Рішення № 41076040, 22.10.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 рокуСправа № 912/2490/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Є.М. Наливайко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2490/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді

до Кіровоградського Національного технічного університету

про стягнення 20964,34 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - начальника юридичного відділу Блошенко О.О., довіреність № 1 від 03.01.2012; головного спеціаліста Кузьменко С.В., довіреність від 12.11.2012;

від відповідача - Завгороднього А.І., довіреність № 01-12/1590 від 12.08.2014.

Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Кіровоградського Національного технічного університету 20964,34 грн заподіяної ним шкоди внаслідок видачі недостовірних документів, що привело до надмірної виплати пенсії колишньому працівнику відповідача ОСОБА_4

Вказана обставина була виявлена позивачем при проведенні перевірок достовірності видачі довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсії працівникам відповідача. Так 10.01.2014 під час перевірки позивачем достовірності виданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсії, зокрема, громадянину ОСОБА_4, який з 1991 року до 2004 року працював у Кіровоградському Машинобудівному коледжі Кіровоградського Національного технічного університету, встановлено, що суми заробітку в довідці № 110 від 03.12.2004 не співпадають з сумами у відомостях по нарахуванню заробітної плати. Дана обставина зафіксована актом від 10.01.2014 про результати перевірки достовірності виданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсії. У зв'язку з наведеним відповідачем була видана нова довідка від 05.02.2014 № 8.

Проте, вже 28.03.2014 листом за вих. № 10-25/650 відповідач повідомив Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді про виявлення ним додаткових розрахунково-платіжних відомостей за період з 1991 по 1995 роки, які раніше не були надані для перевірки заробітної плати гр. ОСОБА_4 З урахуванням зазначених відомостей видана нова довідка № 29 від 28.03.2014.

У зв'язку із викладеним позивачем направлено спеціаліста відділу по контрольно-перевірочній роботі на додаткову перевірку. За результатами якої встановлено, що в довідці № 29 від 28.03.2014 за липень, серпень 1992 року не включені суми нараховані за окремою відомістю по перерахунку заробітку. Відповідно до довідки наданої з актом перевірки (повторної) за № 63 від 07.04.2014 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді проведено розрахунок переплати пенсії по пенсійній справі № 159872 ОСОБА_4, сума переплати складає 20964,34 грн.

За позовом Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді господарським судом у складі судді Поліщук Г.Б. 30.07.2014 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 15:00 19.08.2014.

У судових засіданнях 19.08.2014 та 16.09.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви до 12:00 16.09.2014 та до 12:00 18.09.2014 відповідно.

Ухвалою від 18.09.2014 господарським судом у складі судді Поліщук Г.Б. відкладено розгляд справи до 14 год. 30 хв. 29.09.2014.

Розпорядженням від 29.09.2014 № 358 керівником апарату господарського суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/2490/14 з тих підстав, що суддя Поліщук Г.Б., у провадженні якої перебувала справа, у день її розгляду не могла виконувати обов'язки судді у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу призначено судді Наливайко Є.М.

Ухвалою від 29.09.2014 суддею Наливайко Є.М. прийнято справу № 912/2490/14 до свого провадження.

У судовому засіданні 29.09.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12:00 22.10.2014.

Позивачем 13.08.2014 подано до господарського суду клопотання № 6640/08-23 від 12.08.2014 про поновлення позовної давності. Так, у вказаному клопотанні позивач просить господарський суд визнати причину пропуску позовної давності поважною та поновити пропущений строк звернення до суду.

У судовому засіданні 22.10.2014 позивачем подано клопотання № 8183/08-23 від 22.10.2014, у якому він просить господарський суд не брати до уваги клопотання, подане Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді 13.08.2014 при вирішенні даної справи по суті, так як позовна давність на звернення до суду ним не пропущена.

18.08.2014 відповідач надав суду відзив на позов, просить суд частково задовольнити позов. Не піддаючи сумніву правильність розрахунків сум переплаченої колишньому працівникові пенсії, відповідач зазначає у відзиві, що вимоги позивача підлягають задоволенню за період з квітня 2011 року по квітень 2014 року в розмірі 50 відсотків суми надмірно виплаченої пенсії.

Зокрема, відповідач наголошує, що слід застосувати позовну давність до спірних правовідносин, враховуючи положення статей 16, 256, 257 і 261 Цивільного кодексу України. Так, відповідач зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. А тому, оскільки конкретний розмір суми переплати пенсії колишньому працівникові відповідача ОСОБА_4 посадові особи позивача встановили 07.04.2014 після проведення додаткової перевірки, то саме з цього часу у позивача виникло право на позов і почався перебіг трирічного терміну позовної давності. Як наслідок, відповідач зазначає, що вимоги про стягнення суми переплаченої пенсії можуть бути задоволені за період з квітня 2011 року по квітень 2014 року включно. Що ж стосується спірних правовідносин, які виникли у зв'язку із переплатою пенсії з лютого 2005 року по березень 2011 року, то до них слід застосувати положення частин 3 і 4 статті 267 Цивільного кодексу України, згідно з якими сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі до ухвалення рішення, є підставою для відмови судом у позові. На підставі вказаної норми статті, відповідач у відзиві на позов заявляє про застосування до вимог позивача про стягнення надмірно сплаченої пенсії за період з лютого 2005 року по березень 2011 року трирічного терміну позовної давності і у зв'язку з його пропуском відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Також відповідач у своєму відзиві вказує на те, що він визнає той факт, що бухгалтер машинобудівного технікуму (в даний час коледжу) ОСОБА_5 в довідці про заробітну плату працівника технікуму ОСОБА_4 за 1991-1996 роки за № 110 від 03.12.2004 умисно чи через недбалість (внаслідок недобросовісного виконання покладених на неї трудовим договором обов'язків) внесла недостовірні відомості про розмір отриманої працівником у зазначений період заробітної плати, що потягло за собою призначення і виплату пенсії в більшому розмірі, тобто її переплату. При цьому, ОСОБА_5 перевищила свої службові повноваження та особисто підписала цю довідку від імені головного бухгалтера технікуму ОСОБА_6 хоча на неї виконання обов'язків головного бухгалтера не покладалось і на виконання функцій цієї посадової особи вона у встановленому законом порядку не уповноважувалася.

За твердженням відповідача, рішення суду у даній справі про стягнення з нього надмірно сплаченої пенсії ОСОБА_4 може вплинути на права і обов'язки ОСОБА_5 у вигляді заявлення до неї в порядку регресу вимоги про відшкодування завданих збитків, а тому відповідач у своєму відзиві зазначає, що громадянка ОСОБА_5 підлягає залученню до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

У судовому засіданні 22.10.2014 відповідачем подано клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_5 з вищезазначеним обґрунтуванням.

Крім того, відповідач зазначає, що у нанесенні збитків державі в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді є і вина (в формі умислу або необережності) також працівника Пенсійного фонду, який призначив пенсію ОСОБА_4, так як згідно із вимогами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсію, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, установ та організацій та у разі сумніву в достовірності відомостей, що в них містяться, перевіряти обґрунтованість їх видачі. Як наслідок, відповідач вважає, що недбалість працівників Пенсійного фонду України при виконанні покладених на них службових обов'язків знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з переплатою пенсії і заподіянням шкоди державі, оскільки, незважаючи на те, що у березні-червні 1992 року розмір заробітної плати громадянина ОСОБА_4 у багато разів перевищував розміри його зарплати за попередні і наступні місяці цього року, працівниками позивача було проведено перевірку щодо даної довідки лише через десять років після призначення пенсії. Тому відповідач, посилаючись на статтю 1166 Цивільного кодексу України та пункт 3 постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992, зазначає, що у разі наявності вини в заподіянні шкоди (нанесенні збитків) кількох осіб, настає часткова відповідальність, розмір якої у відсотках встановлюється судом з урахуванням ступеня вини кожного із заподіювачів шкоди. За викладених обставин, відповідач просить покласти матеріальну відповідальність на нього в розмірі 50% заподіяної шкоди в межах трирічного терміну позовної давності.

У судовому засіданні 22.10.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.10.2014 підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, та заявив усне клопотання про витребування від позивача акта інвентаризації згідно якого виявлені порушення (недостовірність відомостей про розмір заробітку в довідці №110 від 03.12.2004) при призначенні пенсії працівнику технікуму Кіровоградського національного технічного університету ОСОБА_4

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Одним з основних завдань Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді громадянину ОСОБА_4 16.02.2005 призначена пенсія за віком згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом із заявою про призначення пенсії громадянином ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді подано документи, зокрема, довідку про заробітну плату № 110 від 03.12.2004, яка видана технікумом Кіровоградського національного технічного університету.

Зазначена довідка містить підписи двох осіб: керівника ОСОБА_7 та головного бухгалтера ОСОБА_6 та скріплена печаткою технікуму Кіровоградського національного технічного університету, відповідно до якої підтверджено, що заробіток громадянина ОСОБА_4, який враховується при обчисленні пенсії, склав 3304,32439 грн. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1991-1996 роки (а.с. 15).

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до витягу із статуту Кіровоградського державного технічного університету (а.с. 9-11), який зареєстрований у Міністерстві освіти України 11.01.1999 технікум Кіровоградського державного технічного університету є структурним підрозділом Кіровоградського державного технічного університету.

Відповідно до пункту 1.11 Положення про Кіровоградський машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету (а.с. 58-69) Кіровоградський машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету є правонаступником, зокрема, технікуму Кіровоградського державного технічного університету, технікуму Кіровоградського національного технічного університету.

Відповідно до пункту 1.7 вказаного Положення Кіровоградський машинобудівний коледж КНТУ не є юридичною особою, а згідно пункту 1.12 Кіровоградський машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету - вищий навчальний заклад І, ІІ рівнів акредитації є структурним підрозділом Кіровоградського національного технічного університету.

Отже, враховуючи вищенаведені положення та норми статті 1, 21 Господарського процесуального кодексу України саме Кіровоградський національний технічний університет є належним відповідачем у даному спорі, що й не оспорюється останнім.

Як зазначено вище, спеціалістом позивача 10.01.2014 проведено перевірку у відокремленому підрозділі Кіровоградського Національного технічного університету - Кіровоградському машинобудівному коледжі Кіровоградського Національного технічного університету достовірності виданих довідок, про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсії, зокрема громадянину ОСОБА_4, який з 1991 року по 2004 рік працював у вище зазначеному закладі.

Підставами проведення такої перевірки слугували наступні обставини. На виконання наказів Пенсійного фонду України від 20.11.2013 № 125 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 25.11.2013 №101 позивачем 02.12.2013 видано наказ №296 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ". Цим наказом зобов'язано провести інвентаризацію пенсійних справ та особових рахунків одержувачів пенсій з 02.12.2013 по 31.12.2013, про результати якої повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до 16.01.2014.

На виконання зазначених наказів відділом з призначення пенсій в Ленінському районі та з урахуванням вказівок, викладених у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.11.2013 №4768/01-12 (а.с. 47), проведено інвентаризацію пенсійних справ та особових рахунків, за результатами якої начальник вказаного відділу звернувся із службовою запискою № 239/13-к/18 від 25.12.2013 (а.с. 142) про проведення зустрічної перевірки заробітної плати громадянина ОСОБА_4 за період трудової діяльності в технікумі Кіровоградського національного технічного університету з 01.01.1991 по 31.12.1995.

Як свідчить акт від 10.01.2014 про результати перевірки достовірності виданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсій (а.с. 16-17), під час перевірки встановлено: суми нарахованого заробітку в довідці № 110 від 03.12.2004 не відповідають сумам у відомостях по нарахуванню заробітної плати: 1991 рік - травень, листопад, грудень; 1992 рік, 1993 рік, 1994 рік.

У зв'язку із заборгованістю відповідача, яка виникла перед позивачем, останнім 17.03.2014 направлено лист № 2494/08-30 (а.с. 19-20) на адресу ректора Кіровоградського Національного технічного університету, у якому повідомляється, що виникла переплата пенсії по громадянину ОСОБА_4 у сумі 21688,35 грн, яку необхідно повернути.

Проте, у відповідь відповідач направив позивачу лист № 10-25/650 від 28.03.2014 (а.с. 21), у якому зазначено, що в архіві були знайдені додаткові розрахунково-платіжні відомості за період з 1991 по 1995 роки, які раніше не були надані для перевірки заробітної плати громадянина ОСОБА_4, а тому просить ініціювати додаткову перевірку сум нарахованої заробітної плати, яка зазначена в оновленій довідці № 29 від 28.03.2014 (а.с. 24).

Відповідно до акту від 07.04.2014 (а.с. 22-23) про результати перевірки достовірності виданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсій, встановлено, що до довідки № 29 від 28.03.2014 за липень, серпень 1992 року не включені суми, нараховані за окремою відомістю по перерахунку заробітку та складають: липень 1992 рік - 0,14486 грн, серпень 1992 рік - 0,08851 грн; суми, нараховані в 1994 році відповідають даним відомостей по нарахуванню основної та додаткової заробітної плати, відпускних, перерахунків по зарплаті.

07.04.2014 відповідачем видано нову довідку № 63 (а.с. 25) про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_4

Довідка від 07.04.2014 № 63 за результатами перевірки відповідає даним відомостей.

Позивачем здійснено розрахунок переплати пенсії громадянину ОСОБА_4 за період з 06.02.2005 по 30.04.2014. Сума переплати склала 20964,34 грн, за стягненням якої позивач звернувся до господарського суду.

При вирішенні даного спору господарський суд керується наступним.

Відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до норм статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Згідно статті 15 цього ж Закону вказані юридичні особи є платниками страхових внесків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції станом на 22.05.2003) середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Такий порядок станом на день оформлення пенсії громадянину ОСОБА_4, тобто на день видачі довідки № 110 від 03.12.2004, був затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року N 224/30 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2002 р. за N 536/6824 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до підпункту б пункту 6 вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, довідка про заробіток особи, а в разі, коли законодавством передбачено необхідність підтвердження заробітку за даними системи персоніфікованого обліку, - інформація про заробіток особи із системи персоніфікованого обліку. А згідно пункту 13 для обчислення пенсії подається довідка про заробіток, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, або годувальник.

Саме на виконання вказаних норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" структурним підрозділом відповідача видано довідку № 110 від 03.12.2004.

За вимогами підпункту 5 пункту 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" (в редакції станом на день видачі довідки № 110 від 03.12.2004) страхувальник зобов'язаний надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу - членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суми сплачених страхових внесків та інші відомості, що стосуються застрахованої особи та подаються до територіальних органів Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно пункту 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Як встановлено вище у довідці № 110 від 03.12.2004, що була видана структурним підрозділом відповідача, містилися недостовірні дані щодо розмірів заробітку останнього, що відображено у акті від 10.01.2014 (а.с. 16-17) "Про результати перевірки достовірності наданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсій".

Після проведення ще й зустрічної перевірки 07.04.2014, за результатами якої прийнято акт "Про результати перевірки достовірності виданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсій", відповідачем видано нову довідку № 63 від 07.04.2014 (а.с. 25), відповідно до якої пенсію громадянина ОСОБА_4 приведено у відповідність.

Нарахування ж надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат в сумі 20964,34 грн.

Відповідач у відзиві на позов повністю визнає розмір надмірно виплачених коштів у сумі 20964,34 грн, проте зазначає, що наявна вина у такій виплаті і позивача, оскільки за умови добросовісного відношення до виконання своїх обов'язків працівників, які приймали документи, призначали пенсію та здійснювали контроль за дотриманням підлеглими вимог законодавства про пенсійне забезпечення, у них не могло не виникнути сумнівів у достовірності відомостей, зокрема, щодо розміру заробітної плати ОСОБА_4

Відповідач, при цьому, посилається на норми статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підпункти "б", "в" пункту 38 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 №8-2 із змінами і доповненнями.

Господарський суд проаналізувавши положення вищезазначених норм, дійшов висновку, що органи, які призначають пенсії, мають лише право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тобто, обов'язку позивача щодо здійснення перевірки достовірності даних, що наведені відповідачем у довідці № 110 від 03.12.2004, нормами чинного законодавства не передбачено.

В той же час відповідальність відповідача за подання недостовірних відомостей прямо передбачено статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як було встановлено вище надмірна виплата сум пенсії відбулася внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки. Господарський суд звертає увагу на наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що полягає у складенні та видачі довідки, що містить недостовірну інформацію; збитків, що завдані нарахуванням та виплатою надмірного розміру пенсії; причинного зв'язку, що полягає у нарахуванні пенсії на основі недостовірних даних; вини відповідача, що полягає у визнанні ним самим допущеної помилки, що підтверджується видачею нової довідки.

Матеріалами справи підтверджено, що переплата пенсії за період з 1991 по 1995 роки склала 20964,34 грн.

Таким чином, завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 20964,34 грн відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування вказаної шкоди покладається на відповідача за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того господарський суд враховує положення статті 1166 Цивільного кодексу України, зокрема частини 2, відповідно до якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Проте, всупереч зазначеним вимогам законодавства відповідач не довів суду відсутність своєї вини у заподіянні шкоди на суму 20964,34 грн.

Таким чином, господарський суд вважає спростованими доводи відповідача про часткову відповідальність позивача за нарахування та виплату надмірного розміру пенсії.

При цьому, господарський суд враховує, що на момент розгляду спору по суті сторонами не було надано доказів сплати відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірного документа стосовно громадянина ОСОБА_4 у розмірі 20964,34 грн.

Аналогічні правові позиції викладено в постановах Вищого господарського суду України № 5009/2285/12 від 20.11.2012 та № 5023/4139/12 від 12.03.2013.

У зв'язку з наведеними обставинами господарський суд не убачає підстав і для задоволення клопотання відповідача про витребування від позивача акта інвентаризації, згідно якого виявлені порушення (недостовірність відомостей про розмір заробітку в довідці №110 від 03.12.2004) при призначенні пенсії працівнику технікуму Кіровоградського національного технічного університету ОСОБА_4

Відхиляючи дане клопотання, господарський суд також враховує надані позивачем Узагальнений акт інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків станом на 01.01.2014 (а.с.141), пояснення від 22.10.14, а також інформацію, що міститься в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.11.2013 №4768/02-12. Зазначені докази доводять, що порушення було виявлено на виконання рекомендацій Пенсійного фонду України щодо здійснення перевірок раніше виданих довідок, в яких коефіцієнт зарплати перевищує 5,6. Саме звернення уваги на такі ризики і сумніви за вказівкою Пенсійного фонду України надали можливість позивачу виявити порушення та за результатами перевірки визначити розмір пенсії, виплаченої надмірно громадянину ОСОБА_4. у січні 2014 року.

Щодо залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, то господарський суд відмовляє у задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.

Довідка № 110 від 03.12.2004 (а.с. 15) підписана керівником Технікуму Кіровоградського національного технічного університету ОСОБА_9 та головним бухгалтером ОСОБА_6 Твердження відповідача про те, що ОСОБА_5, а не ОСОБА_6 підписала дану довідку не підтверджується матеріалами справи, оскільки в довідці зазначено саме прізвище та ініціали "ОСОБА_6". Крім доводів відповідача у відзиві, жодних доказів суду не надано, що саме ОСОБА_5 підписала дану довідку. В силу приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами своє твердження про те, що саме ОСОБА_5 підписала довідку № 110 від 03.12.2004, яка містить недостовірні відомості, що стало підставою для нарахування пенсії у надмірному розмірі.

Враховуючи зазначені обставини господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Щодо заявленого відповідачем спливу позовної давності, то господарський суд враховує наступні обставини.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено вище, довідка № 110, що містила недостовірні дані про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_4, була видана відповідачем 03.12.2004. Однак, порушення вимог пенсійного законодавства, які містила вказана довідка, були виявлені лише у січні 2014 року, під час проведеної Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді перевірки. Відтак, подана позивачем в липні 2014 року позовна заява у даній справі є поданою в межах строку позовної давності.

Крім того, як зазначено вище, позивач не мав обов'язку щодо перевірки відомостей поданих відповідачем у встановленому законом порядку, відповідальність за подання відомостей у даній довідці лежить лише на відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 5009/2285/12 від 20.11.2012.

Щодо клопотання позивача про визнання причини пропуску позовної давності поважною та поновлення пропущеного строку звернення до суду, господарський суд враховує заяву позивача від 22.10.2014 №8183/08-23 та відхиляє зазначене клопотання, оскільки, як встановлено судом, позовна давність щодо позовних вимог станом на день звернення до суду не сплила, а тому відсутні підстави щодо визнання причини пропущення позовної давності поважною.

На підставі вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1827 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Кіровоградського Національного технічного університету (25006, м. Кіровоград, проспект Університетський, 8, ідентифікаційний код 02070950) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (25001, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 4, ідентифікаційний код 20650088, р/р 256023401226 в Облуправлінні Ощадбанку, МФО 323475) 20964,34 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок подання недостовірних відомостей.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Кіровоградського Національного технічного університету (25006, м. Кіровоград, проспект Університетський, 8, ідентифікаційний код 02070950) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.10.2014

Суддя Є. М. Наливайко