Ухвала суду № 41051902, 21.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2182/13-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.Провадження № 22-ц/780/5783/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 46 21.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря - Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих, Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест», третя особа: Козинська селищна рада про припинення права користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих, ТОВ «Союз-Інвест» з вимогами визнати Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих таким, що втратило право користування земельною ділянкою площею 1,8607 га за адресою: АДРЕСА_1; визнати ТОВ «Союз-Інвест» таким, що втратило право користування земельною ділянкою площею 1,8607 га за адресою: АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи заявлені по справі позовні вимоги позивачі вказали, що вони на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 06 жовтня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2046, є співвласниками у рівних долях (по 1/7) нерухомого майна: нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з А-адміністративний корпус (площа - 94,5 кв.м.), Б- будівля складу (площа - 46,8 кв.м.), В - гараж (площа 153,9 кв.м.), Г 16 - будинок відпочинку (площа - 70,2 кв.м.). Вказане майно було придбане у ТОВ «Союз-Інвест», яке належало йому на праві власності на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 23 грудня 2010 року. Раніше вказане майно належало Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих. ТОВ «Союз-Інвест» та Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих були землекористувачами земельної ділянки площею 1,8607 га, на якій розташоване це нерухоме майно. Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих й досі є землекористувачем на підставі державного акту на право постійного користування, виданого йому у 1988 році. ТОВ «Союз-Інвест» набуло право користування земельною ділянкою, однак своє право у встановленому чинним законодавством України порядку не оформив. Позивачі вказали, що шляхом придбання нерухомого майна,

розташованого на земельній ділянці, вони фактично набули право користування земельною ділянкою на підставі ст.120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, однак наразі позбавлені можливості оформлення в установленому порядку свого права користування у зв'язку з тим, що Козинська селищна рада без заяви Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих про відмову від права постійного користування всією земельною діяльною не має можливості прийняти відповідне рішення. Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих не надає добровільну відмову від права постійного користування від земельної ділянки площею 1,8607 га, у зв'язку з чим позивачі звернулись до суду з даним позовом та просили його задовольнити.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційних скаргах апелянти просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що відповідно до державного акта на право користування землею від 1988 року Київському учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих була передана у користування земельна ділянка площею 4,3 га у смт. Козин Обухівського району Київської області для будівництва бази відпочинку. Постановою президії Центрального правління УТОС від 15 грудня 2009 року «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на передачу окремих будівель відпочинку» було надано дозвіл Київському УВП № 3 УТОС по опрацюванню питання щодо передачі двох садових будинків з підсобними приміщеннями бази відпочинку «Івушка», що буде передана інвестору. 26 січня 2010 року постановою президії Центрального правління УТОС «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на укладення угоди про спільну діяльність по реконструкції бази відпочинку «Івушка», було дозволено директору Київському УВП № 3 УТОС укласти з ТОВ «Союз-Інвест» угоду про спільну діяльність по будівництву на земельній ділянці розміром 0,4687 га., яка входить до складу бази відпочинку «Івушка» Київського УВП №3, об»єкту. 17 лютого 2010 року між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 Українського товариства сліпих та ТОВ «Союз-Інвест» було укладено договір простого товариства про спільну діяльність, а 17 лютого 2010 року додаткову угоду №1 до вказаного договору. Рішенням Козинської селищної ради від 13 липня 2010 року №5 Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих було надано дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з А-адміністративний корпус (площа -94,5 кв.м.), Б- будівля складу (площа - 46,8 кв.м.), В - гараж (площа 153,9 кв.м.), Г 16 - будинок відпочинку (площа - 70,2 кв.м.). 22 грудня 2010 року Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих зареєструвало своє право власності на вказані будівлі, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.06 жовтня 2011 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест» було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 2046, що підтверджується вказаним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є співвласниками у рівних долях (по 1/7) нерухомого майна, а саме нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з А-адміністративний корпус (площа -94,5 кв.м.), Б- будівля складу (площа - 46,8 кв.м.), В - гараж (площа 153,9 кв.м.), Г 16 - будинок відпочинку (площа - 70,2 кв.м.), що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 19.10.2011 року. Вказане майно на момент відчуження належало ТОВ «Союз-Інвест» на праві власності на підставі ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 9/371 від 23.12.2010 р., зареєстрованої в Комунальному підприємстві Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» 19.07.2011 р. в реєстрову книгу № 58 за номером запису 98. Відповідно до змісту ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 9/371 від 23.12.2010 р. право власності на зазначені вище об'єкти нерухомості перейшло до ТОВ «Союз-Інвест» на підставі п. 5 мирової угоди, укладеної між ТОВ «Союз Інвест» та Київським учбово-виробничим підприємством № 3 Українського товариства сліпих. Судом також встановлено, що належне позивачам нерухоме майно раніше належало Київському учбово-виробничому підприємству №3 Українського товариства сліпих. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Козинською селищною радою 22 жовтня 2010 року, було отримане відповідачем під час та на виконання договору повного товариства про спільну діяльність від 17 лютого 2010 року, укладеного між відповідачем Київським учбово-виробничим підприємством № 3 Українського товариства сліпих та відповідачем ТОВ «Союз-Інвест», який передував укладанню між ними мирової угоди в господарській справі № 9/371. З пояснень сторін та зі змісту наданих ним суду договору та додаткової угоди до нього б/н від 19.02.2010 р. судом встановлено, що предметом вказаного договору було інвестування ТОВ «Союз Інвест» відновлення об'єктів нерухомого майна на відокремленій земельній ділянці площею 0,4687 га за адресою: АДРЕСА_1, та оформлення права власності на них в порядку та на умовах визначених договором. В результаті виникнення спору між сторонами договору про неналежне його виконання, господарським судом м. Києва була постановлена ухвала про затвердження мирової угоди від 23 грудня 2010 року, яка фактично стала для відповідача ТОВ «Союз Інвест» правовстановлюючим документом на об'єкти нерухомого майна, відповідно які в подальшому були відчужені позивачам. Відтак, встановлено, що набуті позивачами об'єкти нерухомості розташовані на відокремленій земельній ділянці площею 0,4687 га за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується кадастровим планом земельної ділянки. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, площею 4,3 га, включаючи площу земельної ділянки 0,4687 га, належить Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих на праві постійного користування на підставі державного акта про право користування землею серії Б № 027060, виданого у 1988 році..В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що шляхом придбання нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, вони фактично набули право користування земельною ділянкою, однак позбавлені можливості оформлення в установленому порядку свого права користування у зв'язку з тим, що Козинська селищна рада без заяви відповідача про відмову від права постійного користування всією земельною діяльною не має можливості прийняти відповідне рішення. Позивачі вказали, що відповідач неправомірно користується земельною ділянкою площею 1,8607 га за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7, на якій розташовані належні їм на праві власності об'єкти нерухомого майна, ухиляється від добровільної відмови від користування зазначеною земельною ділянкою, у зв'язку з чим порушуються їх права, та послались на свої листи до відповідачів від 12 березня 2012 року , 26 березня 2012 року, 30 березня 2012 року, 02 квітня 2012 року, 05 квітня 2012 року, 06 квітня 2012 року з проханням направити до Козинської селищної ради заяву про відмову від права користування всією земельною ділянкою площею 1,8607 га..

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 116, 120, 123, 141, 143 ЗК України, ст. 377 ЦК України та прийшов до правильного висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 143 ЗК України законом передбачений виключний перелік підстав для примусового припинення права користування нземельною ділянкою у судовому порядку. З врахуванням викладених норм матеріального права суд першої інстанції прийшов до висновку, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства. Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки. Реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне переходу права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності, права користування на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження. Чинне законодавство встановлює, що, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування ( ст. 123 ЗК України). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Частиною 2 ст. 149 ЗК України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень сільських селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Виходячи з наведених норм, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, водночас є підставою для переходу права на землю, однак оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Відповідач ТОВ «Союз Інвест», будучи на той час фактично належним землекористувачем спірної земельної ділянки, не звернувся до Козинської селищної ради із заявою про надання у користування земельної ділянки, на якій розміщене набуте ним у власність нерухоме майно. На момент укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна з позивачами від 06 жовтня 2011 року відповідач не оформив та (не набув) права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, що встановлено з матеріалів справи.

За наявними в матеріалах справи документами встановлено, що позивачі також не звертались до Козинської селищної ради з письмовою заявою на оформлення свого права користування земельною ділянкою за зазначеною адресою. Суду першої інстанції не було надано доказів такого звернення, не було надано рішення ради про відмову позивачам в оформленні такого права користування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 377, ч. 2 ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на об'єкти нерухомого майна, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача. Право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами земельного законодавства України таке право було і воно належним чином посвідчене.

Оскільки відповідач ТОВ «Союз Інвест» як попередній для позивачів правовласник нерухомого майна не оформив у встановленому законодавством порядку право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, то до позивачів, як набувачів нерухомого майна, не перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою. Більш того, самими позивачами не було додержано вимог законодавства щодо оформлення такого права, оскільки автоматичний перехід права користування земельною ділянкою чинним законодавством не передбачено. З огляду на наведене, зокрема на недодержання ТОВ «Сюз-Інвест» та позивачами вимог законодавства щодо порядку переходу права користування земельною ділянкою у випадку набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на ній, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушеного права у позивачів на набуття права користування цією земельною ділянкою.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився із правовідносинами, які виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Докази та обставини, на які посилається апелянти у своїх апеляційних скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: