Постанова № 41082867, 16.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 876/8334/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бережанської районної ради Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Бережанської районної ради Тернопільської області про скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,-

встановив:

28.03.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Бережанської районної ради Тернопільської області про скасування рішень Бережанської районної ради від 25 лютого 2014 року №278 "Звіт голови районної ради за свою діяльність за рік" та від 25 лютого 2014 року №279 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради", поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді голови Бережанської районної ради та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами звіту позивача про діяльність за рік відповідач рішенням від 25.02.2014р. №278 згаданий звіт прийняв до відома, а роботу позивача на посаді голови районної ради за звітний період визнав незадовільною.

Крім того, рішенням відповідача від 25.02.2014р. №279 ОСОБА_1 звільнено з посади голови районної ради відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач вважає дані рішення незаконними та зазначає, що не дивлячись на запропонований перелік питань в письмовій пропозиції вісімнадцяти депутатів від 24.02.2014р. та розпорядження голови районної ради від 24.02.2014р. № 17, депутатом районної ради Старко І.П. запропоновано внести до порядку денного 24-ї сесії питання «Про недовіру голові Бережанської районної ради».

За результатом заслуховування звіту голови Бережанської районної ради про діяльність за звітний період, Бережанська районна рада рішенням від 25.02.2014р. №278 згаданий звіт прийняла до уваги та визнала незадовільною роботу голови районної ради за звітний період.

При цьому, як в протоколі від 25.02.2014р., так і в рішенні відповідача від 25.02.2014р. №278 не наведеного жодних мотивів його прийняття, зокрема, в чому саме проявилося невиконання чи неналежне виконання позивачем як головою районної ради службових обов'язків, перевищення повноважень, або здійснення інших дій чи бездіяльності, які призвели до невиконання Бережанською районною радою покладених законом повноважень, а також невиконання головою районної ради рішень самої ради, що могло б бути підставою для визнання роботи голови районної ради незадовільною.

Позивач також зазначає, що сама процедура таємного голосування проведена відповідачем з порушенням Регламенту Бережанської районної ради, затвердженого Рішенням Бережанської районної ради від 29.12.2010р. №34. Як свідчить Протокол 24-ї сесії шостого скликання Бережанської районної ради від 25.02.2014р. депутати районної ради з питання звільнення позивача з посади голови районної ради голосували двічі.

ОСОБА_1 покликається на те, що пунктом 58 Регламенту передбачена можливість повторного голосування з одного і того ж питання, однак за умови виявлення помилок у порядку і техніці проведення голосування.

В той же час, як свідчить Протокол причиною повторного голосування стало не виявлення помилок у порядку і техніці проведення голосування, а те «що підійшли відсутні депутати».

При цьому відповідачем не враховано, що згідно із п. 56 Регламенту депутат, який був відсутнім під час голосування, не має права подати свій голос пізніше.

Таким чином, позивач вважає, що Рішення 24-ї сесії шостого скликання Бережанської районної ради від 25.02.2014р. №279 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради» прийняте за результатом незаконного повторного голосування, а тому є протиправним та суперечить Регламенту Бережанської районної ради, ст. 68 Конституції України відповідно до якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції, та законів України.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення Бережанської районної ради від 25 лютого 2014 року "Звіт голови районної ради про свою діяльність за рік" №278, від 25 лютого 2014 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради" за №279 - скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Бережанської районної ради.

Зобов'язано Бережанську району раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в період з 25 лютого 2014 по 25 березня 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що із змісту протоколу 24 сесії шостого скликання Бережанської районної ради від 25.02.2014 р. вбачається, що питання щодо звільнення позивача ОСОБА_1 із посади голови Бережанської районної ради ставилось на голосування двічі, що є порушенням норм чинного законодавства. Зокрема при проведенні процедури таємного голосування з вказаного питання рішення прийнято не було, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

Після цього вказане питання про звільнення позивача ОСОБА_1 із посади голови Бережанської районної ради повторно поставилось на голосування, що суперечить вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та регламенту Бережанської районної ради.

При цьому зі змісту Регламенту Бережанської районної ради вбачається, що перелік підстав для проведення повторного голосування є вичерпним, зокрема п. 58 регламенту передбачено, що при виявленні помилок у порядку і техніці проведення голосування за рішення районної ради проводиться повторне голосування.

У даному ж випадку підстав передбачених п. 58 регламенту для проведення повторного голосування не було, а тому його проведення під тиском є незаконним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зокрема зазначає, що рішення Бережанської районної ради від 25 лютого 2014 року №279 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради» прийнято з додержанням частини четвертої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є правомірним і підстав для його скасування не має.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити а оскаржувану постанову скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, позивач ОСОБА_1 рішенням першої сесії шостого скликання Бережанської районної ради № 3 від 12 листопада 2010 р. обраний головою Бережанської районної ради (а.с.6).

Рішенням другої сесії шостого скликання Бережанської районної ради № 34 від 29 грудня 2010 р. затверджено Регламент Бережанської районної ради (а.с.7).

24.02.2014 р. Бережанській районній раді надійшла пропозиція від 18 депутатів районної ради щодо скликання на 25.02.2014 р. сесії районної ради (а.с.12) на розгляд якої запропоновано винести ряд питань:

1. Про суспільно - політичну ситуацію та заходи щодо збереження конституційного правопорядку і діяльності органів влади у Бережанському районі.

2. Про передачу матеріальних цінностей.

3. Звіт голови районної ради про свою діяльність за рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 4 ст. 46 Закону України № 280/97-ВР передбачено, що наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Згідно ч. 5 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У відповідності до ч. 7 ст. 46 Закону України № 280/97-ВР, сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Беручи до уваги вищевикладені правові норми, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки пропозиція про скликання сесії надійшла від 18 депутатів, що становить більш ніж 1/3 частину від загального складу (52 депутати) сесія була скликана відповідно до вимог Закону.

Таким чином позивачем, як головою Бережанської районної ради у відповідності до вимог ч. 7 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було видано розпорядження № 17 від 24.02.2014 р. "Про скликання 24 сесії районної ради" 25 лютого 2014 р. о 10-00 год. (а.с.13).

Відповідно до протоколу 24 сесії шостого скликання Бережанської районної ради від 25.02.2014 р. з 52 депутатів районної ради на сесії були присутні 46 депутатів (а.с.16).

За пропозиції депутата Старко І.П. до запропонованого порядку денного сесії внесено зміни та внесено питання "Про недовіру голові Бережанської районної ради".

Після звіту голови Бережанської районної ради ОСОБА_1 прийнято рішення № 278 від 25.02.14 р. , яким згаданий звіт прийнято до уваги та визнано роботу голови за звітний період незадовільною (а.с.24).

Після прийняття цього рішення депутати внесли зміни у питання порядку денного сесії редагувавши його з "Про недовіру голові Бережанської районної ради" на "Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради".

Так, рішенням Бережанської районної ради від 25 лютого 2014 року №279 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради" позивача було звільнено із займаної посади.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Так, пунктом 29 Регламенту Бережанської районної ради, затвердженого рішенням Бережанської районної ради від 29 грудня 2010 року №34, передбачено, що порядок денний і порядок роботи сесії районної ради визначаються радою і що рішення ради з цих питань приймається простою більшістю голосів від числа присутніх депутатів (а.с.9 на звороті).

Частиною 4 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на дату звільнення ОСОБА_1) передбачено, що у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Як наслідок, керуючись вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутати Бережанської районної ради правомірно включили до порядку денного сесії районної ради питання про звіт голови районної ради і дали відповідну оцінку цьому звіту.

Тому рішення Бережанської районної ради від 25 лютого 2014 року №278 «Звіт голови районної ради про свою діяльність за рік» є правомірним і підстав для його скасування не має.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на дату звільнення ОСОБА_1), голова районної ради може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що депутатом Бережанської районної ради Старко І.П. при формуванні порядку денного сесії районної ради, яка відбулась 25 лютого 2014 року, озвучено вимогу 18 депутатів районної ради, пропозицію громадян, які зібралися на майдані перед будівлею районної ради, про внесення до порядку денного питання про недовіру голові Бережанської районної ради ОСОБА_1 і його звільнення з посади. За внесення до порядку денного зазначених питань проголосувало 40 депутатів «за» та відповідно 35 депутатів «за».

Тобто, депутати правомірно та відповідно до пункту 29 Регламенту Бережанської районної ради простою більшістю голосів визначили порядок денний сесії.

Слід зазначити, що ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Регламент Бережанської районної ради не містять вичерпних підстав внесення змін до порядку денного сесії та не забороняють їх вносити протягом сесії.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст.71 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Колегією суддів встановлено, письмовими доказами підтверджено, що процедура звільнення голови Бережанської районної ради ОСОБА_1 з посади відбувалася з дотриманням вимог ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пунктів 51-54, 55-58 Регламенту Бережанської районної ради.

А саме, із наявного у матеріалах справи Протоколу від 25.02.2014 року (а.с.16-22) вбачається, що змінено редакцію питання у порядку денному з питання «Про недовіру голові Бережанської районної ради» на питання «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради». Зокрема виступив Головацький І.В. - голова лічильної комісії та оприлюднив протокол лічильної комісії № 2 від 25 лютого 2014 року про результати з таємного голосування з питання звільнення з посади голови Бережанської районної ради (протокол додається, рішення не прийняте).

Відповідно до пункту 55 Регламенту Бережанської районної ради про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. За інформацією лічильної комісії районна рада відкритим голосуванням приймає рішення про затвердження протоколу (а.с.10).

Таке рішення Бережанською районною радою не приймалося.

Крім цього, не брали участі в голосуванні 9 депутатів, оскільки їх не було в залі, тому було допущено помилки у порядку проведення голосування.

У зв'язку з цим поступила пропозиція депутата Калинюка В.М. провести повторне голосування, оскільки підійшли відсутні депутати і 44 депутати ради відповідно до пункту 29 Регламенту Бережанської районної ради за вказану пропозицію проголосували «за».

За результатами таємного голосування за звільнення ОСОБА_1 з посади голови Бережанської районної ради проголосувало 39 депутатів районної ради «за».

Так, стаття 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює умови за яких голова районної ради може бути звільнений із займаної посади, а саме: звільнення шляхом таємного голосування, якщо за звільнення проголосувало не менше двох третин депутатів від загального складу ради; звільнення у зв'язку з припиненням повноважень голови ради.

Як наслідок, рішення Бережанської районної ради від 25 лютого 2014 року № 279 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради» прийнято з додержанням частини четвертої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на дату звільнення ОСОБА_1), є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, суд апеляційної інстанції оцінив наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та прийшов до висновку, що відповідач приймаючи рішення від 25 лютого 2014 року № 278 "Звіт голови районної ради за свою діяльність за рік" та від 25 лютого 2014 року № 279 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови районної ради" діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки оскаржувані рішення є законними та прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства - у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними рішень та поновлення на роботі слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Бережанської районної ради Тернопільської області задовольнити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. по справі № 819/982/14-a - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Бережанської районної ради Тернопільської області про скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Постанова складена в повному обсязі 20.10.2014 року.