Ухвала суду № 410470, 02.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02.11.2006№К-6614/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

ЛанченкоЛ.В.,  Маринчак Н.Є.,  Усенко Є.А.,  Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників:

позивачаКириченкаВ.Є., відповідачаЧернишовоїА.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ«Транспортно – логістичної «СіБ Авто» на постанову Харківського апеляційного господарського суду від05.07.2005по справі№А-42/56-05

за позовомТОВ «Транспортно – логістичної компанії «СіБ Авто»

до               ДПІ у Київському районі м.Харкова

про             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач (далі–ТОВ) звернувся до суду із позовними вимогами до ДПІ у Київському районі м.Харкова (далі– ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Господарського суду Харківської області від19.05.2005 позовні вимоги задоволені. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ від12.01.2004 №0000012360/0 та від02.02.2005 №0000012360/1. Стягнуто з ДПІ на користь ТОВ судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від05.07.2005 - рішення Господарського суду Житомирської області від19.05.2005 скасовано, в позові відмовлено.

Позивач (ТОВ) звернувся із касаційною скаргою (з доповненнями), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати. В обґрунтування Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно встановив, що за ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» треба було звертатися лише до арбітражу при Торгово-промисловій палаті України. Однак у відповідності з принципом територіальної підсудності, Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж, підписаною у м.Женеві, ратифікованої Україною 25.01.1963, ст.38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж»м ТОВ з своїм контрагентом уклали арбітражне застереження. Скаржник звертає увагу, що суд апеляційної інстанції застосував загальний перелік, однак у випадку контракту ТОВ необхідно враховувати територіальний принцип підсудності, на якому базується застереження, оскільки спори із ТОВ"МагtGmbН" повинні розглядатися у Ризькому суді.

Скаржник наголошує, що ухвала Ризького Міжнародного третейського суду жодним чином не протирічить чинному Цивільному кодексу України, Законам України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», і виходячи з того, що заборгованість за контрактом від06.08.2004 №3\0411 повністю погашено - підстави для нарахування пені взагалі відсутні.

Відповідач (ДПІ) заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами – ДПІ була проведена документальна перевірка ТОВ щодо дотримання вимог валютного законодавства за період із 51.10.2004 по 06.01.2005, про що було складено Акт перевірки від06.01.2005 №35/23-6/32949623, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від12.01.2004 №0000012360/0, про нарахування, відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пені в розмірі 31230грн. за неодержання валютної виручки.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, за яким 02.02.2005 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012360/1.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стали наступні фактичні обставини справи:

06.08.2004 між ТОВ та фірмою "МагtGmbН " м.Гамбург Германія було укладено зовнішньоекономічний контракт №03/0411 на купівлю автопоїзду вартістю на загальну суму контракту 28185Євро, кінцевий строк отримання товару 13.11.2004. Позивач перерахував в рахунок попередньої оплати товару 28185Євро на рахунок фірми "МагtGmbН", що підтверджується в акті перевірки. Станом на 13.11.2004 товар від фірми "МагtGmbН" не надійшов. Граничний термін отримання імпортного товару - 13.11.2004. Митна вартість непоставленого товару по контракту 06.08.2004 №3/0411 складає 28185Євро.

17.11.2004 ТОВ та фірмою "МагtGmbН у м.Харкові було складено доповнення №02 до контракту №3/0411 від06.08.2004, яким пункт 9.3 викладено в наступній редакції: "Всі суперечки з приводу контракту повинні розглядатися за місцем знаходження відповідача. Позови до Постачальника - в Ризькому міжнародному третейському суді (м.Рига), позови до Покупця - в Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України в м.Києві".

Під час проведення перевірки ТОВ була надана ДПІ довідка Ризького міжнародного третейського суду від14.01.2005, про прийняття до провадження 25.11.2004 позовної заяви ТОВ про розірвання контракту №3/0411 від06.08.2004. В довідці вказувалось, що заява буде розглянута відповідно до регламенту суду. Ухвалою Ризького Міжнародного третейського суду від23.03.2005 по справі №918/04 затверджена мирова угода між ТОВ«Транспортно-логістична компанія "СібАвто"» та ТОВ"МагtGmbН", згідно якої відповідач визнав суму заборгованості, сторони в погашення заборгованості по контракту №3/0411 від06.08.2004 зараховують однорідні зустрічні вимоги в сумі 25609,30Євро, різницю в заборгованості в розмірі 2575,70Євро ТОВ"МагtGmbН" зобов'язувалось погасити протягом 7 днів з моменту затвердження угоди. Дана ухвала була зареєстрована в консульстві Посольства України в Латвійській Республіці за №570-116 від27.04.2005. Також ТОВ"МагtGmbН" перерахувало на рахунок ТОВ 2575,70Євро, що підтверджується копією платіжного доручення та копією повідомлення ХОФ АКЕ "Укрсоцбанк".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив про правомірне укладення арбітражного застереження, відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Також суд першої інстанції зазначив, що ДПІ невірно розрахував період, за який нараховується пеня, оскільки Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» чітко визначає, що у разі прийняття судом заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується, і в разі задоволення позову пеня не сплачується з дати прийняття позову.

Тобто судом встановлено, що позовна заява ТОВ Ризьким Міжнародним третейським судом була прийнята 25.11.2004, а граничний термін поставки товару - 13.11.2004, таким чином пеня повинна бути нарахована за період з 13.11.2004 по 25.11.2004, що не заперечується ТОВ. (за даний період нарахована пеня ТОВ уже сплачена).

Також судами не ставилося під сумнів те, що ДПІ на час проведення перевірки було відомо, що Ризьким Міжнародним третейським судом прийнята позовна заява про розірвання контрактувід06.08.2004 №3/0411 та стягнення з нерезидента на користь ТОВ заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що підставою для зупинення відповідних термінів, може бути лише звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, у порядку ст.4 Закону України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитись.

Статтею 4 Закону України від23.09.1994 №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами), визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином необхідно звернути увагу, що у зазначеній статті4 вказано перелік судів – «…судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України…». Тобто із зазначеного не вбачається обмеження резидента на звернення тільки до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, оскільки поняття суди – в контексті Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» носить загальний характер, під визначення якого підпадає і Ризький Міжнародний третейський суд.

Таким чином із рішенням Господарського суду Харківської області від19.05.2005 суд касаційної інстанції погоджується повністю, так як суд правильно встановив та визнав доведеними обставини справи, дослідив докази та ухвалив рішення, яким визнав недійсним податкове повідомлення-рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від05.07.2005 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Харківської області від19.05.2005 залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ«Транспортно – логістичної «СіБ Авто» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від05.07.2005 по справі№А-42/56-05 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від19.05.2005 по справі№А-42/56-05 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                              О.В.Карась

Судді:                                                        Л.В.Ланченко

                                                                 Н.Є.Маринчак

                                              Є.А.Усенко

                                              Т.М.Шипуліна