Постанова № 41081743, 24.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2014 року № 826/14510/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія"Гарант-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним дій, скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант - Сервіс» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 №0002372203, №0002382203, визнання протиправними дій щодо складання та не надання для ознайомлення акту, що засвідчує факт відмови у наданні документів та щодо включення в акт від 23.05.2014 інформацію з акту від 18.11.2013 №1938/26-59-22-01-18/38406205 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прокорм»з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 по 31.10.2013».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту від 23.05.2014 №239/26-57-22-03-07/34585552 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» з питання дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «Альянсгрупп» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та ТОВ «Максрембуд», ТОВ «Статус Проект», ТОВ «Прокорм», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «РБФ РЕМ», ТОВ «Альком Буд», КПВКФ «Ташань», ТОВ «Евроювеліртрейд», ТОВ «Леон-Сервіс Плюс», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Ларченко», ТОВ «Т-Компані Україна», ТОВ «Біел», УДППЗ «Укрпошта» за період з 01.09.2013 по 31.12.2013» є необґрунтованими ґрунтуються на припущеннях податкового органу ат спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано сторонам час на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» з питання дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «Альянсгрупп» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та ТОВ «Максрембуд», ТОВ «Статус Проект», ТОВ «Прокомм», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «РБФ РЕМ», ТОВ «Альком Буд», КПВКФ «Ташань», ТОВ «Евроювеліртрейд», ТОВ «Леон-Сервіс Плюс», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Ларченко», ТОВ «Т-Компані Україна», ТОВ «Біел», УДППЗ «Укрпошта» за період з 01.09.2013 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт 23.05.2014 №239/26-57-22-03-07/34585552 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Альянсгрупп», ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «Прокомм», ТОВ «РБФ РЕМ», ТОВ «Альком Буд» вимог пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.1995 за №168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 393 464 грн.; п. 44.1 ст. 44 п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 №1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджених наказом ДПА України 24.12.2010 №1002 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.1995 за №168/704, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 470 430 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014

- №0002372203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 741 830 грн. (за основним платежем 1393 464 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 348 366 грн.);

- №0002382203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 1 838 037,5 грн. (за основним платежем 1 470 430 грн. за штрафними (фінансовими санкціями 367 607,5 грн.).

Щодо позовної вимоги визнання протиправними дій щодо складання та не надання для ознайомлення акту, що засвідчує факт відмови у наданні документів від 16.05.2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Зі змісту акту про ненадання документів від 16.05.2014 (т. 1 а.с. 246) суд зазначає, що такий акт в порушення норм п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України не містить посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати та не містить підпису платника податків або його законного представника або запису про відмову від підпису такого акту.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання і порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідно порушеного права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Проте, дії з оформлення результатів направлення запиту актом про відмови у наданні документів є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.

Отримання від платників податків документів є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду виписок банку та/або платіжних доручень на підтвердження оплати робіт виконаних на підставі спірних договорів.

Враховуючи, що дії зі складання акту про відмову у наданні документів до перевірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, отже суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо включення в акт від 23.05.2014 інформацію з акту від 18.11.2013 №1938/26-59-22-01-18/38406205 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прокорм» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 по 31.10.2013, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Акт зустрічної звірки є різновидом носія податкової інформації.

Використання податковим органом акту звірки як носія доказової інформації, не створює для платника податків (позивача) жодних наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків, отже суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування від 06.06.2014 №0002372203, №0002382203, суд зазначає наступне.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: актом ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянсгрупп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 30.09.2013» від 17.10.2013 №586/26-54-22-03/38556614 встановлено, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2013 по 30.09.2013, які підпадають під визначення185, 198 Податкового кодексу України. Крім того, з акту перевірки вбачається, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Альянсгрупп» анульовано 13.11.2013 у зв'язку із внесенням до ЄДРПОУ запису про відсутність за місцезнаходженням. Також, податковий орган вказує на відсутність основних фондів та трудових ресурсів у ТОВ «Альянсгрупп».

Також, в акті перевірки зазначено, що до податкового органу актом ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрметалтрейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 30.09.2013» від 15.11.2013 №701/26-54-22-02/38398399 встановлено, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2013 по 30.09.2013, які підпадають під визначення185, 198 Податкового кодексу України.

Крім того, в акті перевірки вказано, що актом від 10.02.2013 №175/22-01/37355679 встановлено відсутність реального здійснення господарських відносин ТОВ «РБФ «РЕМ» з СГД-постачальниками та СГД-поставщиками за період з 01.01.2012 по 30.09.2013, їх вид, обсяг, якість ат розрахунки.

Також, податковий орган в акті перевірки вказує, на відсутність основних фондів, відсутність трудових ресурсів, що вказує на те, що операції з ТОВ «Прокорм» не мають економічної суті.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ТОВ «Альянсгрупп» укладено договір підряду від 12.06.22013 №10/06, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, актів передачі матеріалів, які долучено до матеріалів справи.

Проте, позивачем не надано суду виписок банку та/або платіжних доручень на підтвердження оплати робіт виконаних на підставі вказаного договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Укрметалтрейдінг» укладено договір підряду від 30.08.2013 №30-08, копію якого долучено до матеріалів справи.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, актів передачі матеріалів, які долучено до матеріалів справи.

Проте, позивачем не надано суду виписок банку та/або платіжних доручень на підтвердження оплати робіт виконаних на підставі вказаного договору.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «РБФ «РЕМ» укладено договір підряду від 12.06.2013 №2/10, копію якого долучено до матеріалів справи.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, актів передачі матеріалів, які долучено до матеріалів справи.

Проте, позивачем не надано суду виписок банку та/або платіжних доручень на підтвердження оплати робіт виконаних на підставі вказаного договору.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ПРОКОММ» укладено договір купівлі продажу від 31.08.2013 №14.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, позивачем не надано суду виписок банку та/або платіжних доручень на підтвердження оплати товару придбаного на підставі вказаного договору.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альком Буд» укладено договір поставки від 30.05.2013 №30/05, факт виконання умов вказаного договору підтверджується податковими накладними.

Проте, позивачем не надано суду виписок банку та/або платіжних доручень на підтвердження оплати товару придбаного на підставі вказаного договору.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно положень п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Оскільки, як зазначено вище, позивачем не надано суду доказу оплати виконаних робіт ат придбаних матеріалів на підставі спірних договорів, тобто відсутні докази руху коштів в межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів реального виконання умов спірних договорів, отже висновок відповідача про порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44 п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є обґрунтованим, а відтак прийняте на його підставі податкове повідомлення рішення від 06.06.2014 №0002382203 є правомірним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, доведеність відповідачем правомірності та законності підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вищевказані правопорушення як наслідок прямо впливає та вказує на вірність висновку відповідача про порушення позивачем пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та про заниження позивачем податку на прибуток і визначення податковим органом податкового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу по цьому податку, що є підставою відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення 0002372203 від 06.06.2014.

Таким чином, суд приходить до висновку, позивачем не доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Альянсгрупп», ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «ПРОКОРМ», ТОВ «РБФ «РЕМ», ТОВ «Альком Буд», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда