Ухвала суду № 41053934, 16.10.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача :Куцина М. М.,

суддів - Бондаренка Ю.О., Собослоя Г. Г.

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Авто Просто" про визнання дій незаконними та повернення грошових коштів,

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним п.12.1.2 ст.12 договору від 14 вересня 2013 року, укладений між ним та ТОВ «Авто Просто», й стягнути з останнього на його користь майнову шкоду в сумі 33 827, 05грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14 вересня 2013 року між ним та відповідачем було укладено угоду № 705144 про придбання автомобіля КІА SPORTAGE, на виконання якої він перерахував 33 692,11 грн.

Посилаючись на те, що відповідач створив пірамідальну схему, де право на отримання автомобіля одержує учасник, який пропонує найбільшу кількість авансових платежів, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», просив позов задовольнити.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 2 вересня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, представник відповідача оскаржив дане рішення в апеляційному порядку, вважаючи, що таке є не об'єктивним, не обґрунтованим, винесеним із грубим порушенням норм матеріального права та не повним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, а тому просив дане рішення скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що відсутні правові підстави передбачені ч. 6 ст. 19 Закону України „ Про захист прав споживачів" для визнання дійсними окремих положень угоди, зокрема пунктів 12.1.2 спірного договору .

Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, який, розглядаючи заявлений по справі позов, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня року між позивачем та ТОВ «Авто Просто» укладено угоду № 705144 з додатками № 1 та № 2, предметом якої є надання позивачу послуг через систему придбання у групах «Авто Так» автомобіля КІА SPORTAGE вартістю 198 030, 00 грн.

На виконання вимог ст. 5 даної угоди позивач сплатив щомісячні платежі та вступний внесок на загальну суму 40 136, 57 грн.

17 березня 2014 року позивач звернувся із заявою до відповідача про розірвання договору та повернення коштів.

7 квітня 2014 року укладений між сторонами по справі опорюваний договір №705144 від 14 вересня 2013 року розірваний і письмово повідомлено позивача, що сплачені ним періодичні платежі на виконання угоди підлягають поверненню у строки визначені правилами п.12.1.2 Договору і цей строк не може перевищувати двох років з дня отримання заяви про дострокове розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення угоди ОСОБА_3 отримав примірник угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто».

Відповідно до ст. 10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «АвтоТак». При цьому, в разі розірвання угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «Авто Просто» про розірвання угоди. Однак, як встановлено судом, ОСОБА_3. із заявою про розірвання угоди в семиденний термін до ТОВ «Авто Просто» не звертався, що свідчить його розуміння та згоду з усіма умовами угоди.

Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 09 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 09 жовтня 2012 року № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» (Розпорядження № 1676) (далі Ліцензійні умови).

Згідно з п. 1.2 ч. 1 ліцензійних умов (Розпорядження № 1676) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

ТОВ «Авто Просто» отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

Відповідно до ст. 2 угоди ТОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених угодою.

Відповідно до додатку № 2 угоди система «АвтоТак» це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг Авто Просто з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому угодою (ст. ст. 5, 6 додатка № 2 до угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах «АвтоТак» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатка № 2 до угоди).

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов'язання, а саме: передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.12.1.2 ст. 12 договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п.102.1.2 не може перевищувати двох років з дня отримання ТзОВ „ Авто просто" заяви про дострокове розірвання договору.

З врахуванням зібраного судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що ТОВ «Авто Просто» отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а тому така діяльність здійснюється товариством легітимно.

Також місцевий суд правильно вказав, що сума коштів не підлягає поверненню, оскільки не минув строк 2 роки, який передбачений п. 12.1.2 ст. 12 спірного договору.

За таких обставин відсутні правові підстави передбачені ч. 6 ст. 19 Закону України „ Про захист прав споживачів" ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 та ч. 1, 2 ст. 215, 230, ч.1 ст. 626 ч.1 ст.628, ч.1 ст.638 ЦК України для визнання недійсними окремих положень угоди, зокрема пунктів 12.1.2 спірного договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються й не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах позивача ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із дня її постановлення, і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: