Постанова № 41047456, 22.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2014 року 15:30 № 826/15075/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом

Дочірнього підприємства «Ардал»

до

Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві

третя особа

Київська міська рада

про

визнання протиправними та скасування постанов від 23.09.2014 року ВП № 44649923 про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Ардал» з позовом до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанов ВП № 44649923 від 23.09.2014 року «Про стягнення з боржника виконавчого збору» у розмірі 1 360,00 грн. та «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» у розмірі 100,15 грн.

Позивач вважає стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій безпідставним та зазначає, що єдиною передумовою для стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк для його добровільного виконання.

В контексті наведеного позивач зазначає, що постановою державного виконавця від 09.09.2014 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/1264/14 від 11.06.2014 року про зобов’язання ДП «Ардал» звільнити земельні ділянки на просп. Броварському у Деснянському районі м. Києва та повернути їх Київській міській раді. Зазначеною постановою було встановлено строк для його добровільного виконання до 16.09.2014 року.

У той же час, як зазначає позивач, 16.09.2014 року, тобто в строк для добровільного виконання наказу Господарського суду м. Києва, з боку ДП «Ардал» на адресу стягувача направлено Акт приймання-передачі земельних ділянок у двох примірниках, а відтак позивач зазначає про вчасне виконання покладеного на нього обов’язку із повернення земельних ділянок стягувачу та відсутність підстав для стягнення з нього виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідач, надавши матеріали виконавчих проваджень, письмових заперечень проти позову до суду не подав. У той же час у судовому засіданні 16.10.2014 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши про законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних постанов.

Третя особа, будучи завчасно та належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з’явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала, що, за висновком суду, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи при цьому неприбуття у судове засідання третьої особи, яка була належним чином повідомленою про розгляд справи, у судовому засіданні 16.10.2014 р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2014 (справа № 910/1264/14) вирішено зобов'язати дочірнє підприємство «Ардал» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код 30862359) звільнити земельні ділянки на просп. Броварському (біля ринку "Лісовий") у Деснянському районі м. Києва, які використовує під розміщення, експлуатацію та обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер 62:035:021, розміром 0,1150 га (нормативно-грошова оцінка складає 3 204970, 98 грн.), та земельну ділянку, кадастровий номер 62:035:023, розміром 0,0116 га (нормативно-грошова оцінка складає 307 568, 83 грн.), та повернути їх Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141).

На виконання вказаного рішення судом видано наказ № 910/1264/14 від 11.06.2014 року.

На підставі вказаного наказу Господарського суду м. Києва 09.09.2014 року відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві шляхом прийняття постанови відкрито виконавче провадження № 44649923.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 10.09.2014 року.

При цьому, у постанові запропоновано боржнику добровільно виконати рішення у строк до 16.09.2014 року.

У той же час, 23.09.2014 року державним виконавцем винесені спірні у даній справі постанови «Про стягнення з боржника виконавчого збору» у розмірі 1 360,00 грн. та «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» у розмірі 100,15 грн. При цьому, у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору державним виконавцем зазначено, що боржником добровільно не виконано у встановлений строк наказ Господарського суду м. Києва.

Вирішуючи у взаємозв’язку з наведеним, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27).

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3 ст. 27).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Відносно витрат на проведення виконавчих дій, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41).

Згідно із ч. 4 ст. 41 Закону, до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк (ч. 5 ст. 41 Закону).

Таким чином, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника за умови, якщо державним виконавцем встановлено факт не виконання боржником рішення добровільно в установлений для цього строк.

У взаємозв’язку із наведеним під час розгляду даної справи встановлено, що 16.09.2014 року з боку ДП «Ардал» на адресу стягувача направлено лист № 80 від 16.09.2014 року разом із підписаним з боку ДП «Ардал» Актом приймання-передачі, визначених у Наказі, земельних ділянок у двох примірниках.

З наведеного вбачається, що позивачем, у той мірі в якій від нього залежало, вчинив дії по самостійному виконанню у встановлений державним виконавцем строк наказу Господарського суду м. Києва про передачу КМР земельних ділянок. При цьому, під час розгляду справи представником відповідача не заперечувався та не спростований факт вчинення вказаних дій з боку позивача, обставини щодо чого підтверджуються і матеріалами справи.

Більш того, 24.09.2014 року позивачем подано на ім’я начальника ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві заяву, згідно якої позивачем повідомляється про добровільне виконання наказу Господарського суду м. Києва у строк, встановлений державним виконавцем. До заяви також були додані докази добровільного виконання наказу, а саме: копія листа № 80 від 16.09.2014 року та копія акта приймання-передачі земельних ділянок від 16.09.2014 року.

До того ж з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 29.09.2014 року державним виконавцем, за участі представника Київської міської ради (стягувача), ДП «Ардал» та представника Департаменту земельних ресурсів КМДА, складено Акт згідно якого встановлено, що визначені наказом Господарського суду м. Києва земельні ділянки прийняті Київською міською радою.

На підставі вказаного Акту від 29.09.2014 року та у зв’язку із виконанням виконавчого документу державним виконавцем прийнято постанову від 29.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 44649923.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. З огляду на наведене, постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не можуть вважатися правомірними та, відповідно, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності та з наведених вище підстав, суд в даному випадку приходить до висновку про задоволення позову та визнання протиправними і скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 23.09.2014 року ВП № 44649923 «Про стягнення з боржника виконавчого збору» у розмірі 1 360,00 грн. та від 23.09.2014 року ВП № 44649923 «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» у розмірі 100,15 грн.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін