Ухвала суду № 41053556, 20.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6171/14 Головуючий 1 інст. - Боговський Д.Є.

Справа № 641/13721/13-ц Доповідач - Бурлака І. В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» жовтня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", ОСОБА_1. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до договору № б/н від 02 березня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, який становить 3 роки. З метою забезпечення вказаного договору 22.03.2011 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова відповідають як солідарні боржники. Банк свої зобов'язання виконав, однак ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору. У зв'язку з чим станом на 31.01.2013 року заборгованість у ОСОБА_1 перед банком виникла в сумі 46518,91 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9792, 19 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 34035, 34 грн., штрафа (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафа (процентна складова) - 2191, 38 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в розмірі 46318,91 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 солідарно - 200,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2014 року в задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду банк подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити їх позов та стягнути судові витрати з відповідачів. При цьому посилався на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що закінчення строку дії картки не припиняє строку дії договору та не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору; що банк звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах позовної давності, оскільки договір щорічно пролонгується і на даний час діє до 23.09.2014 року.

Справа судом слухалася неодноразово.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу - відхилити, рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи банку в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що строк позовної давності, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, сплинув.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 березня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, який складається з заяви, умов, правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою, згідно якого ОСОБА_1. отримав кредит у розмірі 5700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, який становить 3 роки. З метою забезпечення вказаного договору 22.03.2011 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова відповідають як солідарні боржники. Банк свої зобов'язання виконав, однак ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору. У зв'язку з чим станом на 31.01.2013 року у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість в сумі 46518,91 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9792, 19 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 34035, 34 грн., штрафа (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафа (процентна складова) - 2191, 38 грн.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Посилання банку на те, що вказаний договір, дія якого закінчилася у березні 2009 року, у зв'язку з його пролонгацією діє і на теперішній час, судовою колегією не приймаються з наступних підстав.

Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою встановлено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк шляхом надання клієнту картки з новим строком дії, якщо раніше до початку місяця закінчення строку дії картки не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Із матеріалів справи вбачається, що строк картки закінчився у березні 2009 року, нову картку ОСОБА_1 не отримував.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтвердив, що нова картка ОСОБА_1 не надавалася.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без задоволення у зв'язку з пропуском банком строку для звернення до суду та наданням заяви ОСОБА_1 від 15.07.2013 року про застосування строку позовної давності при цьому правильно зазначив, що ОСОБА_1 мав заборгованість перед банком.

За таких обставин судова колегія вважає, що з додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, дійшов обгрунтованого висновку щодо залишення позову без задоволення.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії