Ухвала суду № 41082629, 23.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7264/14

Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Журавльова О.Г.,Короткова В.Д.

з участю секретаря - Волчанського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, діючого в інтересах позивача ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року, -

встановила:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішенням Київського районного суду міста Одеси у цивільній справі № 2-564/11, яке змінено рішенням апеляційного суду Одеської області позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 76 703 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 933 грн. 84 коп., а всього 77 636 грн. 88 коп.

На підставі вказаних рішень суду, державним виконавцем першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

З метою відстрочення сплати боргу, 23 лютого 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа «TeleTRADE Consalting Ltd. Odessa Ukrain» про визнання правочину недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди. Для якісного захисту своїх прав, позивач була вимушена укласти договір про надання юридичних послуг, що завдало їй матеріальної та моральної шкоди.

Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 12 993 (дванадцять тисяч дев'ятсот три) гривні, в якості відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень, в якості компенсації моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримала позов ,просила задовольнити.

Представник відповідача,в судовому засіданні позов не визнав ,просив відмовити у задоволенні позову.

Рішення ухвалено у відсутність третьої особи.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, діючий в інтересах позивача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах позивача ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди , виходив з того,що зазначена позивачем сума збитків є судовими витратами по іншій справі,які підлягали стягненню при розгляді іншої справи ,а тому не є майновою шкодою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того ,що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача , оскільки факт звернення відповідача до суду з позовом ,є реалізація особою свого законного права на вирішення спору .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено , що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 02.06.2011 року по цивільній справі № 2-564/11 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа «TeleTRADE Consalting Ltd. Odessa Ukrain» про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди було задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 92 253 грн. 40 коп., яка складається з 87 708 грн. 50 коп., що еквівалентно 11000 доларів США на день винесення рішення та 4 544 грн. 90 коп. як 3% річних від простроченої суми за час прострочення, а також понесені судові витрати на розгляд справи, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., держмито у сумі 1700,00 грн.(а.с.47)

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.12.2011 року, рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.06.2011 було змінено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 76 703 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 933 грн. 84 коп., а всього 77 636 грн. 88 коп.(а.с.44).

07 лютого 2012 року старшим державним виконавцем першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-564/11 від 27.01.2012 року (а.с.50).

29 лютого 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа «TeleTRADE Consalting Ltd. Odessa Ukrain» про визнання правочину недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду від 17.04.2013 р. по цивільній справі № 1527/3304/12 у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 третя особа «TeleTRADE Consalting Ltd. Odessa Ukrain» про визнання правочину недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди відмовлено (а.с.4) .

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось .

Суд першої інстанції вірно , посилаючись на вимоги ст.ст.79,84, 88,89 ЦПК України відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди , оскільки зазначена позивачем сума у розмірі 12793 грн. є судовими витратами по справі № 1527/3304/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 третя особа «TeleTRADE Consalting Ltd. Odessa Ukrain» про визнання правочину недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди відмовлено .

Суд першої інстанції вірно посилався на те, що Суворовським районним судом м.Одеси від 17.04.2013 року питання розподілу судових витрат не вирішено , тому позивач не позбавлена права ,відповідно до ст.220 ЦПК України звернутися до Суворовського районного суду м.Одеси з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди , оскільки позивачем не доведено протиправність дій відповідача ,що відповідно до ст.1167 ЦК України є обов'язковою складовою відповідальності .

Суд першої інстанції вірно посилався на те, що звернення особи до суду в порядку ст. 55 Конституції України , ст.ст.3,16 ЦПК України є правом особи та реалізацією особою свого права на захист , що не свідчить про протиправність дій ,яка є підставою для відповідальності та підставою для стягнення компенсації моральної шкоди.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те , що норми ЦПК України не передбачають право стягнення судових витрат по іншим справам не заслуговують на увагу , оскільки порядок вирішення питання про судові витрати передбачений главою 8 ЦПК України .

Судові витрати не є позовними вимогами та питання про судові витрати вирішуються судом який розглядає справу , що передбачено в ст. 215 ЦПК України та в п.13 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення».

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо не вирішення судом першої інстанції питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 1010 грн. , оскільки у задоволенні позову судом першої інстанції було правомірно відмовлено , тому підстав для стягнення судових витрат на користь позивача не має.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах позивача ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307,ч.1 ст.308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

О.Г.Журавльов

В.Д. Коротков