Ухвала суду № 41062, 08.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08.06.2006№К-3033/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сергейчука О.А. (головуючого),

Карася О.В.,  Степашка О.І.  Усенко Є.А.,  ШипуліноїТ.М.

при секретарі: ПавлушкоР.С.

за участі представників:

від позивача: Кращенко М.Г.

від відповідача: Бобченко А.Є. Бугаєць О.І., Яковенка Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВАТ«Південнийгірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від12.09.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від13.12.2005 по справі№36/170

за позовом         Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

до                        Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі

про             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач (далі-ВАТ) звернувся з позовними вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від04.03.2005 №0000132600/0, №0000112600/0, №0000372330/0, №0000362330/0.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від12.09.2005, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від13.12.2005, в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та ухвалою, Позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій вказує на те, що судові рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать нормам матеріального права, а саме: п.п.7.3.1 п.7.3 ст.3 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість», що є підставою для скасування такого рішення. При цьому Скаржник обґрунтовує скаргу також тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» також не встановлює залежність податкового кредиту від факту, підтверджуючого перехід права власності на матеріальні цінності, та також не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. Таким чином, вважає Скаржник, відповідна сума ПДВ правомірно була віднесена Позивачем до податкового кредиту і тому враховуючи все викладене, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від12.09.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від13.12.2005 скасувати, позов задовольнити.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі (далі–ДПІ) надала заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначаючи при цьому про підстави бюджетного відшкодування, не погоджується з вимогами Скаржника та вважає, що судові рішення є законними, об'єктивними і такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить судові рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, пояснення представників сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з наступних підстав.

ДПІ проведено документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету Позивачем за період з 01.07.2004 по 01.12.2004, про що складено Акт №13/310-00191000 від02.03.2005, яким встановлено порушення пп.7.2.3 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення нарахування бюджетного відшкодування по ПДВ, на загальну суму 3413765,50грн. та визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2040352,30грн., у тому числі - 1457394,50грн. основний платіж, 582957,80грн. – штрафні санкції на що прийнято податкові повідомлення-рішення від04.03.2005 №№0000132600/0, №0000112600/0, №0000372330/0, №0000362330/0.

Як видно із матеріалів справи, і встановлено судами, на виконання умов договору, Позивачем перераховано ТОВ«Ресурс» 48711600грн., в т.ч.9742320грн. ПДВ. Суми податку на додану вартість по цим накладним були включені Позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в книзі обліку придбання товару (робіт, послуг) та відповідають даним його податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався на те, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету к зв’язку з надмірно сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. І враховуючи зазначену норму, суд прийшов до висновку, що крім визначених обов’язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ, передбачає обов’язкову наявність сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум податків. На підставі цього Позивачу було відмовлено в позові, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

З вищенаведеним суд касаційної інстанції не погоджується, так як п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тому на підставі даного Закону Позивач правомірно відніс відповідну суму на податковий кредит, перерахувавши кошти згідно договору, при цьому Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає залежність податкового кредиту Позивача від податкових обов’язків контрагента.

Враховуючи вищезазначене, оскаржені судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими і підлягають скасуванню, касаційна скарга ВАТ«Південнийгірничо-збагачувальний комбінат» підлягає задоволенню. Позов задовольнити. Судові витрати стягнути із Відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ВАТ«Південнийгірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від12.09.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від13.12.2005 по справі№36/170 скасувати.

Позов задовольнити. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі від04.03.2005 №0000132600/0, №0000112600/0, №0000372330/0, №0000362330/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 170грн. витрат по державному миту, та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати виконавчий лист. Видачу виконавчого листа доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                              О.А.Сергейчук

Судді:                                                        О.В.Карась

                                                                 О.І.Степашко

                                                                 Є.А.Усенко

                                                                 Т.М.Шипуліна