Ухвала суду № 41069357, 23.10.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 918/1392/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (м.Рівне)

до Кузнецовського міського комунального підприємства (Рівненська область, м.Кузнецовськ)

про стягнення в сумі 762 150 грн. 50 коп.

Представники:

Від позивача: Солімчук І.М. (довіреність №46-14 від 03.02.2014 року);

Від позивача: Варжель В.М. (довідка №44/07 від 19.09.2014 року).

Від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" (далі - товариство, позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства (далі - підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 762150,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору підряду № 290 від 01 грудня 2011 року товариство в січні-квітні 2013 року виконало роботи щодо технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації відповідача на загальну суму 762150,50 грн., та в подальшому між позивачем та відповідачем були підписані акти здачі та приймання робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації.

Враховуючи позицію відповідача, заявлену при розгляді справи № 9181248/13 за участю позивача та відповідача, щодо юридичної форми актів здавання-приймання виконаних робіт, позивач привівши акти здачі та приймання робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за січень-квітень 2013 року у повну відповідність до вимог нормативних актів та договору підряду № 290 від 01 грудня 2011 року, 31 жовтня 2013 року направив їх відповідачу, для підписання, однак відповідач відмовився підписувати їх, про що зазначив в своєму листі № 2006 від 08 листопада 2013 року зазначивши, що умовами Договору підряду № 290 від 01.12.2013 року, передбачено, що акти здавання-приймання виконаних робіт надаються підрядною організацією у термін не пізніше останнього дня поточного місяця. Позивач не погодився з такою відмовою та зазначає в позові, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. На думку позивача відповідач безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, а тому він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

22.10.2014 року відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає, та просить суд припинити провадження у справі відповідно до вимог статті 80 ГПК України.

У поданому суду відзиві відповідач зазначає, що акти виконаних робіт за січень-квітень 2013 року, якими позивач обґрунтовує свої вимоги було направлено відповідачу 31.10.2013 року, з простроченням терміну, що встановлено для їх надання умовами договору. Вважає, що акти виконаних робіт надані позивачем повернуто правомірно, оскільки акти підрядником не було надано для узгодження у встановлені договором терміни, подані акти не відображають зміст господарської операції та не відповідають вимогам діючого законодавства.

Разом з тим відповідач зазначає, що предметом позовних вимог у дані справі згідно заявленого позову є стягнення з Кузнецовського комунального підприємства на користь ПАТ "Рівнеліфт" заборгованості за надані останнім послуги з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації в період за січень-квітень 2013 року. На підстав свої вимог заявник надає договір підряду № 290 від 01.12.2011 року та акти виконаних робіт за період січень-квітень 2013 року. При цьому сума послуг визначена в зазначених актах співпадає з актами за відповідний період, що вже були предметом дослідження у судовій справі № 918/1248/13, рішенням по якій було відмовлено позивачу в задоволенні позову, а відтак провадження у справі підлягає припиненню на підставі статті 80 ГПК України.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги із підстав зазначених у позові та просили задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.12.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 290 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується, на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування виконувати за завданням відповідача на його об'єктах повне технічне обслуговування ліфтів і обладнання диспетчеризації, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати вищезазначені роботи.

Згідно пункту 1.2. Договору зазначені роботи виконуються підрядником протягом дії Договору з прийняттям та оплатою фактично виконаних робіт за місяць.

Проведення ремонту ліфтів та обладнання диспетчеризації, необхідність якого виникає внаслідок порушень правил користування, здійснюється підрядником на підставі додаткового кошторису (пункт 1.3. Договору).

Відповідно до пункту 1.4. Договору, виконання підрядчиком робіт, передбачених дійсним договором, оформляється актом здавання-приймання виконаних робіт, що підписується сторонами протягом трьох робочих днів.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість робіт визначається кошторисом (Додаток № 1) відповідно до фактичних витрат підрядника на підставі "Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації" і становить - 168066,08 грн. з ПДВ за технічне обслуговування ліфтів та 20267,27 грн. з ПДВ за технічне обслуговування обладнання диспетчеризації.

Протягом 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до Договору якими сторони врегульовували питання вартості виконаних робіт, а саме: Додаткова угода № 1 від 30.03.2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 165646,02 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 2 від 31.07.2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 164502,17 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 3 від 31.08.2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 162687,08 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 4 від 30.09.2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 161779,56 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 5 від 31.10.2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 160645,15 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 6 від 30.11.2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 158905,70 грн. з ПДВ.

Оплата за цим договором проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок підрядника на підставі актів приймання-здавання виконаних робіт (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації здійснюється замовником протягом десяти календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації.

Як визначено пунктом 4.1.4. Договору, підрядник зобов'язаний не пізніше останнього дня поточного місяця подати замовникові на підписання акти здавання-приймання виконаних робіт.

У разі не підписання замовником акту здавання-приймання виконаних робіт або ненадання обґрунтованого заперечення на нього, підрядник має право призупинити виконання дійсного договору на час вирішення спірних питань (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пунктів 4.3.5.-4.3.6. Договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи та підписати акт здавання-приймання виконаних робіт протягом трьох робочих днів з дати їх одержання або в цей же термін надати обґрунтовану відповідь у випадку розбіжностей (зауважень); оплатити виконані підрядником роботи у розмірах і в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно з нормами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договором визначено, що роботи мають бути виконані з врахуванням вимог, передбачених "Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів в Україні" та "Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні".

Відповідно до "Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів" затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки № 190 технічне обслуговування ліфтів - це комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта підчас використання його за призначенням. Наказом державного комітету України з питань житлово - комунального господарства № 150 від 10.08.2004 року визначено перелік робіт, що відносяться до капітального ремонту ліфтів. Відповідно до пункту 2 Положення про систему технічного обслуговування ліфтів в Україні затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 73 від 10.04.2000 року система технічного обслуговування та ремонту ліфтів передбачає виконання за графіком робіт з метою забезпечення безперебійної, безпечної роботи ліфтів, а також запобігання передчасного спрацювання обладнання і підтримання їх належного технічного стану. Система технічного обслуговування та ремонту ліфтів складається з регламентних робіт, місячних ремонтів, квартальних ремонтів з відповідною періодичністю: регламентні роботи встановлюється спеціалізованою організацією; місячний ремонт - не рідше одного разу в 31 день для пасажирських ліфтів, для вантажних ліфтів - не рідше одного разу в 15 днів; квартальний ремонт - не рідше одного разу у три місяці.

Згідно з пунктом 3 Положення для забезпечення безпечної та безперебійної роботи ліфтів система технічного обслуговування та ремонту ліфтів має такі форми технічного обслуговування: - повне технічне обслуговування; - часткове технічне обслуговування; - технічне обслуговування за індивідуальними калькуляціями. Повне технічне обслуговування ліфтів, що передбачено умовами договору, включає регламентні роботи, місячний ремонт та квартальний ремонт.

Як передбачено положеннями статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи (частини 1, 2 статті 853 ЦК України).

Статтею 852 ЦК України визначено права замовника у разі порушення підрядником договору підряду.

Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт, які є предметом дослідження у даній справі було направлено відповідачу 31 жовтня 2013 року, тобто із пропуском строку надання зазначених документів, чим позивач відступив від умов Договору, зокрема пункту 4.1.4.

Однак положеннями Договору сторони не визначили міру відповідальності за порушення підрядником строків надання актів здавання-приймання виконаних робіт на підпис замовнику.

Разом з тим, суд, враховуючи положення статті 852 ЦК України, зауважує, що у випадку коли позивач, як підрядник, відступив від умов договору, зокрема щодо несвоєчасного направлення актів здавання-приймання виконаних робіт і це погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, відповідач вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи вимагати відповідного зменшення плати за роботу.

Проте, ні положення Договору, ні норми чинного законодавства не надають відповідачу права відмовлятись від виконання своїх зобов'язань в частині оплати виконаних робіт лише на підставі несвоєчасного направлення актів здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.3. Договору, сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору.

Судом також враховується, що позивач повторно направив відповідачу спірні акти із простроченням у зв'язку з тим, що прагнув усунути недоліки попередніх актів за ті ж періоди (січень - квітень 2013 року) та на такі ж суми вартості виконаних робіт, які, як встановлено судом, були підписані і скріплені печаткою відповідача без зауважень.

Доказів направлення позивачу заперечень та розбіжностей як того вимагає Договір стосовно робіт виконаних у січні-квітні 2013 року відповідач суду не надав.

Натомість лист відповідача щодо відмови підписувати акти оскільки пропущений строк їх подання суд оцінює критично. Листом № 2006 від 08.11.2013 року відповідач відмовив позивачу у підписанні направлених останнім актів здавання-приймання виконаних робіт з посиланням на пропуск строку передбаченого 4.1.4., при цьому не навів будь-яких інших підстав повернення спірних актів без підпису.

Згідно приписів частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковими реквізитами є: назва документа, дата і місце складання, назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади та прізвища осіб, або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В судовому засіданні судом досліджено надані позивачем акти здавання-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за січень-квітень 2013 року. На думку суду вказані акти відповідають вимогам, що встановлює чинне законодавство до даного типу документів, а відтак, є належним доказом проведення відповідної господарської операції.

Враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського підприємства про стягнення 762150,50 грн. є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають до задоволення.

Щодо поданого відповідачем відзиву по справі суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання про припинення провадження у справі, відповідач вказує на рішення господарського суду Рівненської області у справі № 918/1248/13, який, на думку останнього, вирішив наявний господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак, як встановлено судом, при огляді матеріалів справи, предметом спору у справі № 918/1392/14 є стягнення заборгованості в сумі 762150,50 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду № 290 від 01 грудня 2011 року в частині оплати за надані позивачем послуги, що оформлені актами здавання приймання робіт за січень-квітень 2013 року, від підписання та оформлення яких відповідач відмовився, тоді як предметом спору у справі № 918/1248/13 є стягнення заборгованості в сумі 1466001,10 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду № 290 від 01 грудня 2011 року в частині оплати за надані позивачем послуги, що оформлені підписаними між сторонами актами здавання приймання робіт в період з 01.11.2012 року по 30.06.2013 року.

Таким чином, підстави позову по справам № 918/1392/14 та № 918/1248/13 не є тотожними, а відтак правові підстави для припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України відсутні.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40А, код ЄДРПОУ 05523808) 762150,50 грн. заборгованості та 15243,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.10.2014 року

Суддя Качур А.М.