Рішення № 41053210, 22.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/6478/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 635/661-14ц Назаренко О.В.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач -Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Бородіна М.М.

Костенко Т.М.

при секретарі: Сватенко Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АС» обласний авіаційний центр на рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «АС» обласний авіаційний центр, третя особа у справі : Приватне акціонерне товариство «Транспортна страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

23.01.2014 року позивач звернулась у суд з позовом в якому просила стягнути з відповідача на її користь моральну (немайнової) шкоду, розмір якої визначає у 100 000 грн., спричинену їй внаслідок загибелі її чоловіка ОСОБА_4 .

Свої вимоги, з посиланням на ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, рішення Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08.10.2008 року обґрунтовує тим, що її чоловік уклав з відповідачем ПрАТ „АС" трудовий контракт №1 1/11-58 від 01.07.2011року, згідно якого він був прийнятий на роботу до інженерно-авіаційної служби за професією технік по обслуговуванню повітряних суден. 30.11.2011року, згідно наказу Президента компанії від 28.11.2011 року № 55/2 командир повітряного судна МІ-2 бортовий номер НОМЕР_1 який належав відповідачу ОСОБА_6 та на борту якого знаходився її чоловік як технік повітряного судна , зобов»язаний був здійснити переліт за маршрутом населений пункт Олішевка Черніговської області - населений пункт Гриценково Сумської області для виконання авіаційних робіт з патрулювання газопроводу та після зльоту командир запросив диспетчера Центру польотів інформацію та отримавши дані про атмосферний тиск і температуру, отримані парламенти ввів в прибор висотоміру вказаного вертольоту.

Позивач зазначає, що в 14 годин 38 хвилин біля населеного пункту Жовтневе Сумської області трапилося падіння вертольоту внаслідок того, що під час його зниження він зіткнувся з землею, що призвело до його руйнування і пожежі. При цьому її чоловік отримав велику ступінь опіків, від яких помер. Позивач зазначає, що смертю чоловіка їй спричинена велика моральна шкода, яка полягає в тому, що втративши чоловіка, з яким вони прожили в щасливому шлюбі 35 років, вели спільне господарство, мали двох дітей , на схилі років , з вини роботодавця, вона залишилась вдовою без матеріальної та життєвої підтримки чоловіка, що змінило весь уклад її життя та призводить до моральних страждань.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року вказані позовні вимоги позивача задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує неповним з»ясуванням обставин які мають значення для справи, неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд , задовольнивши клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», з якою відповідачем було укладено договір обов»язкового страхування членів екіпажу , розглянув справу за відсутності представника страхової компанії та не встановив, чи отримувала позивач страхове відшкодування від страхової компанії .

Апелянт також зазначає , що суд не застосував до виниклих правовідносин вимоги ст. 1187 ЦК України, оскільки смерть ОСОБА_4 сталась внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та капітан повітряного судна пілот ОСОБА_6 перебував у трудових правовідносинах з Приватного акціонерного товариства «АС» ,однак судом не досліджено та не підтверджено належними доказами обставини авіаційної події , хоча за фактом вказаної події за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 276 КК України проводиться розслідування . Також зазначає, що Приватне акціонерного товариства «АС» не було власником вказаного повітряного судна та шкода завдана позивачу стала наслідком форс-мажорної обставини , а саме: попадання ПС в зону фронтального туману при прогнозуванні ізольованих туманів, у зв»язку з чим вважає, що шкода завдана позивачу внаслідок непереборної силу у відповідності до ч.5 ст. 1187 ЦК України, виключає відповідальність відповідача.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач, посилаючись на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Приватне акціонерного товариства «АС» , позивача та її представника, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на її користь у відшкодування моральної (немайнової) шкоди 100 000 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем вказаних позовних вимог.

При цьому судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами , що позивач з 17 червня 1976 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с.19, 20).

Згідно довідки Коротичанської селищної ради № 116 від 20.09.2013 року, позивач проживає за адресою : АДРЕСА_1 та за вказаною адресою разом з нею з 2007 року по день смерті постійно проживав чоловік ОСОБА_4, з яким вона вела спільне господарство ( а.с.16).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами , що ОСОБА_4 з 01.07.2011 року, на підставі трудового контракту №11/11-58 знаходився з відповідачем у трудових правовідносинах та працював техніком по обслуговуванню повітряних суден ( а.с.17-18).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами що смерть ОСОБА_4 сталась внаслідок нещасного випадку, пов»язаного з виробництвом, що підтверджується актом про нещасний випадок пов»язаним з виробництвом, затвердженим 22 листопада 2012 року начальником територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Київській області та м. Києві ( а.с.3-11).

Як свідчить вказаний акт, розслідування причин нещасного випадку проводила комісія в складі: Головного державного інспектора Державної інспекції нагляду у машинобудуванні на транспорті та у зв»язку територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві С.М. Захарова; начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Бородянському районі Київської області С.Г. Григораш; заступника президента приватного акціонерного товариства «АС» з авіаційної безпеки, інженера з охорони праці ОСОБА_8 та уповноважена найманими працівниками приватного акціонерного товариства «АС» особи з охорони праці ОСОБА_9.

Відповідно до вказаного акту , нещасний випадок стався за таких обставин :

30 листопада 2011 року згідно наказу від 28.11.2011 року №55/2 Президента ГІрАТ «АС» «Про відрядження працівників та завдання на політ», яке підписано віце-президентом з авіаційній діяльності підприємства, командир повітряного судна вертольоту Мі-2 ОСОБА_6 зобов'язаний був здійснити переліт за маршрутом: населений пункт Олішевка Чернігівської області - населений пункт Гриценково Сумської області. Вертоліт Мі-2 бортовий номер НОМЕР_1 направлявся для виконання авіаційних робіт з патрулювання газопроводу населеного пункту Гриценково Сумської області. На борту вертольоту знаходився технік ОСОБА_4 Після зльоту командир вертольоту ОСОБА_6 запросив диспетчера Центру польотної інформації і отримав відповідні дані про атмосферний тиск та температуру повітря, ввів їх на прибор висотоміру вертольоту.

В 14 годин 38 хвилин біля населеного пункту Жовтневе Сумської області трапилося падіння вертольоту Мі-2 бортовий номер НОМЕР_1 Як встановлено спеціальним розслідуванням, проведеним спеціальним підрозділом Міністерства надзвичайних ситуацій, вертоліт потрапив в зону сильного туману і командир повітряного судна ОСОБА_6 прийняв рішення здійснити посадку на майданчик, який він вибрав з повітря. Під час зниження вертоліт зіткнувся з землею, що призвело до його руйнування і пожежі. При цьому ОСОБА_4 отримав велику ступінь опіків, від яких помер.

Зазначеною комісією також встановлені причини настання нещасного випадку, зокрема: невиконання посадових обов'язків працівниками відповідача вимог законодавства щодо рівню підготовки пілота, який не відповідав допуску його до польотів у складних метеорологічних умовах, не враховання погодніх умов перед вильотом вертольоту, порушення польотно-інформаційного обслуговування та інші порушення правил безпеки польоту та охорони праці та встановлені відповідальні особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: директор літньої служби ПрАТ «ДС» ОСОБА_10, президент ПрАТ «АС» ОСОБА_11, командир вертольоту Мі-2 ОСОБА_6.

Доказів того, що вказаний акт скасовано чи визнано незаконним матеріали справи не містять та таких доказів відповідач суду не надав.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 15 листопада 2011 року між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» було укладено договір ОАСЕ № 09/11 з обов»язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного транспорту, відповідно до якого страхова сума на кожного із 2-х членів екіпажу повітряного судна складає по 100 000 грн. ( а.с.50-61).

Як свідчать умови вказаного договору, його предметом є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов»язані з життям і здоров»ям членів екіпажу та іншого авіаційного персоналу, які знаходяться на борту повітряного судна ( пункт 1.2 умов).

Вказаний пункт умов договору узгоджується з вимогами ст. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1535 від 12.10.2002 року «Про затвердження Порядку і правил обов»язкового авіаційного страхування цивільної авіації», якою встановлено, що об»єктом такого страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу є саме : їх майновий інтерес.

Згідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, Конституційний суд визнавши такими, що відповідають Конституції України пункт1 абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього ст. 10, пункту 11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, зазначив, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в стражданнях, які виникли у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, в душевних стражданнях, які фізична особа протерпіла у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів її сім'ї або близьких родичів.

Сам факт смерті чоловіка позивача, вже спричинили їй великі душевні страждання, а залишившись вдовою , без матеріальної та життєвої підтримки чоловіка, з яким позивач прожила у шлюбі 35 років, стало наслідком втрати нею звичного укладу життя та вимагають від неї додаткових зусиль для облаштування подальшого життя без чоловіка, що також призводить до її моральних страждань.

З огляду на наведене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку як про наявність спричиненої позивачу моральної ( немайнової) шкоди, так і розміру такого відшкодування.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила, при наявності її вини.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, спричинена смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам, дітям померлої особи, а також особам, які проживали з ним однією сім'єю.

Таким чином, оскільки смерть чоловіка позивача сталась внаслідок нещасного випадку, пов»язаного з виробництвом та наслідком його смерті слугувало порушенням зазначеними вище посадовими особами та пілотом повітряного судна вимог законодавства про охорону праці, а обов»язок по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці покладається у всіх підприємствах, установах, організаціях на власника або уповноваженого ним орган ( ст. 153 КЗпП України), а також оскільки сама позивач у трудових правовідносинах з відповідачем не знаходилась, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до виниклих між сторонами правовідносин зазначених вище норм ЦК України та стягнення такої шкоди з відповідача, який не забезпечив безпечних умов праці її чоловіку.

При цьому судова колегія не може погодитись з висновком суду, який стягуючи таку шкоду з відповідача, як на підставу такого стягнення, з посиланням на вимоги ст. 1194 ЦК України, виходив з того, що така шкода позивачу страховою компанією не відшкодована , оскільки в пункті 1.2 умов зазначеного вище договору страхування встановлюється обов»язок ПрАТ «Транспортна страхова компанія», в разі настання страхового випадку, на відшкодування майнової шкоди , тоді як позивач вимагає від відповідача відшкодування їх моральної (немайнової) шкоди, спричиненої внаслідок смерті чоловіка, у зв»язку з чим відшкодування моральної шкоди позивачу саме страховою компанією , не передбачено умовами зазначеного вище договору страхування.

За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає зміні як таке, що не відповідає вказаним вище обставинам справи та вимогам норм матеріального права ( пункти 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України) та виключенню з його мотивувальної частини посилання суду як на підставу стягнення з відповідача на користь позивача моральної (немайнової) шкоди, на не виплату її такого страхового відшкодування ПрАТ «Транспортна страхова компанія».

Судова колегія також не може погодитись з визначеним судом першої інстанції розміром стягнутого з відповідача на користь держави судового збору в сумі 1000 грн., оскільки ч.2 п.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка за позовну заяву немайнового характеру встановлена в 0,1 розмір мінімальної заробітної плати, у зв»язку з чим розмір судового збору становить 243 грн. 60 коп.

За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає зміні з підстав неправильного застосування судом вимог вказаного Закону України та зменшенню стягнутого з відповідача на користь держави судового збору до 243,60 грн.

Зазначені вище обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про безпідставне посилання в апеляційній скарзі представника відповідача на спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, оскільки така шкода , пов»язана зі смертю її чоловіка, спричинена позивачу внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці її чоловіку, який знаходився з відповідачем у трудових правовідносинах.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

За таких обставин в іншій частині рішення суду підлягає залишенню його без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія -,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АС» обласний авіаційний центр задовольнити частково.

Змінити рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року, зменшивши розмір стягнутого з Приватного акціонерного товариства «АС» обласний авіаційний центр на користь держави судового збору до 243 грн. 60 коп.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду як на підставу стягнення з Приватного акціонерного товариства «АС» обласний авіаційний центр на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, на не виплату їй такого страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Транспортна страхова компанія» .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :