Ухвала суду № 41082873, 16.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р. Справа № 876/13507/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 р. по справі за позовом Новояворівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України про стягнення коштів,-

встановив:

24.07.2013 року позивач - Новояворівський міський центр зайнятості звернувся у суд із позовом до відповідача - Львівської митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України про стягнення коштів в сумі 22 803,31 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 після звільнення з митних органів отримував допомогу по безробіттю, проте його поновлено на роботі з дати звільнення, а тому Львівська митниця Міндоходів, як роботодавець, має повернути позивачу зазначені виплати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 р. позов задоволено. Стягнуто з Львівської митниці Міндоходів на користь Новояворівського міського центру зайнятості кошти в сумі 22 803 (двадцять дві тисячі вісімсот три) грн. 31 коп. на розрахунковий рахунок 37175001003768, одержувач - Новояворівський МЦЗ, ЗКПО 26413047, Банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014, повернення допомоги, отриманої обманним шляхом КЕК 1341.50.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що враховуючи те, що Львівським окружним адміністративним судом фактично визнано наказ про звільнення ОСОБА_1 протиправним та скасовано його, проте саме цей наказ став підставою для втрати ним заробітної плати та в подальшому ця подія стала підґрунтям для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, відтак суд вважає, що позивач правомірно звернувся до відповідача з повідомленням, а в подальшому до суду, з метою стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному з Львівської митниці.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що громадянин ОСОБА_1 не повідомляв Львівську митницю про те, що він перебував на обліку у Новояворівському міському центрі зайнятості та отримав допомогу у зв'язку з безробіттям. Апелянт вказує, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, згідно з п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стягується із особи, яка отримувала таке забезпечення, а не з роботодавця.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533 - ІІІ від 02.03.2000 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом Фонду та здійснюють, зокрема, виплату забезпечення та надають соціальні послуги.

Так, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах на державній службі в митних органах, на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Краковець» Львівської митниці та був звільнений 30.07.2012 року згідно з п.6 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

20.08.2012 ОСОБА_1 зареєструвався у Новояворівському міському центрі зайнятості як такий що шукає роботу та 27.08.2012 року йому надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття відповідно до п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За час перебування на обліку ОСОБА_1 отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема виплати допомоги з безробіття проводилась з 27.08.2012 року по 19.06.2013 року та складає 22803,31 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року по справі №7505/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року по справі №5317/13/876, поновлено ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Краковець» Львівської митниці (а.с.8-11) та відповідно Державною митною службою України винесено наказ №903 від 01.06.2013 про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Краковець» Львівської митниці з 31.07.2012 року (а.с.13).

Відповідно до п. п. 5 п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», центри зайнятості, як робочі органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно із п. 6, 7 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого 13.02.2009 року Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України №7-1, зареєстрованого 12.03.2009 року в Міністерстві юстиції України за N 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Тому враховуючи те, що ОСОБА_1 поновлено на роботі в митних органах з дати звільнення, Новояворівським міським центром зайнятості винесено наказ №123 від 19.06.2013 року про відшкодування коштів роботодавцем та направлено до Львівської митниці повідомлення №2927/07 від 21.06.2013 року про повернення у пятнадцятиденний термін суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 в сумі 22803,31 грн. на користь Новояворівського міського центру зайнятості (а.с.15).

Слід зазначити, що згідно із п. 9 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку, проте судом першої інстанції вірно встановлено, що Львівською митницею повідомлення та наказ у встановленому законом порядку та строки не оскаржено та до цього часу кошти службі зайнятості не повернуті.

Так, права, обов'язки та відповідальність Фонду та роботодавця визначені ст.ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від 02.03.2000 року, якими передбачено, зокрема, право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як наслідок, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про підставність позовних вимог, з огляду на те, що Львівським окружним адміністративним судом визнано наказ про звільнення ОСОБА_1 протиправним та скасовано його, проте саме цей наказ став підставою для втрати ним заробітної плати та в подальшому ця подія стала підґрунтям для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю. Відтак, колегія суддів вважає, що позивач правомірно звернувся до відповідача з повідомленням, а в подальшому до суду, з метою стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному з Львівської митниці.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 р. по справі № 813/5773/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 20.10.2014 року.