Ухвала суду № 41046758, 14.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 524/3025/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2014р. по справі № 524/3025/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.14 р. по справі № 524/3025/14-а позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука (далі - відповідач, виконком Автозаводської райради) був задоволений частково. Зобов'язано виконком Автозаводської райради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.14 р. та залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач в своїх письмових запереченнях просив відхилити апеляційну скаргу виконкому Автозаводської райради та залишити постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2014р. без змін.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч. 4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства (Далі - КАС України) справа була розглянута без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обгрунтованість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 07.04.08 р. працював на посаді головного спеціаліста відділу з благоустрою та екології виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області та був звільнений з посади по переведенню 03.06.13 р. на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1. (а.с. 8-9)

Згідно розпорядження Автозаводської районної ради м. Кременчука № 127-0 від 27.12.12 р. «Про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівникам виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука» головним спеціалістам надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01.12.12 р. (а.с. 15)

Відповідно до списку робітників виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, який є додатком до розпорядження № 127-0 від 27.12.12 р., ОСОБА_1 визначено до виплати 1134,00 грн. (а.с. 16)

Відповідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування визначено ст.. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.01 р. № 249 - ІІІ (далі - Закон № 2493).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 2493 на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 2, 3 статті 21 вище зазначеного Закону ( у редакції, чинній із урахуванням Рішення Конституційного Суду України 10-рп/2008 від 22.05.08 р.) передбачено, що посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.

Заробітна плата складається з окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок, передбачених цим Законом.

Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад.

Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій.

Аналогічна позиція була висловлена Конституційним Судом України по справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці», № 1-13/2013 р. від 15.10.2013 р. № 8-рп/2013.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним не застосування судом першої інстанції вимог щодо строків звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують з вище зазначених підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2014р. по справі № 524/3025/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2014 року по справі № 524/3025/14-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2014 р.