звітності та поточні документи), про що є складені авансові звіти на суму 227,20 грн., які, на її думку, мають бути їй відшкодовані.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, стягнути з ДП ЛОК «Полонина» та ПрАТ «Закарпаттурист» нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 9968,12 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за 300 днів в розмірі 30370,20 грн., індексацію за час затримки виплати заробітної плати із урахуванням індексу інфляції в розмірі 825,80 грн., компенсації за 9 днів невикористаної відпустки в розмірі 911,11 грн., підзвітні суми в розмірі 227,20 грн. Зобовязати ДП ЛОК «Полонина» та ПрАТ «Закарпаттурист» в подальшому нараховувати та сплачувати середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Представники відповідачів ДП ЛОК «Полонина» ПрАТ «Закарпаттурист» та ПрАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» в судове засідання не зявились повторно, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомили, а тому суд в порядку ст. 169 ч.4 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши зібрані матеріали, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу (розпорядження) голови правління приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» №29/02-01 від 06.09.2011 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу з 07.09.2011 року до 06.09.2014 року в Дочірнє підприємство лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина», на посаду головного бухгалтера. 07.09.2011 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Закарпаттурист» був укладений трудовий договір.

29 березня 2013 року наказом відповідача №09/02 від 29.03.2013 року позивачку ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін), що підтверджується записом під №31 в трудовій книжці позивачки серії БТ-ІІ №3532576.

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України).

Судом встановлено, що на день звільнення ОСОБА_1 з роботи їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з вересня 2012 р. по 29.03.2013 року у сумі 11968,12 грн., в т.ч. і компенсація за 39 днів невикористаної відпустки, у звязку з відсутністю коштів. У подальшому, після неодноразових звернень, їй було виплачено 2000 грн. На момент розгляду справи розрахунок з ОСОБА_1 в повному обсязі не проведено.

Згідно розяснень, що містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 29.01.2014 року по справі №6-144 цс13, що є обов'язковим для застосування судами в силу ст.360-7 ЦПК України, - непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 цього Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне поновити порушене трудове право позивачки, шляхом стягнення на її користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні, в тому числі і компенсації за 39 днів невикористаної відпустки, в розмірі 9968,12 грн., суми донарахованої компенсації за 9 днів невикористаної відпустки в розмірі 911,11 грн., а також середнього заробітку за час затримки розрахунок при звільненні за період з 29.03.2013 року по 16.06.2014 року (300 днів)

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року - середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи (п.2).

При цьому, згідно п.5 вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка відповідно до п.8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Згідно проведеного позивачкою розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунок при звільненні за період з 29.03.2013 року по 16.06.2014 року (300 днів), виходячи із середньоденного заробітку 101,23 грн., становить 30370,20 грн.

Суд погоджується з таким розрахунком і приймаючи до уваги, що при звільненні розрахунок з ОСОБА_1 у строки, передбачені ст.116 КЗпП України не було проведено з вини роботодавця, з останнього слід стягнути на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунок при звільненні за період з 29.03.2013 року по 16.06.2014 року (300 днів) в розмірі 30370,20 грн.

Вирішуючи питання з якого із відповідачів підлягають стягненню зазначені виплати, суд враховує положення розділу ІІІ трудового договору від 07.09.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «Закарпаттурист», згідно яких за виконання обовязків, передбачених цим Договором, головному бухгалтеру виплачується заробітна плата та інші форми додаткових виплат за рахунок коштів тур підприємства (Дочірнє підприємство Лумшорський ЛОК «Полонина» - п.6.3 Договору), та вважає, що заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунок при звільненні має бути стягнутий з Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист».

Вимоги ОСОБА_1 про зобовязання в подальшому нараховувати та сплачувати середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку (здійснення виплат на майбутнє) до задоволення не підлягають.

Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняє від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 29.01.2014 року по справі №6-144 цс13).

Не підлягають до задоволенні і вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь понесених нею коштів для придбання канцтоварів та заправки картриджу в 2012 році для виконання роботи (подання звітності та поточні документи) в розмірі 227,20 грн., оскільки такі є необґрунтованими та нічим не підтверджені.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, підлягає стягненню з відповідача ДП ЛОК «Полонина» ПрАТ «Закарпаттурист» на користь держави судовий збір у розмірі 420,75 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 14, 60, 61, 208, 209, 212,-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні, в тому числі і компенсації за 39 днів невикористаної відпустки, в розмірі 9968,12 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» на користь ОСОБА_1 суму донарахованої компенсації за 9 днів невикористаної відпустки в розмірі 911,11 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунок при звільненні за період з 29.03.2013 року по 16.06.2014 року (300 днів) в розмірі 30370,20 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» на користь ОСОБА_1 компенсацію (індексацію) за час затримки проведення розрахунку при звільненні із урахуванням індексу інфляції за період з 29.03.2013 року по 16.06.2014 року в розмірі 825,80 грн.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» на користь держави судовий збір у розмірі 420,75 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Микуляк П.П.