Ухвала суду № 4107151, 16.06.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Секач С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 28 вересня 2007 року по справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2007 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що порядок визначення суми податку, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету та строки проведення таких розрахунків врегульовано приписами п.п.7.7 ст. 7 Закону № 168.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у наданих запереченнях посилався на те, що перевіркою встановлено, що сума податкового кредиту позивача у попередньому податковому періоді (березень 2007 року) складає 112 846 грн. (рядок розрахунку 2), а сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена позивачем у березні 2007 року складає 56 000грн.

Постановою господарського суду Херсонської області від 28 вересня 2007 року позов задоволено; визнано нечинним податкове-повідомлення рішення ДПІ у м. Херсоні від 09.08.2007 року № 0004622301/0 про зменшення ІНФОРМАЦІЯ_1бюджетного відшкодування з ПДВ згідно податкової декларації за квітень 2007 року на суму 56 846 грн.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу на вищезазначену постанову, в якій вказується, що судове рішення господарського суду Херсонської області від 28 вересня 2007 року винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував до вказаного аналізу низку юридичних приписів законодавчих актів: не врахував норми - Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168), а саме, - не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги п. п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, не врахував вимоги п.п. 4.4.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.97р. за №166 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за № 250/2054 (далі - Порядок № 166), чим порушено вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином Державна податкова інспекція у м. Херсоні вважає, що винесена по справі постанова, не може бути залишена в силі і підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини.

Уповноваженими представниками органу державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ІНФОРМАЦІЯ_1 з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за квітень, травень 2007р., за наслідками якої складено акт від 02.08.2007р. №1878/23-7/32809365.

Колегією суддів встановлено, що в процесі перевірки розбіжності по рядку 25 декларації з ПДВ за квітень 2007р. на суму 475251грн. За даними платника значення рядків 25 та 25.1 декларації дорівнюють 531251грн., за даними перевірки - 56000грн. Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26), за даними платника складає 201789грн., за даними перевірки - 677040грн., відхилення - 475251грн. Розбіжності по рядку 25 декларації за квітень 2007р. на суму 418405грн. встановлені згідно акту камеральної перевірки за квітень 2007р. від 14.06.2007р. №1455/15-2/32809365.

Згідно розрахунку підприємство має заявляти до бюджетного відшкодування суму податкового кредиту попереднього періоду - рядок 2 розрахунку, за умови її фактичної оплати постачальникам таких товарів. Сума податкового кредиту попереднього періоду - 112846грн., сума фактично сплачена постачальникам - 56000грн.

Підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на 56846грн. (112846-56000), в зв'язку з чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, оспорення якого є предметом адміністративного позову.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1подало ДПІ у м.Херсоні декларацію з ПДВ за квітень 2007р., у якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3) задекларовано суму податкового кредиту попереднього періоду, фактично сплачену у березні 2007р. отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) -531251грн., у рядку 25 декларації (рядок 4 розрахунку) - 531251грн. заявлена до бюджетного відшкодування при від'ємному значенні попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, за підсумками поточного звітного періоду (рядок 1 розрахунку) - 733040грн. та сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 2 декларації і, відповідно, рядок 17 декларації) - 112846грн.

Відповідно до вимог п.1.8 ст.1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпункт 7.7 ст.7 Закону № 168 встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до вимог п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення,

яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у

попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з системного аналізу наведеної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товарів (послуг) виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплаченими у попередньому періоді постачальникам товарів. Зазначена норма Закону є нормою прямої дії і не підлягає розширеному тлумаченню, розрахунок (додаток № 3), бюджетного відшкодування, будучи декларативним документом податкової звітності не має пріоритету перед Законом і не може обмежувати право платника податку на бюджетне відшкодування, сумою податкового кредиту попереднього періоду (рядок 17 декларації, рядок 2 розрахунку) за умови повної оплати в межах заявленої суми.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими у справу платіжними дорученнями в кількості 15 штук повністю доведено факт сплати підприємством у березні 2007р. постачальникам товарів ПДВ у сумі 531251грн., що контролюючим органом ніяким чином не спростовано.

Колегія суддів вважає, що підприємством при визначенні суми бюджетного відшкодування, не порушено приписи п.п.7.7.2 ст.7 Закону № 168, тому податкове повідомлення-рішення про її зменшення не відповідає вимогам податкового законодавства і визнається нечинним, а доводи відповідача є безпідставними і такими, що суперечать вимогам п.п.7.7.2 ст.7 Закону № 168, який сформульовано однозначно і не передбачає розширеного тлумачення.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 28 вересня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.06.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: