Постанова № 41069826, 20.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року 810/5808/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Сіті-Трейд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Сіті-Трейд", звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2014 року № 0004981502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Представник позивача 20.10.2014 надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень на позов не надано. Водночас, на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд не знаходить підстав для визнання причини неприбуття представника відповідача у судове засідання поважними, оскільки поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі дій. Водночас, відповідачем взагалі не вказано будь-яких поважних причин неприбуття у судове засідання представника, як і не надано належних доказів.

Відтак, неможливість прибуття у судове засідання представника відповідача, з невизначених причин, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Сіті-Трейд" є юридичною особою, код за ЄДРПОУ 35612529.

Судом встановлено, що в період з 15.04.2014 по 28.04.2014 посадовою особою Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Сіті-Трейд" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за лютий 2014 у розмірі 2 043 404 грн. відображених у податковій декларації з ПДВ поданій за відповідний звітній (податковий) період (вх. від 20.03.2014 року № 9014901084), за результатами якої складено Акт від 29.04.2014 № 243/10-06-15-02-09/35612529.

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.п.6, п.4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за № 2094/24626, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за 2014 року в розмірі 1 969 049 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 29.04.2014 № 243/10-06-15-02-09/35612529 Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2014 № 0004981502, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 969 049 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 492 262,25 грн.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення та сплати податку на додану вартість урегульовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Так, згідно з пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до даних податкової звітності, наданої позивачем, останній не мав достатнього обсягу оподатковуваних операцій, що надавав би право на бюджетне відшкодування.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку про невірне декларування в додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року у колонці 3 та 4 суми частини залишку від'ємного значення. Такі висновки перевіряючи в Акті пояснюють неможливістю встановити період та суму фактичної сплати постачальником товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивач надав перевіряючим всі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не має не оплачених та прострочених зобов'язань за товарами, послугами, зокрема таких, за якими минув строк у 1095 календарних днів з моменту їх виникнення. Цей факт відображений в Акті та не був спростований перевіряючими, про що свідчить відсутність будь-яких посилань на конкретні господарські договори, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які б підтверджували наявність прострочених зобов'язань за товарами/послугами, зокрема таких, за якими минув строк у 1095 календарних днів з моменту їх виникнення.

Тобто усі господарські зобов'язання Позивача (у т.ч. кредиторська заборгованість за отриманими товарами (роботами, послугами) були виконані або виконуються належним чином у терміни, що були передбачені відповідними цивільно-правовими відносинами. Виконання таких зобов'язань підтверджується первинними документами та цивільно-правовими договорами, складеними відповідно до вимог законодавства, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже з наведеного слідує, що позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість виключно щодо придбаних та оплачених товарів, послуг відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та має всі необхідні первинні документи, які дозволяють встановити як період, так і суму фактичної сплати постачальникам товарів робіт, послуг.

Однак під час проведення перевірки відповідач не врахував норму п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України.

Крім того, правильність застосування цієї норми Податкового кодексу України з боку позивача підтверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 №810/2742/14 (яка набрала законної сили), в якій зазначено, що відповідно до даних податкової звітності, наданої позивачем, останній не мав достатнього обсягу оподатковуваних операцій, що надавав би право на бюджетне відшкодування. За висновком суду, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Також цією постановою суд повністю задовольнив вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Броварської ОДПІ від 07.02.2013 № 0000331502, від 26.11.2013 № 0008372204, від 13.01.2014 № 0000232204 та від 13.01.2014 № 0000222204, якими було зменшено залишки від'ємного значення, що включаються до податкового кредиту (строки 21, 21.2, 22, 24) за даними податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, серпень, вересень та жовтень 2013 року, на суму 1 758 222 грн.

З Акту перевірки вбачається, що саме показники цих періодів і були враховані під час розрахунку зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1969049 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 492262,25 грн. згідно з податковим-повідомленням рішенням, що оскаржується.

З огляду на це, суд вважає, що рішення відповідача, що оскаржується, суперечить висновкам рішення суду, що набуло законної сили.

Таким чином суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 70, 71, 72, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.05.2014 № 0004981502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Сіті-Трейд" понесені судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.