Ухвала суду № 41052729, 20.10.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/2122/14-ц Провадження № 22-ц/795/2052/2014 Головуючий у I інстанції -Парфененко О. Я. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

при секретарі - Мартиновій А.В.,

за участю: ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Тернотранс" на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернотранс", приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про відшкодування шкоди спричиненої злочином,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Менського районного суду від 02.09.2014 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ТОВ «Тернотранс», ПрАТ «Акціонерна СК «ІНГО Україна» про відшкодування шкоди, спричиненої злочином - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Тернотранс» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 77450,00 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 2550,00 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та ТОВ "Тернотранс" подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" просить скасувати рішення Менського районного суду від 02.09.2014 року, та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що під час розгляду справи було неповно з»ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права.

В скарзі апелянт зазначає, що внаслідок ДТП, що мала місце 08.09.2011 року, загинула пасажир автобуса «Мерседес» ОСОБА_3 Вироком Менського районного суду було частково задоволено позов ОСОБА_4 та у зв»язку з загибеллю ОСОБА_3 стягнуто на його користь моральну шкоду у сумі 2550,00 грн. Страхова сума по порлісу № ВЕ/5661847 від 15.11.2010 року була виплачена, а тому зобов»язання по вказаному полісу є припиненими, що відповідає ст. 22 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В апеляційній скарзі ТОВ "Тернотранс" просить змінити рішення Менського районного суду від 02.09.2014 року, та ухвалити нове, яким стягнути з ТОВ "Тернотранс" на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 по 30000,00 грн. кожному, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ТОВ "Тернотранс" погоджується, що власник джерела підвищеної небезпеки повинен відповідати за шкоду, заподіяну його працівником, однак ця шкода має формуватися виходячи з принципів справедливості, розумності та розміреності, з урахуванням фінансового стану відповідача. Суду першої інстанції було надано Звіт незалежного аудитора про фінансовий стан підприємства, проте суд не надав йому будь-якої правової оцінки.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та інтересах позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 08.09.2011 року о 18-15 годин сталася ДТП за участю водія ОСОБА_5, який керуючи технічно справним автомобілем марки VOLVO FH 12.460, у складі з напівпричепом-рефрижератором марки CHEREAU CD381G,рухався по дорозі Чернігів - Мена - Сосниця - Грем'яч у Менському районі Чернігівської області, зі сторони м. Мена в напрямку м. Чернігова. Під'їжджаючи до 44-го кілометру + 247 м. автомобільної дороги, ОСОБА_5 в порушення вимог п.п. 1.2.; 1.3.; 1.5.; 2.3.б); 10.1.; 11.3. та 12.1. ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого допустив зміну напрямку керованого ним транспортного засобу та виїхав на смугу зустрічного руху, де створивши небезпеку, скоїв зіткнення з маршрутним автобусом MERCEDES-BENZ 313CDI, під керуванням водія ОСОБА_7 Внаслідок даної ДТП водій ОСОБА_7 та пасажири маршрутного автобуса ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - загинули на місці ДТП, а ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Зазначене підтверджується вироком Менського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, цивільний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ТОВ «Тернотранс» про відшкодування шкоди, спричиненої злочином залишено без розгляду. Вирок набрав законної сили 14.05.2014 року (а.с.3-40).

Згідно копії свідоцтва про народження (а.с. 60) та свідоцтва про одруження (а.с. 61) позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, а тому висновок місцевого суду про те, що позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи є вірним.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на час скоєння ДТП перебував в трудових правовідносинах із ТОВ «Тернотранс».

Власником транспортних засобів - VOLVO FН 12.460 та напівпричепа CHEREAU CD 3816 G є ТОВ «Тернотранс», що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 106).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з норм ст.ст. 23, 1167, 1168, 1172, 1187, 1194 ЦК України та вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що згідно ст. 1194 ЦК України, моральну шкоду позивачам зобов'язані відшкодувати ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», як страхова компанія - в межах ліміту відповідальності застрахованої особи, а ТОВ «Тернотранс», як роботодавець особи, винної у заподіянні шкоди - у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки суд детально дослідив зазначені вище обставини, надав відповідну оцінку доказам та ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зазначено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 вказаного Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Тому, місцевим судом вірно встановлено, що ліміт відповідальності ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550,00 грн. на одного потерпілого, а сума, яка має бути відшкодована ТОВ «Тернотранс» становить 77450,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

П. 11 ст. 32 КПК України містить вичерпний перелік родичів (ними є батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), які можуть бути визнані потерпілими у цих справах інших осіб.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суд повинен керуватися відповідними положеннями ЦК України та роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами).

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції, що батьки мають право на відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими, як вбачається відповідно до вироку від 24.12.2014 року Менського районного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані потерпілими, а їх цивільні позови були залишені без розгляду (а.с. 36), а за таких обставин доводи апеляційної скарги ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду і доводи апеляційної скарги ТОВ «Тернотранс» щодо необхідності зменшення суми відшкодування на користь позивачів моральної шкоди, оскільки позивачі обґрунтовували в позові моральну шкоду душевними стражданнями, яких позивачі зазнали внаслідок загибелі дочки (копія свідоцтва про народження (а.с. 60), про укладення шлюбу (а.с. 61), свідоцтва про смерть (а.с. 62)).

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує обсяг і характер страждань, виходить з дотримання засад розумності, виваженості та справедливості, як це визначено п. 9 постанови ПВСУ № 4 від 31.03.1991 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які мали позивачі у зв'язку із смертю близької людини, а також відповідати поведінці заподіювача шкоди.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов"язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням вище викладеного посилання в апеляційній скарзі ТОВ «Тернотранс» на фінансово-економічні труднощі, є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Сукупність досліджених матеріалів справи та наявні в ній докази приводять апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи, письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційних скарг також не дають підстав для скасування рішення суду 1 інстанції.

Розглядаючи справу відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що доводи, викладені в апеляційних скаргах обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для їх задоволення відсутні.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги, що апелянти не спростували правильності висновків суду, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Тернотранс" відхилити.

Рішення Менського районного суду від 02 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: