Ухвала суду № 41084931, 24.10.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Вотьканича Ф.А., Стана І.В., при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Ісака М.М., підозрюваного ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.10.2014 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора прокуратури Тячівського району про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Задубрівці Снятинського району Івано - Франківської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

З ухвали слідчого судді вбачається, що прокурор прокуратури Тячівського району Закарпатської області звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою на 60 днів до 06 год. - 12.12. 2014 року щодо підозрюваного ОСОБА_3.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділом Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12014070160001213 від 14.08.2014 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України.

Як установлено в ході досудового розслідування, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 здійснили готування до таємного викрадення чужого майна із проникненням до житла, відкрито заволоділи майном ОСОБА_9, крім того, ОСОБА_6 незаконно позбавив останнього волі та із застосуванням насильства вимагав від нього передачі грошових коштів.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що, виходячи з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.1,4 ч.1 ст.177 КПК України, зі ступеня тяжкості інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, а також підстави, за яких судом було обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали, застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не

-2-

зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, а тому з врахуванням положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» продовжив підозрюваному ОСОБА_3 строк тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_3 просять скасувати ухвалу слідчого судді від 10.10.2014 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначення застави, та звільнити його з - під варти. Уважає ухвалу незаконною, та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Незважаючи на те що згідно доручення для здійснення захисту за призначенням №1165 від 15.08.2014 року виданого Закарпатським обласним центром із надання правової допомоги її призначено захисником ОСОБА_3, слідчий не повідомив її про те, що 10.10.2014 року в Тячівському районному суді буде розглядатися клопотання про продовження строків тримання під вартою її підзахисного ОСОБА_3 Натомість слідчим винесено постанову про призначення Закарпатським обласним центром з надання безоплатної правової допомоги іншого адвоката для проведення окремої процесуальної дії - участі у судовому засіданні. Потреби в проведенні невідкладної процесуальної дії не було, і тим більше, ні слідчий, ні прокурор не повідомляли її, ні усно, ні письмово про розгляд 10.10.2014 року клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно її підзахисного. Оскаржувана ухвала в описовій частині містить лише виклад обставин, що були наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу, і не містить у собі жодних висновків слідчого судді в зв'язку із цим. Слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків щодо наявності достатніх підстав уважати, що існує хоча, б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. В обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взята попередня ухвала слідчого судді від 14.08.2014 року, якою було обрано відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний ОСОБА_3 не може жодним чином впливати на потерпілого в межах даного кримінального провадження, оскільки потерпілий ОСОБА_9 знаходиться під вартою в межах іншого кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який указав на безпідставність поданих апеляційних скарг, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 на підтримання поданих його захисником та ним апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд уважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності захисника - адвоката ОСОБА_4, неявка якої з урахуванням вимог ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає її розгляду.

Так, відповідно до ст. ст. 177, 194 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування

-3-

запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Колегія суддів уважає, що висновок слідчого судді про те, що клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_3, участь у судовому засіданні приймали як підозрюваний ОСОБА_3, так і його захисник - адвокат ОСОБА_5, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3, у вчиненні передбачених ч. 1 ст. 14; ч. 3 ст. 185 та ч.2 ст. 186 КК України кримінальних правопорушень. Вказаний висновок підтверджується повідомленням ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень 09.10.2014 року.

Колегія суддів також обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що існують передбачені законом ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_3 є мешканцем іншої області, а саме АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, у зв'язку із чим може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним тяжкі кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків із метою зміни ними показів на свою користь, а також, знаходячись на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що ґрунтуються на наданих слідчому судді доказах та узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими.

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, колегія суддів також обґрунтованим уважає й висновок про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому, також враховано тяжкість вчинених кримінальних правопорушень: відповідно до ст.12 КК України за передбачений ч. 2 ст. 186 КК України злочин може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; що вказані злочини є тяжкими та конкретні обставини за яких їх вчинено, дані про його особу: є неодруженим, не має постійного місця роботи, а відповідно й постійного джерела доходів, що в зв'язку із цим маючи незадовільний майновий стан, з метою отримання коштів на своє втримання, може вчиняти інші злочини. При оцінці доводів апеляційної

-4-

скарги колегія суддів також ураховує наступне: ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також поєднане з погрозою застосування такого насильства.

З журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, у тому числі виклав обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що вказані ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею обґрунтовано продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою, що існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду й вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам перешкоджати кримінальному провадженню підозрюваним ОСОБА_3.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді. При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків щодо наявності достатніх підстав уважати, що існує хоча, б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд ураховує клопотання прокурора прокуратури Тячівського району про продовження строку тримання під вартою, з якого вбачається, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні, передбачених ч.1 ст. 14; ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не може жодним чином впливати на потерпілого в межах даного кримінального провадження, оскільки потерпілий ОСОБА_9 знаходиться під вартою в межах іншого кримінального провадження, не спростовують наведені слідчим суддею можливі ризики.

При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про її зміну, повідомлений відповідно до вимог КПК України, що строк досудового розслідування в провадженні не зупинявся й відповідно до вимог КПК України продовжено до 09.12.2014 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що ні слідчий, ні прокурор не повідомляли її про розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою не заслуговують на увагу, оскільки як убачається з матеріалів провадження інтереси підозрюваного ОСОБА_3 у визначеному КПК України порядку захищав адвокат ОСОБА_5.

Крім того, постановляючи ухвалу про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 183 КПК України обґрунтовано визначив йому розмір застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 376, 405,407-408, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.10.2014 року про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: