Постанова № 41047064, 22.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" жовтня 2014 р. № 820/15892/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод " Продтовари " до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Люботинський завод "Продтовари", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 04.08.2014 року № 0000064201, № 0000074201.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийняті з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів під час перевірки ПрАТ «Люботинський завод Продтовари» були встановлені порушення норм податкового кодексу України.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Межрегіонального ГУ Мін доходів була проведена позапланова документальної перевірки Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» код за ЄДРПОУ 24486154 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.03,2014 р.

За наслідками перевірки було складено акт № 220/28-09-42-01-03/24486154 від 16.07.2014 року яким встановлено порушення позивачем :

- пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4. п. 138.8,) пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 6 1 86 933 грн., в тому числі:

4 квартал 2012 року - 1 809 233 грн.

2013 рік - 4 377 700 грн.

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 6915874 гри. в тому числі за:

- жовтень 2012 року на суму 160 000 грн.,

- листопад 2012 року на суму 528 676 грн.,

- грудень 2012 року на суму 812 644 грн.,

- січень 2013 року на суму 221 760 грн.,

- лютий 2013 року на суму 38 256 грн.,

- березень 2013 року на суму 869 062 грн.,

- квітень 2013 року на суму 113 922 грн.,

- травень 2013 року на суму 574 058 грн.,

- червень 2013 року на суму 690 165 грн.,

- липень 2013 року на сумку 48 321 грн.,

- серпень 2013 року на суму 1 085 243 грн.,

- вересень 2013 року на суму 617 056 грн.,

- листопад 2013 року на суму 423 897 грн.

- грудень 2013 року на суму 147 824 грн.,

- січень 2014 року на суму 226 765 грн.,

- лютий 2014 року на суму 111 875 грн.,

- березень 2014 року на суму 246 050 грн.

На підставі вище зазначеного акут перевірки керівником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Межрегіонального ГУ Міндоходів 04 серпня 2014 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000064201, яким Приватному акціонерному товариству «Люботипський завод «Продтовари» (код ЄДРПОУ 24486154) збільшено суму грошового зобов'язання з податку па прибуток підприємств на суму 9 280 399,50 гривень;

№ 0000074201, яким Приватному акціонерному товариству «Люботинський завод «Продтовари» (код ЄДРПОУ 24486154) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10 373 811,00 гривень.

Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача є його висновки про завищення валових витрат та кредиту з податку на додану вартість з боку ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» при здійсненні господарських відносин з підприємствами-контрагентами: ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим».

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для цих висновків була податкова інформація про проведення зустрічних звірок взаємовідносин вказаних підприємств з ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари». За результатами цих звірок були складені довідки, згідно висновків яких податковий орган, де перебувають на обліку ці суб'єкти господарювання, не мав можливості підтвердити реальність операцій, тому що до звірок не були надані деякі документи.

Для здійснення висновків стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ «АПО «Старий Крим» було використано акт про неможливість проведення зустрічної звірки цього підприємства з ПП «Хімтехнологія».

Крім того, в акті перевірки зазначається, що у період, що перевірявся, ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» були понесені витрати, які не компенсовані доходами від реалізації готової продукції (витрати на придбання прав на використання зареєстрованих знаків для товарів та послуг, витрати на придбання робіт з матування пляшок, та витрати на здійснення комісійної винагороди за послуги з реалізації продукції) які, підлягають виключенню зі складу валових витрат.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що основний вид діяльності ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» є виробництво алкогольних напоїв. Для здійснення цієї діяльності підприємство має відповідні матеріальні ресурси (виробничі та допоміжні будівлі, виробниче обладнання, транспортні засоби та інше) та трудові ресурси (у періоді, що перевірявся, на підприємстві у середньому працювало 220 працівників). Крім перерахованих ресурсів, ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» отримав всі дозволи, ліцензії та інші документи, необхідні для здійснення вказаного виду діяльності. Так, у підприємства є в наявності ліцензія на право виробництва алкогольних напоїв, ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями, затверджені у встановленому порядку технічні умови та рецептури на виробництва окремих видів алкогольних напоїв, та інші документи, необхідні для здійснення такого виду діяльності як виробництво алкогольних напоїв.

В процесі виробництва алкогольних напоїв ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» використовує значну кількість складових, необхідних для отримання готового продукту. До числа таких складових можна віднести пляшку, етикетку, сировину, знаки для товарів та послуг, під якими випускається продукція чи які наносяться на етикетку як окремі елементи. Деякі складові, що використовуються у виробництві окремих видів напоїв, перед їх використанням, проходять спеціальну обробку. Так, пляшка, що використовується у виробництві деяких видів алкогольних напоїв, перед розливом повинна проходити спеціальну обробку (матування).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Стаффі», то судом встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» та ТОВ «Стаффі» було укладено угоду № 3-030613 від 03 червня 2013 року на виконання робіт з хімічного матування скляних пляшок для розливу алкогольних напоїв та договорів № 1-030113 від 03 січня 2013 року і № 2-010713 від 01 липня 2013 року про передачу прав володіння, користування та розпорядження майновими правами.

За умовами договору № 3-030613 від 03.06.2013 року ТОВ «Стаффі» зобов'язувалося виконати на замовлення ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» роботи з хімічного матування пляшок, які у подальшому були використані в господарській діяльності підприємства для розливу алкогольних напоїв.

Згідно п. 3.1 договору, роботи з матування пляшок виконувалися згідно підписаної сторонами специфікації, в якій вказувалися кількість пляшок, що передавались для матування, терміни виконання робіт.

Для виконання робіт ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» передавав скляну пляшку на адресу ТОВ «Стаффі», що оформлювалося актами та накладними. Перевезення скляної пляшки для виконання робіт здійснювалося транспортом ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», перевезення оформлювалося відповідними товарно-транспортними документами.

Після виконання робіт з матування пляшок, Виконавець передавав матовані пляшки Замовнику, про що сторонами складався відповідний акт приймання-передачі та накладні.

Вивезення матованої пляшки здійснювалося транспортом ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», що також оформлювалося відповідними товарно-транспортними документами.

Так, згідно специфікації № 1 від 03.06.2013 р. були замовлені роботи з матування 1500 тис. пляшок. Перевезення пляшок для виконання робіт відбулося у період з 03.06.2013 року по 15.06.2013 року, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок для матування було оформлено актом приймання-передачі № 1 від 15.06.2013 року.

Перевезення пляшок після виконання робіт з матування відбулося у період з 16.09.2013 р. по 27.09.2013 p., підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок після проведення робіт з матування було оформлено актом приймання-передачі № 2 від 30.09.2013 року.

За результатами виконаних робіт, згідно специфікації № 1, сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000004 від 30.09.2013 року. Також ТОВ «Стаффі» за результатами виконаних робіт було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкову накладну № 1 від 30.09.2013 р.

Згідно специфікації № 2 від 30.01.2014 року ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» були замовлені роботи з матування 318 тис. пляшок. Перевезення пляшок для виконання робіт відбулося у період з 10.02.2014 року по 13.02.2014 року, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок для матування було оформлено актом приймання-передачі № 3 від 13.02.2014 року.

Перевезення пляшок після виконання робіт з матування відбулося у період з 24.03.2014 р. по 28.03.2014 p., підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок після проведення робіт з матування було оформлено актом приймання-передачі № 4 від 31.03.2014 року.

За результатами виконаних робіт, згідно специфікації № 2, сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № ОУ- 0000001 від 31.03.2014 року. Також ТОВ «Стаффі» за результатами виконаних робіт згідно специфікації № 2 було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкову накладну 1 № від 31.03.2014р.

Загальна вартість виконаних робіт за специфікаціями № 1 та № 2 склала 3636 тис. грн.

Сплату за виконані роботи ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Стаффі» згідно платіжних доручень на загальну суму 636 тис. грн., а також шляхом надання на адресу ТОВ «Стаффі» векселя (у відповідності до додаткової угоди від 30.09.2-13р. до договору № 3-030613 від 03 червня 2013 року сторони домовилися про можливість проведення розрахунків у вексельній формі).

Судом встановлено, що в подальшому пляшки, які пройшли процес хімічного матування згідно умов договору № 3-030613 від 03.06.2013 р. з ТОВ «Стаффі» були використані позивачем у власній господарській діяльності для розливу алкогольних напоїв, що підтверджується виробничими листами, копії яких у вибірковому порядку знаходяться в матеріалах справи.

За умовами договорів № 1-030113 від 03 січня 2013 року та № 2-010713 від 01 липня 2013 року про передачу прав володіння, користування та розпорядження майновими правами ТОВ «Стаффі» передавало на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» права, що витікають із свідоцтв на знаки для товарів та послуг, перелік яких наведений в додатках до вказаних договорів.

За умовами наведених договорів ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» отримав право, у тому числі, використовувати передані товарні знаки шляхом нанесення їх на вироблені товари. У період, що охоплений актом перевірки, підприємством випускалася алкогольна продукція на етикетці якої були нанесені товарні знаки, які використовувалися за вищевказаними договорами, що підтверджується виробничими листами, копії яких у вибірковому порядку знаходяться в матеріалах справи.

За результатами виконання умов договору № 1-030113 від 03 січня 2013 року сторонами були підписані акти виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ 0000001 від 30.05.2013 року, № ОУ 0000002 від 27.06.2013 p., також ТОВ «Стаффі» за результатами виконання умов договору було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкові накладні № 1 від 30.05.2013 р. та № 2 від 27.06.2013 р.

Загальна вартість наданих послуг з передачі прав на використання товарних знаків за актами виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ 0000001 від 30.05.2013 року, № ОУ 0000002 від 27.06.2013 р. склала 5360 тис. грн.

Сплату за виконані роботи ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив шляхом перерахування грошових коштів та рахунок ТОВ «Стаффі» згідно платіжних доручень, а також шляхом надання на адресу ТОВ «Стаффі» векселя (у відповідності до додаткової угоди від 30.09.2013 року до договору № 1-030113 від 03 січня 2013 року сторони домовилися про можливість проведення розрахунків у вексельній формі).

За результатами виконання умов договору № 2-010713 від 01 липня 2013 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ 0000003 від 30.08.2013 року, також ТОВ «Стаффі» за результатами виконання умов договору було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкову накладну № 1 від 30.08.2013 р.

Загальна вартість наданих послуг з передачі прав на використання товарних знаків за актами виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ 0000003 від 30.08.2013 року, склала 5700 тис. грн.

Сплату за виконані роботи ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив шляхом надання на адресу ТОВ «Стаффі» векселя (у відповідності до додаткової угоди від 30.09.2013 року до договору № 2-010713 від 01 липня 2013 року сторони домовилися про можливість проведення розрахунків у вексельній формі). В подальшому підприємством були здійснені платежі по погашенню векселя згідно платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Оліск», судом встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» та ТОВ «Оліск» були укладені договори комісії № 68 від 20 липня 2012 року та № 86 від 01 листопада 2012 року.

За умовами вказаних договорів комісії, ТОВ «Оліск» у якості комісіонера зобов'язувався за дорученням ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» у якості комітента здійснювати реалізацію готової продукції нашого підприємства (алкогольної продукції та води питної), за що отримував комісійну винагороду, яка згідно п. 5.1 договору визначалася у актах приймання-передачі виконаних робіт. Асортимент, кількість та ціна реалізації вказувалися у видаткових накладних, які виписувалися ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» при поставці продукції на адресу комісіонера.

В межах згаданих договорів комісії № 68 та № 86 ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснював постачання на адресу ТОВ «Оліск» готової продукції, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, що були виписані ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» на адресу ТОВ «Оліск».

Товар доставлявся на склад ТОВ «Оліск» за адресою Харківська обл., м. Люботин, вул. Мельнична, 32 та отримувався представником ТОВ «Оліск», що підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ.

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок ТОВ «Оліск», що підтверджується товарно-транспортними накладними, у тому числі ТТН на переміщення алкогольних напоїв. Виїзд алкогольних напоїв з території ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» контролювався та дозволявся органами податкової служби, про що в товарно-транспортних накладних ставився відповідний штамп.

Про результати виконання доручення по реалізації продукції, ТОВ «Оліск» щомісяця надавав на адресу комітента звіт в якому вказувалося асортимент, кількість реалізованої продукції, загальна вартість проданого товару та визначався розмір комісійної винагороди. Також сторонами підписувалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг) в яких також було визначено вартість послуг комісіонера.

Грошові кошти, отримані від реалізації продукції перераховувалися ТОВ «Оліск» на рахунок ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», що підтверджується копіями платіжних доручень.

Сплату за надані послуги з реалізації продукції, ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив шляхом перерахування грошових коштів та рахунок ТОВ «Оліск» згідно платіжних доручень, а також шляхом надання на адресу ТОВ «Оліск» векселя (у відповідності до додаткової угоди від 30.09.2013 року до договору № 68 від 20.07.2012 року сторони домовилися про можливість проведення розрахунків у вексельній формі). В подальшому підприємством були здійснені платежі по погашенню векселя згідно платіжних доручень які знаходяться в матеріалах справи.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Садін-Трейд» то судом встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» та ТОВ «Садін-Трейд» були укладені договори комісії № 35 від 18 липня 2013 року та № 40 від 01 жовтня 2013 року.

За умовами вказаних договорів комісії ТОВ «Садін-Трейд» у якості комісіонера зобов'язувався за дорученням ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» у якості комітента здійснювати реалізацію готової продукції нашого підприємства (алкогольної продукції та води питної), за що отримував комісійну винагороду, яка згідно п. 5.1 договору визначалася у актах приймання-передачі виконаних робіт. Асортимент, кількість та ціна реалізації вказувалися у видаткових накладних, які виписувалися ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» при поставці продукції на адресу комісіонера.

В межах згаданих договорів комісії № 35 та № 40 ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснював постачання на адресу ТОВ «Садін-Трейд» готової продукції, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, що були виписані ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» на адресу ТОВ «Садін-Трейд».

Товар доставлявся на склад ТОВ «Садін-Трейд» за адресою Харківська обл., м. Люботин, вул. Шмідта, 63 та отримувався представником ТОВ «Садін-Трейд», що підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ.

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок ТОВ «Садін-Трейд», згідно умов договору, на вантажних автомобілях, що підтверджується товарно-транспортними накладними, у тому числі ТТН на переміщення алкогольних напоїв. Виїзд алкогольних напоїв з території ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» контролювався та дозволявся органами податкової служби, про що в товарно-транспортних накладних ставився відповідний штамп.

Про результати виконання доручення по реалізації продукції, ТОВ «Садін-Трейд» щомісяця надавав на адресу комітента звіт в якому вказувалося асортимент, кількість реалізованої продукції, загальна вартість проданого товару та визначався розмір комісійної винагороди. Також сторонами підписувалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг) в яких також було визначено вартість послуг комісіонера.

Грошові кошти, отримані від реалізації продукції перераховувалися ТОВ «Садін-Трейд» на рахунок ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», що підтверджується копіями платіжних доручень.

Сплату за надані послуги з реалізації продукції ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив шляхом перерахування грошових коштів та рахунок ТОВ «Садін-Трейд».

Так, за договором комісії № 40 від 01.10.2013 р. ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» у період з жовтня 2013 року по березень 2014 року здійснив постачання на адресу ТОВ «Садін-Трейд» на комісійну реалізацію воли питної на загальну суму 19 732 086, 40 грн. Вказана продукція була реалізована, а грошові кошти від реалізації сплачені комісіонером на рахунок комітента. Згідно з підписаними сторонами актами наданих послуг сума комісійної винагороди склала 948 604,32 грн., яка була у повному обсязі сплачена ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» на розрахунковий рахунок ТОВ «Садін-Трейд».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Велма-Рос» судом встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» та ТОВ «Велма-Рос» було укладено угоду № 8-04/01/12 від 04 січня 2012 року на виконання робіт з хімічного матування скляних пляшок для розливу алкогольних напоїв та договір № 4-01/11/11 від 01 листопада 2011 р. про надання юридичних послуг.

За умовами договору № 8-04/01/12 від 04.01.2012р. ТОВ «Велма-Рос» зобов'язувалося виконати на замовлення ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» роботи з хімічного матування пляшок, які у подальшому були використані в господарській діяльності підприємства для розливу алкогольних напоїв.

Згідно п. 3.1 договору роботи з матування пляшок виконувалися згідно підписаної сторонами специфікації в якої вказувалися кількість переданих для матування пляшок, терміни виконання робіт.

Для виконання робіт ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» передавав скляну пляшку на адресу ТОВ «Велма-Рос», що оформлювалося актами приймання-передачі та накладними. Перевезення скляної пляшки для виконання робіт здійснювалося транспортом ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», перевезення оформлювалося відповідними товарно-транспортними документами.

Після виконання робіт з матування пляшок Виконавець передавав матовані пляшки Замовнику, про що сторонами складався відповідний акт приймання-передачі та накладні. Вивезення матованої пляшки здійснювалося транспортом ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», що також оформлювалося товарно-транспортними документами.

У період, що охоплюється актом перевірки, ТОВ «Велма-Рос» виконувало на замовлення ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» роботи з хімічного матування пляшок згідно специфікації № 2 від 27.08.2012 року по якої були замовлені роботи з матування 1050 тис. пляшок.

Перевезення пляшок для виконання робіт відбулося у період з 02.08.2012 року по 09.08.2012 року, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок для матування було оформлено актом приймання-передачі № 3 від 28.08.2012 року.

Перевезення пляшок після виконання робіт з матування відбулося у період з 03.12.2012 р. по 28.12.2012 p., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок після проведення робіт з матування було оформлено актом приймання-передачі № 4 від 28.12.2012 року.

За результатами виконаних робіт, згідно специфікації № 2, сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 28.12.2012 року. Також ТОВ «Велма-Рос» а результатами виконаних робіт було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкову накладну № 3 від 28.12.2012р.

Також, у перевіряємий період ТОВ «Велма-Рос» виконувало на замовлення ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» роботи з хімічного матування пляшок у кількості 1500 тис. одиниць згідно специфікації № 3 від 03.01.2013 року.

Перевезення пляшок для виконання робіт відбулося у період з 03.01.2013 року по 05.01.2013 року, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок для матування було оформлено актом приймання-передачі № 5 від 05.01.2013 року.

Перевезення пляшок після виконання робіт з матування відбулося у період з 27.03.2013 р. по 29.03.2013 p., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Передача пляшок після проведення робіт з матування було оформлено актом приймання-передачі № 6 від 29.03.2013 року.

За результатами виконаних робіт згідно специфікації № 3 сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № 3 від 29.03.2013 року. Також ТОВ «Велма-Рос» за результатами виконаних робіт згідно специфікації № 3 було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкову накладну 1 № від 29.03.2013 р.

Загальна вартість виконаних робіт за специфікаціями № 2 та № 3 склала 5 100 тис. грн.

Сплату за виконані роботи ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» надання на адресу ТОВ «Велма-Рос» векселя (у відповідності до додаткової угоди від 30.12.2013 р. до № 8-04/01/12 від 04.01.2012р. сторони домовилися про можливість проведення розрахунків у вексельній формі).

В подальшому ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив платежі на рахунок ТОВ «Велма-Рос» по погашенню переданого векселю за роботи по хімічному матуванню пляшок, згідно платіжних доручень.

В подальшому пляшки, які пройшли процес хімічного матування згідно умов договору з ТОВ «Велма-Рос» були використані позивачем у власній господарській діяльності для розліву алкогольних напоїв, що підтверджується виробничими листами.

За умовами договору № 4-01/11/11 від 01.11.2011 р. ТОВ «Велма-Рос» (виконавець) надавало на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» (Замовник) юридичні послуга. Зміст на вартість послуг визначалися сторонами в замовленнях на надання юридичних послуг.

У період, що охоплений актом перевірки, згідно замовлень № 10 від 20.08.2012 р. та № 11 від 24.09.2012 р., ТОВ «Велма-Рос» надавало послуги з представлення інтересів ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» у судових процесах за участю замовника як сторони. Вартість наданих послуг була узгоджена сторонами у протоколах.

За результатами наданих послуг був підписаний акт № ОУ-0000098 від 28.12.2012 р., в якому визначалися зміст та результати наданих послуг. Зі змісту акту вбачається, що надані послуги призвели до позитивних наслідків судових справ щодо інтересів замовника.

Також ТОВ «Велма-Рос» за результатами наданих послуг, згідно вищенаведеного акту, було виписано на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» податкові накладні № 1 від 05.11. 2012 p., № 1 від 05.12.2012р. (за фактом здійснення передплати) та № 2 від 28.12.2012 р.

Сплату за виконані роботи ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив частково шляхом перерахування грошових коштів та рахунок ТОВ «Велма-Рос» згідно платіжних доручень. Також надані юридичні послуги були частково сплачені шляхом надання на адресу ТОВ «Велма-Рос» векселя (у відповідності до додаткової угоди від 20.12.2013 р. до договору № 4-01/11/11 від 01.11.2011р. сторони домовилися про можливість проведення розрахунків у вексельній формі). В подальшому ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» здійснив платежі на рахунок ТОВ «Велма-Рос» по погашенню переданого векселя за надання юридичних послуг.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АПО «Старий Крим», судом встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» та ТОВ «АПО «Старий Крим» було укладено угоду № 1110 від 11 жовтня 2013 року, за умовами якого ТОВ «АПО «Старий Крим» («Постачальник» здійснював постачання на адресу позивача (Покупець) виноматеріал - купаж білий сухий оброблений. Перевезення товару відбувалося за рахунок Покупця, тобто ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари».

В межах згаданого договору у грудні 2013 року були проведені господарські операції з постачання виноматеріалів на адресу Покупця, що підтверджується видатковими накладними Постачальника: № 985195 від 13.12.2013р. та № 985198 від 20.12.2013р. та податковими накладними, що були виписані ТОВ «АПО «Старий Крим» на адресу ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» № 14 від 13.12.2013р., № 15 від 20.12.2012р.

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок покупця на автомобілях МАЗ АХ 6457 СК та МАЗ АХ 6458 СК, що підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними на перевезення алкогольних напоїв.

Зобов'язання по оплаті товару, що був отриманий від ТОВ «АПО «Старий Крим» були виконані позивачем шляхом перерахування грошових безготівкових коштів згідно платіжних доручень.

В подальшому придбані виноматеріали були використані ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» у власній господарській діяльності, а саме для виробництва вермутів.

Згідно технічних умов та рецептур, копії яких додано до матеріалів справи, при виробництві вермутів використовується виноматеріал.

Підтвердженням використання придбаного у ТОВ «АПО «Старий Крим» товару у виробництві вермутів є виробничі та купажні листи, до матеріалів справи додаємо у вибірковому порядку копії виробничих та купажних листів за грудень 2013 р. - січень 2014 р.

Вироблені у грудні 2013 р. - січні 2014 року вермути були реалізовані на адресу ТОВ «Садін-Трейд», товарно-транспортні документи на переміщення алкогольних напоїв з відміткою податкового органу.

Суд зазначає, що відповідач в судовому засіданні не заперечував факт належного оформлення первинних документів, розрахунків, використання товарів, робіт, послугу власній діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим».

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст договорів позивача з ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим» не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність наданих Позивачеві робіт, товару та послуг з боку ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим».

Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.

Окрім того, відповідачем не наведено доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача, так і ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає, що доказів відсутності повноважень у посадових осіб як позивача, так і ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим» на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

На час складення податкових накладних відомості про контрагентів позивача містились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних.

Що стосується посилань податкового органу в своєму акті перевірки на податкову інформацію про проведення зустрічної звірки ТОВ «Стаффі», що була оформлена довідкою, складеною Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області. Згідно висновків вказаної довідки не було підтверджено здійснення господарських відносин ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» з ТОВ «Стаффі» за березень 2014 року, тому що ТОВ «Стаффі» не було надано деяку інформацію про проведені господарські операції з позивачем по хімічному матуванню пляшок, то зазначена інформація не знайшла свого підтвердження під час судового засідання оскільки згідно довідки Харківської ОДПІ від 15.07.2014 р. № 419/20-23-22-02-05/37846422 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Стаффі» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» за той же період - березень 2014 року. За висновками вказаної довідки було документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин між підприємствами.

Щодо посилань податкового органу в своєму акті перевірки на податкову інформацію про проведення зустрічної звірки ТОВ «Велма-Рос» по взаємовідносинам з ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», що була оформлена довідкою, складеною Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області. Згідно висновків вказаної довідки не було підтверджено здійснення господарських відносин ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» з ТОВ «Велма-Рос» за грудень 2012 року та березень 2013 року, тому що ТОВ «Велма-Рос» не було надано деяку інформацію про проведені господарські операції з позивачем, то вказана інформація не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи оскільки згідно довідки Харківської ОДПІ про проведення зустрічних звірок взаємовідносин з нашим підприємством, у тому числі за договорами № 4-01/11/11 від 01.11.2011 р. про надання юридичних послуг та № 8-04/01/12 від 04.01.2012 р. на виконання робіт з хімічного матування скляних пляшок. За висновками довідок від 07.06.2012 року та від 02.07.2012 року, Харківською ОДПІ було документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин між підприємствами за вищевказаними договорами.

Щодо посилання відповідача на ьу обставину, що ПП «Хімтехнологія» є постачальником ТОВ «АПО «Старий Крим», а придбаний позивачем виноматеріал має імпортне походження, тому що в податкових накладних вказаний код УКТ ЗЕД товару, а по ланцюгу постачання на ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» від ТОВ «АПО «Старий Крим» відсутні імпортер то з вказаним твердженням відповідача суд не погоджується оскільки як було встановлено в судовому засіданні у ТОВ «АПО «Старий Крим» виноматеріал є продукцією власного виробництва цього підприємства, що підтверджується посвідченнями якості, копії яких додані до матеріалів справи.

Крім того, вказана продукція є алкогольною, тобто підакцизною, саме тому, згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міндоходів України, в податкових накладних, виписаних ТОВ «АПО «Старий Крим» на адресу позивача вказано код УКТ ЗЕД товару.

Виходячи з вище викладеного суд зазначає, що висновок відповідача про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим» є необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на акти зустрічних звірок ТОВ «Садін-Трейд» та ТОВ «Оліск», то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Садін-Трейд» та ТОВ «Оліск» правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ц відповідності до п. 198.1, 2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

· дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

· дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що в акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «Оліск», ТОВ «Садін Трейд», ТОВ «Велма Рос», ТОВ «Стаффі», ТОВ «АПО «Старий Крим» , а сум витрат до складу валових витрат у відповідні періоди.

Що стосується, вказаного в акті перевірки, висновку про зайве включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2012 року та 2013 році, витрат, які були понесені при виконанні умов деяких вищезазначених договорів з ТОВ Стаффі», ТОВ «Онікс», ТОВ Садін-Трейд» (витрати на компенсацію вартості послуг з хімічного матування пляшок, послуг з передачі прав володіння, користування та розпорядження товарними знаками, а також витрати на реалізацію готової продукції в частині винагороди комісіонера) у зв'язку з тим, що ці витрати не компенсовані доходами від реалізації готової продукції зазначаємо наступне, то з зазначеним висновком відповідача суд не погоджується оскільки склад витрат та порядок їх формування визначений п. 138.1 Податкового кодексу України, у відповідності до положень якого при визначення об'єкта оподаткування враховуються всі витрати операційної діяльності, у тому числі й витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, а також інші витрати, визначені ст. 138.

До складу інших витрат Податковий кодекс відносить, у тому числі, витрати на збут (пп.138.10.3 п. 138.10 ст. 138), які включають в себе, витрати пов'язані з реалізацією товарів, зокрема, комісійні винагороди продавцям, а також витрати на передпродажну підготовку товарів.

Отже, суд приходить до висновку, що витрати понесені ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» при виконанні умов договорів про надання послуг з хімічного матування пляшок (передпродажна підготовка товарів) та договорів комісії (виплата комісійної винагороди по факту реалізації готової продукції позивача) відносяться до складу витрат на збут, які включаються при обчисленні об'єкту оподаткування до складу інших витрат. А у відповідності до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, у відповідності до п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12. і 999 року зі змінами та доповненнями, до складу інших витрат в бухгалтерському обліку відносяться й витрати на нематеріальні активи, згідно с Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.1999 року.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів здійснюється по групам, одну з яких складають, у тому числі, права на комерційне позначення, тобто права на знаки для товарів та послуг.

Отже, за правилами бухгалтерського обліку, витрати на нематеріальні активи., також, відносяться до інших витрат, які, для цілей оподаткування, включаються до складу валових витрат у період їх здійснення.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення , 04 серпня 2014 року № 0000074201 та № 0000064201, прийняті Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Люботинський завод " Продтовари " до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 04.08.2014 року № 0000064201, № 0000074201

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 жовтня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.