Ухвала суду № 41076566, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1607/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді - Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» (далі - позивач, ТОВ «Грос Грейн») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 року №0005392220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2014 року було скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи Окружний адміністративний суд м. Києва своєю постановою від 23 червня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Грос Грейн» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Грос Грейн» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «МЕТА-КОМ» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, з ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ» за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.10.2012 року №336/1-11-20-37165814.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки, позивачем порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до зменшення від'ємного значення по ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1797112,94 грн.

Такі висновки відповідача аргументовані фіктивністю правовідносин між позивачем і ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ».

На підставі акту від 12.10.2012 року №336/1-11-20-37165814 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року №0005392220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 1797112,94 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції, вчинені між позивачем і ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ», мають реальний характер, а тому в даному випадку наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

П.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналогічні правові приписи містяться у п.2.4 Положення №88.

Отже, з наведених законодавчих положень вбачається, що правильність визначення платником від'ємного значення з ПДВ безпосередньо залежить від наявності в нього права на формування податкового кредиту. При цьому, підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність одночасно двох умов: 1) первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних; 2) наявність в осіб, які здійснюють нарахування податку та складання податкових накладних, статусу платника податку.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у періоди часу, за які контролюючим податковим органом було проведено перевірку податкової звітності позивача, ним, зокрема, були укладені договори поставки соняшникової олії з ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ».

При цьому, реальність фінансово-господарських операцій між ТОВ «Грос Грейн» і ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» за договорами поставки від 03.04.2012 року №ГГ-01/618, від 04.04.2012 року №ГГ-01/621, від 06.04.202 року №ГГ-01/629 підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними.

Товарність фінансово-господарських операцій між ТОВ «Грос Грейн» і ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ» за договорами поставки від 21.03.2012 року №ГГ-81, від 21.03.2012 року №ГГ78ДО, від 16.03.2012 року №75, від 15.03.2012 року №ГГ70, від 13.03.2012 року №ГГ66, від 07.03.2012 року №ГГ64, від 06.03.2012 року №ГГ 61, від 23.03.2012 року №ГГ 01/594, від 23.03.2012 року №ГГ-01/593, від 21.03.2012 року №ГГ-01/584, від 20.03.2012 року №ГГ-01/579, від 14.03.2012 року №ГГ-01/556, від 08.02.2012 року №ГГ-01/465, підтверджується відповідними податковими, видатковими і товарно-транспортними накладними.

Крім того, у матеріалах справи наявні банківські довідки, підтверджуючі рух коштів між позивачем і його контрагентами за вказаними договорами поставки, а також договори та складські довідки, підтверджуючі зберігання товару на складах відповідних суб'єктів господарювання.

Судова колегія відзначає, що всі перелічені документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення №88, а з матеріалів справи вбачається подальший рух товарів, придбаних ТОВ «Грос Грейн» у ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» і ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ», шляхом їх реалізації ТОВ «Кримтеплоелектроцентр», ТОВ «Компанія Інтеграл», WESTMARK TRADE LIMITED.

Таким чином, оскільки товарність спірних фінансово-господарських операцій між позивачем і ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» і ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ» повністю підтверджується матеріалами справи, то колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про фіктивність правовідносин між позивачем і зазначеними контрагентами, що надає достатні правові підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 року №0005392220.

Посилання апелянта на порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства, що зафіксовані в акті перевірки ТОВ «ЮЖТЕХМОНТАЖ» та акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІНТЕРАГРО-СОЮЗ», судова колегія вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах права, з огляду на наступне.

Зі змісту ст.61 Конституції України вбачається, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншого суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, у галузі податкових правовідносин.

Отже, у чинному законодавстві України виникнення у платника ПДВ права на податкові пільги не ставиться в залежність від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами, а тому при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, а відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10, яке відповідно до ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що відповідачем, у порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надано ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в ході апеляційного провадження жодних належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст.41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.