Ухвала суду № 41080415, 15.10.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/4174/14 Головуючий у 1-й інстанції: Рибкін О.А.

Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука О.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - відділ державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області, про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що згідно виконавчого листа № 2-1349/1998р., виданого Димитровським міським судом Донецької області 28.10.1998р., з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

ОСОБА_4 до 25.10.2013р. працював на шахтоуправлінні «Покровське», мав заробітну плату, з якої проводились відрахування аліментів. Після звільнення відповідача позивач звернулась до державного виконавця з клопотанням про встановлення інших видів доходів відповідача.

В результаті відповідних запитів державного виконавця з'ясувалось, що ОСОБА_4 з 01.01.2013р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах в УПФУ м. Димитров Донецької області, про яку він не повідомив державного виконавця, і з якої, всупереч закону, утримання аліментів не проводилось.

Внаслідок цього утворилась заборгованість відповідача по аліментам, загальний розмір якої на 01.03.2014р. згідно довідки-розрахунку державного виконавця становить 25 217,95 грн. Загальний розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів станом на 01.04.2014р. складає 59 104,35 грн.

Враховуючи той факт, що на утриманні ОСОБА_4 знаходяться ще двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, позивач вважає за необхідне зменшити розмір пені та заявити позовні вимоги про стягнення неповної суми пені - 59 104,35 грн., а її частини в сумі 30 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_4 пеню за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно виконавчого листа № 2-1349/1998р., виданого Димитровським міським судом Донецької області 28.10.1998р., за період з січня 2013 року по березень 2014 року, в сумі 30 000 грн., з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 07 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішення суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Сторони та представник третьої особи до апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що у справі є докази (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), просять розглядати справу за їх відсутності, про що подали апеляційному суду письмові заяви. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Справа розглянута у відсутність осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 196 СК України суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішення суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Судом першої інстанції зазначені вище положення закону були враховані в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

30.08.2008р. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6, дружини - ОСОБА_3, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с. 9).

Відповідно до дублікату виконавчого листа № 2-1349/1998 від 28.10.1998 року, виданого Димитровським міським судом Донецької області 11.02.2014 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 20.10.1998 року до повноліття (а.с. 10).

Згідно довідки ВДВС Димитровського МУЮ від 14.03.2014 року та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у зазначеному відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 2-1349 від 28.10.1998 року, виданий Димитровським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини.

12.02.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам по справі.

20.02.2014 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника та направлено на виконання до УПФУ м. Димитров. Заборгованість по аліментам за період з січня 2013 року по 01.03.2014 року складає 25 217,95 грн. (а.с. 11, 12, 64-65, 66, 67).

Як вбачається з довідки-розрахунку ВДВС Димитровського МУЮ, ОСОБА_4 станом на 01.03.2014 року має заборгованість по аліментам за період з січня 2013 року по лютий 2014 року в сумі 25 217,95 грн. (а.с. 13-14, 71-72).

ОСОБА_4 на даний час перебуває в шлюбі з ОСОБА_10, вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 34-37).

ОСОБА_4 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням (а.с. 38).

Згідно відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, ОСОБА_4 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31.01.2013 року. Виплату пенсії перший раз було проведено в березні 2013 року через установу КБ «Приватбанк». Розмір пенсії ОСОБА_4 на даний час складає 9 327,77 грн., з яких утримуються аліменти на користь ОСОБА_3 в сумі 4 663,88 грн. (а.с. 52-54).

Згідно довідки-розрахунку ВДВС Димитровського МУЮ від 28.05.2014 року, ОСОБА_4 станом на 01.06.2014 року має заборгованість по аліментам за період з січня 2013 року по лютий 2014 року в сумі 18 259,44 грн. (а.с. 55-56, 76-77).

Як видно з копії трудової книжки відповідача, довідок підприємств та облікового листа ВДВС Димитровського МУЮ, в період з жовтня 1998 року (коли первинно було видано виконавчий лист про стягнення аліментів) по 25 жовтня 2013 року відповідач працював на різних підприємствах, де з його заробітної плати в повному обсязі утримувалися аліменти на дитину ОСОБА_5 (а.с. 66, 78-89).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За положеннями ч.ч. 5, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив із того, що ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» чи іншими правовими нормами на боржника безпосередньо не покладено обов'язок повідомляти держаного виконавця про виникнення в нього іншого джерела доходу (в даному випадку - пенсії), при тому що відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» саме державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення за виконавчим документом.

Так, виконавче провадження на підставі дублікату виконавчого листа було відкрито державним виконавцем тільки у лютому 2014 року, після чого було направлено копію цієї постанови, зокрема, і боржнику. В цьому ж місяці державним виконавцем було направлено і постанову про звернення стягнення на доходи боржника (пенсію) до УПФУ м. Димитров. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» держаним виконавцем було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.03.2014 року та повідомлено про цю заборгованість боржника.

Враховуючи, що в період з жовтня 1998 року по жовтень 2013 року відповідач регулярно сплачував аліменти з заробітної плати, про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення аліментів з пенсії та звернення стягнення на його доходи з пенсії і нарахування у зв'язку з цим заборгованості дізнався тільки у лютому 2014 року, після чого з березня 2014 року регулярно виплачує з пенсії поточні аліменти та погашає заборгованість, суд дійшов вірного висновку, що відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів з пенсії за період з січня 2013 року по лютий 2014 року, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки є повторенням обставин, якими позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 серпня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: