Ухвала суду № 41079185, 24.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" жовтня 2014 р. Справа №910/8695/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

на рішення

господарського суду міста Києва

від 31.10.2013р. (суддя Удалова О.Г.)

у справі №910/8695/13

за позовом заступника прокурора Печерського району міста Києва в

інтересах держави в особі Свято-Введенського

чоловічого монастиря Київської єпархії Української

православної церкви

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Київська міська станція швидкої допомоги

2) Департамент охорони здоров'я виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

про визнання права власності на нежитлову будівлю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2013р. у справі №910/8695/13 позов задоволено повністю, визнано за Свято-Введенським чоловічим монастирем Київської єпархії Української православної церкви право власності на нежитлову будівлю загальною площею 498,4 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Московська, 40-в, вартістю 859 817,00грн. Стягнуто з Київської міської ради в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 17 196,34грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати за наведених в апеляційній скарзі підстав.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу не може бути прийнято до розгляду, а відтак вона підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

До скарги на підставі ч.3 ст.94 ГПК України додаються докази сплати судового збору.

Всупереч наведеному, апелянтом не додано доказів на підтвердження сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, натомість подано заяву про звільнення скаржника від сплати судового збору з причин неможливості такої сплати через відсутність коштів у кошторисі його видатків тощо.

Враховуючи майновий стан сторони, положення чинного законодавства, зокрема, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі ч.1 ст.8 цього Закону.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (п.3.1.) встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Апелянтом не подано доказів на підтвердження його скрутного фінансового становища, а лише твердження про відсутність коштів в кошторисі його видатків є недостатніми для звільнення від сплати судового збору тощо.

Таким чином, обґрунтування причин звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми, відтак апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.

Крім цього, апеляційна скарга на підставі ст.93 ГПК України подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, цей строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (п.6.) встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених ст.93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.53 ГПК України).

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст.53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (абзац 8 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянт пропустив десятиденний термін оскарження рішення місцевого суду, адже його прийнято 31.10.2013р., підписано 11.11.2013р., а оскаржено 16.10.2014р. (згідно вхідного штампу місцевого суду).

Апелянт в апеляційній скарзі просив визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2013р. у справі №910/8695/13 поважною та поновити цей строк. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що скаргу подано не у встановлений строк через скрутне фінансове становище скаржника тощо, отже причини пропуску строку апеляційного оскарження є поважними й, на думку апелянта, підлягають поновленню.

Такі доводи апелянта не містять належного обґрунтування поважності причин пропуску строку оскарження рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2013р. у даній справі, не підтверджуються документально, тому апеляційний господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого рішення слід відмовити.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, апеляційну скаргу не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.53, 86, 93, 94, п.п.3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

В задоволенні клопотання Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2013р. у справі №910/8695/13 повернути Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без розгляду по суті.

Матеріали справи №910/8695/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун