Ухвала суду № 41082875, 16.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р. Справа № 876/15601/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013р. по справі за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства про стягнення коштів,-

встановив:

07.11.2013 року позивач - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі ДПІ у Сихівському районі м.Львова) звернулася в суд з позовом до відповідача - Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства про стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, податкового боргу на загальну суму 51006,65 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих зобов'язань по земельному податку за грудень 2012 року та січень-липень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються нормами Податкового кодексу України та наявністю у відповідача податкового боргу перед бюджетом в сумі 51006 грн. 65 коп., який самостійно відповідачем не погашається.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013р. адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства (місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул. Зелена, 9 код ЄДРПОУ 03331157) відкритих у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України 51006 (п'ятдесят одну тисячу шість) гривень 65 копійок податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний податковий борг, який підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зокрема посилається на те, що податковий орган не надсилав відповідачу податкові вимоги на суму податкових зобов'язань за грудень 2012 року та за січень - липень 2013 року. Апелянт зазначає, що податковий борг, визначений податковою вимогою № 2/489 від 05.05.2009 року сплачений відповідачем повністю 14.11.2011 року згідно квитанції № 6319/023.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, відповідач - Західно-українське будівельно-ремонте акціонерне товариство зареєстрований, як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Сихівському районі м.Львова.

Податковий борг відповідача в сумі 51006,65 грн. виник в результаті самостійно задекларованих зобов'язань Західно-українським будівельно-ремонтним акціонерним товариством згідно з поданою декларацією з плати за землю за грудень 2012 року та за січень-липень 2013 року. Вказана сума своєчасно до бюджету сплачена не була.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Органи державної податкової служби мають право відповідно до п.20.1.19 ст.20 ПК України застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Органами стягнення відповідно до п.41.2 ст.41 ПК України є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України визначається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

В контексті наведених правових норм, колегією суддів встановлено, що податковим органом на адресу Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства направлялись зокрема податкові вимоги від 05.05.2009 року № 2/489, від 10.03.2009 року № 1/252, які були отримані відповідачем (а.с.12).

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що сума несплаченої заборгованості (податкового боргу) Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства становить 51006,65 грн.

Так, порядок вжиття заходів органами державної податкової служби щодо погашення податкового боргу платника податків визначений ст.95 Податкового кодексу України.

Положеннями пп.95.1 ст.95 цього Кодексу передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що докази сплати відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні, відтак, суд першої інстанції вірно виходив з того, що у Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства наявний податковий борг, який підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 р. по справі № 813/8325/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик