Постанова № 41060548, 14.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6212/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Рамбурс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Рамбурс» до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, державної фітосанітарної інспекції Одеської області, третя особа - ТОВ «Бориваж» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Рамбурс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, державної фітосанітарної інспекції Одеської області про визнання протиправними дій Державної фітосанітарної інспекції Одеської області, що полягають у висуненні вимог щодо супроводження вантажу (зерна), карантинним сертифікатом, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що не вивозяться та/або не ввозяться у карантинну зону; зобов'язання Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області утриматися від висунення вимог щодо супроводження вантажу (зерна), карантинним сертифікатом, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що не вивозяться та/або не ввозяться у карантинну зону.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне акціонерне товариство «РАМБУРС» зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якої є здійснення торгівлі зерном.

Товариство здійснює придбання у інших суб'єктів підприємницької діяльності товару згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DАР.

Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориваж», яке має статус зернового складу укладено договір № Д/13-10 від 27 червня 2013 року про надання послуг з перевалки, технологічного накопичення та експедирування вантажів.

Відповідно до умов договору ТОВ «Бориваж» зобов'язане здійснювати перевалку вантажу, тобто виконувати комплексний вид робіт та послуг з приймання та перевантаження вантажу, включаючи внутрішньо портове переміщення, технологічне накопичення і зберігання вантажу з метою його відвантаження за заявкою та дорученням замовника.

Договір № Д/13-10 від 27 червня 2013 року про надання послуг з перевалки, технологічного накопичення та експедирування вантажів також передбачає, що вантаж, що надходить на адресу ПрАТ «РАМБУРС» для прийняття терміналом повинен супроводжуватися необхідними документами.

02 квітня 2014 року ТОВ «Бориваж» повідомило ПрАТ «РАМБУРС», що посадовими особами Державної фітосанітарної інспекції в Одеській області, зокрема прикордонною інспекцією на посту СФК при МТП «Южний» (розташована на території ТОВ «Бориваж» у смт. Нові Біляри Комінтернівського району) було заборонено в'їзд на територію терміналу ТОВ «Бориваж» для вивантаження автомобілів з кукурудзою, яка надходила в квоту ПрАТ «РАМБУРС».

Вважаючи такі дії Державної фітосанітарної інспекції Одеської області, що полягають у висуненні вимог щодо супроводження вантажу (зерна), карантинним сертифікатом, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що не вивозяться та/або не ввозяться у карантинну зону протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 464/2011, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

Згідно з п. 1 Положення про Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області Одесафітоінспекція є територіальним органом центрального органу виконавчої влади України - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Статтею 6 Закону України «Про карантин рослин» встановлені завдання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, якими, зокрема, є: - охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; - виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів; - запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України; - здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 вказаного Закону, об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифіката у випадках: - вивезення та/ або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону; - транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами.

При цьому, згідно ст. 1 Закону під об'єктом регулювання у сфері дії цього Закону розуміється будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми.

Карантинний сертифікат - це документ, який видається центральним органом виконавчої влади, ще реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або (ввозяться) у карантинну зону, транспортуються територією України.

Водночас, як встановлено ст. 1 Закону, карантинною зоною є територія, на якій запроваджено карантинний режим у зв'язку з в'яленням карантинного організму

Стаття 33 встановлює порядок запровадження та скасування карантинного режиму.

Зокрема, вказаною нормою встановлено, що у разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: - у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України; - на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів з карантину рослин.

У разі виявлення карантинного організму на територіях, на яких розташовуються об'єкти виробництва, зберігання або переробки зернових, олійних і зернобобових культур, карантинний режим запроваджується в межах відповідного району. Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.

Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях.

У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково зазначається таке: обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму; межі карантинної та регульованої зон, у яких запроваджується карантинний режим; час, з якого запроваджується карантинний режим; фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють. Карантинний режим скасовується органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням відповідних головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів. У рішенні про скасування карантинного режиму обов'язково зазначаються: обставини, що спричинили скасування карантинного режиму; час, з якого скасовується карантинний режим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації № 1597/А-2007 від 07 листопада 2007 року на території Комінтернівського району Одеської області запроваджено особливий карантинний режим.

Так, вказане розпорядження було прийняте на момент дії ст. 33 ЗУ «Про карантин рослин» в редакції від 21.02.2006 року, що мала наступний зміст: «У разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного інспектора з карантину рослин України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних інспекторів з карантину рослин чи державних інспекторів з карантину рослин».

Таким чином, відповідно до вищезазначеної статті карантинний режим міг бути запроваджений на території населеного пункту чи території окремого господарства, що і було зроблено розпорядженням Комінтернівської РДА від 07 листопада 2007 року, яким було затверджено додаток зі списком населених пунктів та господарств, що відносяться до Комінтернівського району Одеської області. Проте, в даному додатку TOB «Боріваж» не значиться, а в населеному пункті Нові Біляри Комінтернівського району, на території якого розташовані потужності TOB «Боріваж» зараженими значаться лише присадибні ділянки в кількості 20 (американський білий метелик) та 8 (повитиця польова) штук, площею 1,6 га та 0,4 га відповідно. Заражені присадибні ділянки жодним чином не можуть відноситися до території TOB «Боріваж».

Крім того, в розпорядженні про запровадження карантинного режиму від 07 листопада 2007 року не зазначено обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють як це передбачено ст. 33 ЗУ «Про карантин рослин». До того ж, актуальність даного карантинного режиму та його чинність на сьогоднішній день не були підтверджені відповідачами.

Також з огляду на зазначене вище, докази, які були надані відповідачем у підтримку своїх доводів та заперечень проти позову, а саме розпорядження: - від 06.11.2007 р. № 770/А-2007 Березівської районної державної адміністрації Одеської області; - від 20.08.2007 р. № 378/А-2007 Іванівської районної державної адміністрації Одеської області; - від 30.09.2008 р. №533/А-2008 Іванівської районної державної адміністрації Одеської області; - від 07.11.2007 р. № 1597/А-2007 Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області; - від 19.03.2008р. № 125/А-2008 Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області; - від 09.02.2006 р. №130 Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області; - від 25.04.2008 р. №530 Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області не є належними та допустимими з огляду на вимоги ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки вони не стосуються ні TOB «Боріваж», ні ПрАТ «Рамбурс».

При цьому, на виконання ЗУ «Про карантин рослин» було винесено Постанову КМУ «Про деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» від 12 травня 2007 року № 705, якою затверджено Порядок проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин.

Також Міністерством аграрної політики України 23 серпня 2005 року наказом № 414 було затверджено Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту та порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів.

Зазначені підзаконні акти як і Закон встановлюють, що при перевезенні зерна територією України отримувати карантинний сертифікат необхідно тільки при вивезенні такого зерна з території карантинної зони.

Постановою КМУ № 705 від 23.08.2005 року у пункті 23 Порядку закріплено, що карантинний сертифікат видається на об'єкти регулювання у разі:

транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами;

вивезення або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону.

В свою чергу, пункт 1.2. Фітосанітарних правил встановлює, що до фітосанітарних вимог належить перелік карантинних зон, з яких заборонено вивіз підкарантинних матеріалів без карантинного сертифікату. В той же час п. 1.5.1. встановлено, що державні фітосанітарні інспектори мають право проводити фітосанітарний контроль підкарантинних матеріалів та об'єктів, що експортуються, імпортуються, перевозяться транзитом чи вивозяться із карантинних зон.

Щодо повноважень фітосанітарних інспекторів, то фітосанітарні правила зазначають у п. 1.5.4, право на затримання на період проведення карантинного огляду та фітосанітарної експертизи підкарантинні матеріали, що ввезені без карантинних документів з карантинної зони чи з-за кордону.

Відповідно до п 2.11 фітосанітарних правил, у разі виявлення карантинних та інших шкідливих організмів вантаж затримується на провізних документах ставиться відповідний штамп та оформлюється акт затримання (повернення), а зразки - направляються протягом 1 доби на підтвердження до карантинної лабораторії.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії Державної фітосанітарної інспекції Одеської області, що полягають у вимозі супроводження вантажу (зерна), карантинним сертифікатом, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що не вивозяться та/або не ввозяться у карантинну зону є незаконними.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку відмовивши у задоволенні позовних вимог позивача.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, однією з підстав для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Рамбурс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Рамбурс» до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, державної фітосанітарної інспекції Одеської області, третя особа - ТОВ «Бориваж» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фітосанітарної інспекції Одеської області, що полягають у висуненні вимог до приватного акціонерного товариства «Рамбурс» щодо супроводження вантажу (зерна), карантинним сертифікатом, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що не вивозяться та/або не ввозяться у карантинну зону.

Зобов'язати Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області утриматися від висунення вимог до приватного акціонерного товариства «Рамбурс» щодо супроводження вантажу (зерна), карантинним сертифікатом, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що не вивозяться та/або не ввозяться у карантинну зону.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.