Постанова № 41069712, 17.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року № 810/4090/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання - Пшику Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Б.К. Борисфен" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Б.К.Борисфен" з позовом до Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої системи "Податковий блок", зокрема, до підсистеми "Аналітична система" на підставі висновків, викладених в Акті перевірки від 04.04.2014 № 165/22-1-38007086, та зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які відкориговані податковим органом на підставі висновків вказаного акту.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії відповідача щодо формування висновків Акту перевірки та відображена в ньому інформація є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, стверджував, що звірку проведено правомірно.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ "Б.К.Борисфен" є юридичною особою, ідентифікаційний код 38007086, юридична адреса: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 6, як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) здійснено відповідні заходи з метою проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Б.К. Борисфен» з щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012 по 28.02.2014.

За результатами вказаних заходів відповідачем складено Акт від 04.04.2014 № 165/22-38007086 Про неможливість проведення перевірки.

Також в ході вжитих заходів встановлено порушення підприємством вимог п.п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 7 398 151 грн., та п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань у сумі 7 434 338 грн.

Висновки Акту ґрунтуються на тому, що перевірку позивача провести неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за податковою адресою, крім того, будь-яких доказів на підтвердження даних податкової звітності не надано.

Вважаючи дії відповідача щодо внесення коригувань до податкової звітності підприємства за наслідками перевірки протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу TOB «Б.К. Борисфен» полягає у встановленні конкретних фактів у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також формуванні висновків вказаного Акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи викладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Тому суд оцінює дії відповідача з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Як встановлено судом, постановою старшого слідчого СУ ГУММВ України у Київській області від 18.02.2014 призначено проведення позапланової перевірки дотримання норм податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Б.К. Борисфен», а також достовірності даних щодо видатків підприємства за період його діяльності.

Проведення перевірки доручено співробітникам Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 78.5 ст. 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Зі змісту адміністративного позову та пояснень представника позивача слідує, що позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема, тим, що підприємством не отримувались запити податкового органу про надання документів до перевірки та копії наказу про її призначення.

Проте, як встановлено судом, з метою проведення позапланової невиїзної перевірки працівниками Бориспільської ОДПІ здійснено виїзд за юридичною адресою позивача, проте посадових осіб підприємства виявлено не було, про що складено Акт від 31.03.2014 №135/22-1.

Відсутність ТОВ «Б.К. Борисфен» за юридичною адресою підтверджується також довідкою від 02.04.2014 № 831/7 складеною ОУ Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки податковим органом здійснено всі передбачені законом заходи, які передують початку проведення документальної невиїзної перевірки, а невручення наказу про її проведення та відповідних повідомлень відбулось не з вини контролюючого органу, вказані доводи суд вважає необґрунтованими.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як зазначено вище, суд дійшов висновку про наявність підстав у податкового органу для початку проведення перевірки, проте, позивачем не було надано документів на підтвердження даних податкової звітності, крім того, таких документів суду також надано не було, у зв'язку з чим суд вважає правомірним використання під час перевірки лише наявну у відповідача інформацію, зокрема, надану іншими органами ДПС.

Згідно ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за результатами податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Статтею 16 Закону України «Про інформацію» передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З метою здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі численних інформаційних аналітичних систем Міністерства доходів і зборів України: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ TAX "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інших.

Отже, відповідач користується у своїй роботі інформаційними базами, інформація до яких вноситься залежно від призначення тієї чи іншої бази та згідно порядку ведення такої бази.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку па додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються у додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та обов'язково фіксуються в АС «Аудит».

Отже, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації є обов'язком податкового органу.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них. облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних автоматизованих системах «Аудит», «Податковий блок».

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систем) автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності і податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформант викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невинної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов'язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої роботи.

Отже, відображена у вказаних системах податкова інформація використовується контролюючим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов'язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб'єктами господарювання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії Бориспільської ОДПІ щодо внесення до автоматизованих інформаційних відомостей, встановлених в ході перевірки позивача, не порушують його прав у сфері податкових відносин, крім того, позивачем не надано суду доказів на спростування таких відомостей, тому позовні вимоги про визнання протиправними таких дій податкового органу є необґрунтованими.

Також в ході розгляду справи позивачем не надано суду будь-яких доказів коригування його податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі вказаного Акту.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність вчинених дій. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки відповідач не звертався до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню з на його користь не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 257, 267 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 вересня 2014 р.