Ухвала суду № 41073727, 14.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 51496/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима В.Я., Святецького В.В.

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Соломія плюс Олівія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Соломія плюс Олівія» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, яким просило скасувати рішення відповідача від 25.11.2010 року № 0000572200/29548/22-0, яким до нього застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 108669,63 грн. за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що розрахунки між ПП «Соломія плюс Олівія» та нерезидентом фірмою «Centrum Ogrodnicze «FLORAN»в іноземній валюті здійснені не через уповноважений банк, а тому відповідач правильно встановив порушення позивачем порядку організації розрахунків в іноземній валюті, передбаченого ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», у зв'язку з чим до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 108669,63 грн. Однак, на думку суду, оскаржуване рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним у зв'язку із закінченням строків застосування таких санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки зазначене вище порушення було допущене позивачем 03.11.2008 року, а штрафні санкції застосовано більше ніж через рік з дня порушення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач порушив вимоги ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме здійснив розрахунки з нерезидентом готівкою без залучення уповноваженого банку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08-12.11.2010 року працівники Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова провели позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Соломія плюс Олівія» з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо проведення взаєморозрахунків з фірмою нерезидентом «Centrum Ogrodnicze «FLORAN», за результатами якої складено акт від 12.11.2010 року № 582/22-0/33562948.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме здійснення 03.11.2008 року розрахунків з нерезидентом фірмою «Centrum Ogrodnicze «FLORAN» (Польща) готівкою в розмірі 52925,28 польських злотих (108669,63 грн. за курсом Національного банку України станом на день розрахунку) без залучення уповноваженого банку.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова прийняла рішення від 25.11.2010 року № 0000572200/29548/22-0, яким до ПП «Соломія плюс Олівія» за вказане порушення застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 108669,63 грн.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 17.04.2008 року № 15 ПП «Соломія плюс Олівія» отримано у фірми-нерезидента «Centrum Ogrodnicze «FLORAN» (Польща) насіння трави та саджанців квітів на суму 52295,28 польських злотих, що підтверджується інвойсом від 21.04.2008 року № FU000001 та накладною СМR від 22.04.2008 року № 612134.

Розрахунок за отриманий товар позивач здійснив готівкою 03.11.2008 року, сплативши на користь нерезидента 52295,28 польських злотих, що згідно з курсом, встановленим Національним банком України на день здійснення розрахунків (1 польський злотий = 2,053265 грн.) становило 108669,63 грн.

Наведене підтверджується документом польської сторони від 03.11.2008 року № КР000826, чим спростовуються доводи позивача про те, що оплати за отриманий товар він не проводив.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ст. 7 цього Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 даного Декрету під уповноваженим банком слід розуміти будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

А згідно з п. 5 ч. 2 ст. 16 цього Декрету за порушення резидентами порядку розрахунків, встановленого ст. 7 вказаного Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розрахунки між позивачем та фірмою «Centrum Ogrodnicze «FLORAN» в іноземній валюті всупереч вимогам наведених норм здійснені не через уповноважений банк, а тому податковий орган правильно і обґрунтовано встановив факт порушення позивачем порядку організації розрахунків в іноземній валюті, передбаченого ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в зв'язку з чим до нього правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 108669,63 грн.

Разом з тим, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що штраф, встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», не є формою відповідальності за порушення правил оподаткування, не є податковим зобов'язанням, тому на нього не поширюється порядок стягнення заборгованості, передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У разі несплати такий штраф не набуває статусу податкового боргу, тому відповідно не може застосовуватися порядок його стягнення, передбачений зазначеним вище Законом.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, штраф за порушення порядку організації розрахунків у іноземній валюті за своєю суттю є конфіскаційним, оскільки має наслідком вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, а їх застосування відповідно до ст. 41 Конституції України, можливе лише за рішенням суду, тому такі штрафні санкції є адміністративно-господарськими.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

А згідно з частиною другою цієї статті види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються вказаним Кодексом та іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій передбачені ст. 239 цього Кодексу, проте їх перелік, передбачений даною статтею не є вичерпним.

Згідно з ч. 1 цієї статті одним з видів таких санкцій є адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до положень ст. 241 цього Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

При цьому ст. 250 цього Кодексу встановлено граничні строки застосування адміністративно-господарський санкцій, а саме згідно з даною нормою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначено вище, порушення ПП «Соломія плюс Олівія» порядку здійснення розрахунків з нерезидентами в іноземній валюті мало місце 03.11.2008 року, а штрафні санкції за дане порушення застосовані до позивача лише 25.11.2010 року, більше ніж через рік з дня вчинення порушень, тобто після закінчення річного строку для їх застосування.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення податкового органу про застосування до ПП «Соломія плюс Олівія» штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, оскільки прийняте після закінчення встановленого законодавством річного строку застосування таких санкцій.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач в апеляційній скарзі не наводить будь-яких доводів щодо помилковості чи необґрунтованості таких висновків суду першої інстанції.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі № 2а-1818/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Соломія плюс Олівія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді В.Я. Гудим

В.В. Святецький