Рішення № 41073202, 05.06.2014, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1743/14-ц

Провадження № 2/505/1041/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

05.06.2014 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко Н.В.

при секретарі - Шершун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком" до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ страхова компанія «Теком» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» про стягнення суми страхового відшкодування, посилаючись на те, що 22 березня 2012 року у с.Нова Дофінівка Комінтернівського району Одеської області сталося дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів - ОСОБА_1 який керував транспортним засобом Skoda Favorit, д/з НОМЕР_1, та Mitsubishi Lancer під керуванням ОСОБА_3. В наслідок ДПТ автомобіль Мітсубіші отримав механічні пошкодження.

17.04.2012 року постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні вказаного ДТП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 гривень.

На момент ДТП автомобіль «Міцубісі», д/н НОМЕР_2 був застрахований ПрАТ СК «Теком», згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 248-11 Д/Т/АТ від 19.07.2011 року.

Відповідно до висновку експерта № 4792 від 19.04.2012 року вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу становить 10 596 гривень 22 копійки.

Керуючись договором страхування, відповідно до страхового акту № 203 від 23.04.2012 року, висновку експерта № 4792 від 19.04.2012 року, рахунку № С-48370 від 03.04.2012 року, ТОВ «Адіс-Авто», позивачем за заявами ОСОБА_3 на СТО ТОВ «Адіс-Авто» була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 9 731 гривня 25 копійок.

Фактичними витратами, понесеними ПрАТ СК «Теком» є 9 731 гривня 25 копійок.

Правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ НФСК «Добробут», страховий поліс « АВ/1353232, при цьому розмір франшизи за вказаним страховим полісом становив 1000 гривень.

Таким чином, на даний час невідшкодована сума страхового відшкодування становить 9 731 гривня 25 копійок, яка в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 у сумі 1000 гривень та ПрАТ НФСК «Добробут» у сумі 8731 гривня 25 копійок не погашена, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись з позовом до суду.

Представник позивача надав заяву в якій підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, справу розглянути в його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав до суду квитанцію про сплату суми страхового відшкодування у сумі 1000 гривень на користь ПрАТ СК «Теком» та квитанцію про сплату на користь позивача судового збору у сумі 121 гривня 80 копійок.

Представник відповідача Приватна акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача по справі, враховуючи відсутність відповідних заперечень, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку письмового провадження, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22 березня 2012 року у с.Нова Дофінівка Комінтернівського району Одеської області сталося дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів - ОСОБА_1 який керував транспортним засобом Skoda Favorit, д/з НОМЕР_1, та Mitsubishi Lancer під керуванням ОСОБА_3. В наслідок ДПТ автомобіль Мітсубіші отримав механічні пошкодження. Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.04.2012 року винним в скоєнні зазначеного ДТП визнано відповідача - ОСОБА_1.

На момент ДТП автомобіль «Міцубісі Лансер» д/н НОМЕР_2, був застрахований ПрАТ СК «Теком», згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 248-11 Д/Т/АТ від 19.07.2011 року.

Відповідно до страхового акту № 203 від 23.04.2012 року, Висновку експерта № 4792 від 19.04.2012 року, рахунку-фактури № С-48370 від 03.04.2012 року ТОВ «Адіс-Авто», позивачем за заявами ОСОБА_3 на СТО ТОВ «Адіс-Авто» було сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 9 731 гривня 25 копійок.

Правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «НФСК «Добробут», страховий поліс №АВ/1353232, сума франшизи за вказаним полісом складала 1000 гривень.

Франшиза - це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком відповідно до договору страхування. Це означає, що це та сума, яка не виплачується клієнтові або яку клієнт оплачує самостійно при виникненні страхового випадку.

Відповідно до п. 36,6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, на даний час невідшкодована сума страхового відшкодування становить 1 000 гривень за ОСОБА_1, та 8 731 гривня 25 копійок за ПрАТ «НФСК «Добробут».

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно положень ч.3 ст.60 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страхова компанія сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так згідно квитанції наданої відповідачем ОСОБА_1, останній погасив заборгованість перед позивачем у сумі 1000 гривень за страхове відшкодування та сплатив половину судового збору, сплаченого позивачем у сумі 121 гривня 80 копійок.

За таких обставин суд вважає можливим стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут на користь ПрАТ страхова компанія «Теком» невідшкодовану суму страхового відшкодування в розмірі 8 731 гривня 25 копійок.

Що стосується позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_1, суд відмовляє позивачу у їх задоволенні, оскільки останнім добровільно сплачено суму страхото відшкодування - 1000 гривень.

Відповідно до ч.1 статті 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком" до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком" суму страхового відшкодування - 8 731 гривень 25 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком" судові витрати за сплачений судовий збір у сумі 121 гривня 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної в порядку ст.233 ЦПК України.

Суддя Н.В. Бондаренко