Постанова № 41079189, 22.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа№ 910/7965/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Грабова І.А.;

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «України»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2014р.

по справі № 910/7965/14 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 21 749,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 21 749,81 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/7965/14 та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014р. відновлено приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «України» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р., у зв'язку із виходом судді Смірнової Л.Г. з відпустки, який входять до складу постійної колегії суддів, сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В. та Смірнова Л.Г.

Від приватного акціонерного товариства приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «України» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із обставинами об'єктивного характеру, відсутня можливості прибуття в судове засідання.

Клопотання документально не обґрунтоване, задоволенню не підлягає.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА «Страхування» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/7965/14.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалами справи, 12.09.2013 р. по дорозі біля м-ну Сонячний, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Фіат», д.н. НОМЕР_3, не впевнився в безпеці, не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «Нісан» д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Нісан» д.н. НОМЕР_4.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08.10.2013 р. у справі №214/7614/13-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф. /а.с.23/.

Таким чином, вину особи, яка керувала автомобілем «Фіат», д.н. НОМЕР_3, а саме ОСОБА_3, визнано у судовому порядку.

05.02.2013р. приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АЕ/0635092 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Фіат», д.н. НОМЕР_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 1 000,00 грн. /.с. 67/.

Автомобіль «Нісан» д.н. НОМЕР_4 був застрахований у акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування», перейменоване на приватне акціонерне товариство, на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №147077ГА/12дп/кр від 23.10.2012 року. /а.с. 12/.

12.09.2013р. складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість). /а.с.25/.

Так, згідно до рахунку №3044 від 20.09.2013 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Нісан» д.н. НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП склала 23 716,97 грн. /а.с. 29/.

Згідно страхового акту №1.002.13.11308/VESKO34311 від 26.09.2013р. визначено суму страхового відшкодування у розмірі 22 749,81грн. /а.с. 31/.

Платіжним дорученням № 60 711 від 27.09.2013 р. позивачем сплачено 22 749,81 грн. /а.с.32/.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до п. 33.1.4 ч. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі № 910/7965/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2014 р. у справі №910/7965/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/7965/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова