Ухвала суду № 41049289, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7702/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Київської митниці Міндоходів постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Імпекс» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис Імпекс» (надалі за текстом - «ТОВ «Базис Імпекс») звернулось до суду з позовом про скасування рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 125000003/2014/110099/2 від 25.04.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі Київська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 липня 2013 року між ТОВ «Базис Імпекс» та фірмою «Jiangmen Huiming Imp.& Exp. Trading Company» укладено контракт № ВІ-47, за умовами якого позивачу в Україну здійснювалась поставка канцелярських товарів, офісного та шкільного приладдя.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Базис Імпекс» 17.04.2014 р. подано митну декларацію типу ІМ-40 (форма МД-2) № 125130000/2014/406767, в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження правильності задекларованих показників позивачем було надано: зовнішньоекономічний контракт від 02.07.2013 р. №ВІ-47, інвойс від 21.02.2014 р. №130830, пакувальний лист до інвойсу від 21.02.2014 р., специфікацію до інвойсу від 21.02.2014 р., прайс-лист на продукцію від 03.02.2014 р., сертифікат походження товару форми А №G144407J90240003 від 21.02.2014 р., копію митної декларації країни відправлення №164503476 від 21.02.2014 р., коносамент SHWS201402227 від 27.02.2014 р., автомобільну накладну (CMR) №1428/1 від 16.04.2014 р., договір на перевезення №010213-01 від 01.02.2013 р., довідку про транспортні витрати №650 від 17.04.2014 р.

Під час процедури проведення консультацій, декларанту запропоновано надати додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти, прас-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, виписку з бухгалтерської документації.

У зв'язку з цим 18.04.2014 р. ТОВ «Базис Імпекс» додатково було подано: прайс-лист виробника на весь асортимент продукції від 01.02.2013 р., проформа-інвойс від 21.02.2014 р., платіжні доручення №02783573 від 28.02.2014 р. (по даній поставці) та №02782809 від 13.12.2013 р. (по передній поставці), вантажні митні декларації №125130000/2014/400087 від 10.01.2014 р. та №125130000/2014/400585 від 21.01.2014 р., видаткові накладні за січень-лютий 2014 р., а також 21.04.2014 р. - експертний висновок №Ц-280 від 22.04.2014 р. та калькуляцію виробника до інвойсу № 130830 від 21.02.2014 р.

Разом з тим, 25 квітня 2014 р. Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125000003/2014/110099/2, яким митна вартість визначена із застосуванням резервного методу.

Це рішення обґрунтовано тим, що подані позивачем документи містили розбіжності і декларант не надав додаткових документів.

У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської міжрегіональної митниці Міндоходів не було.

Декларантом були надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

Також на вимогу митниці та на підтвердження заявленої митної вартості надавались додаткові документи.

Посилання відповідача на те, що на вимогу органу доходів та зборів позивачем були надані не всі документи, обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки за приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Водночас, аналіз наданих ТОВ «Базис Імпекс» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

Помилковим є твердження Київської митниці Міндоходів про те, що надані позивачем платіжні документи не відповідають умовам контракту.

Пунктом 5.2 контракту № ВІ-47 від 02.07.2013 р. передбачено порядок розрахунків: передплата згідно інвойсів; по факту отримання товару; на умовах відтермінування але не менше 180 днів за згодою сторін.

Вантаж на адресу декларанта надійшов 17.04.2014 р., а розрахунки з постачальником він здійснив 28.02.2014 р., що відповідає умовам контракту.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що позивач не забезпечив переклад митної декларації країни-відправника є помилковим, оскільки за змістом ст. 254 МК України такий переклад здійснюється лише на вимогу органів доходів і зборів та тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 17 жовтня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.