Постанова № 41046719, 15.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/928/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі ТДВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року за № 0002502201.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що у відповідача відсутні законні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення про стягнення штрафу, а також наголошувалось на порушення ДПІ встановленого Податковим кодексом України (далі ПК України) строку для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0002502201 від 27 грудня 2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 23 серпня 2012 року по 20 вересня 2012 року ДПІ провела планову виїзну перевірку ТДВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 27 вересня 2012 року № 2626/22-200/01273160, яким виявлено порушення ТДВ п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 404631,00 грн..

Податковим повідомленням-рішенням від 10 жовтня 2012 року № 0002182301 ДПІ збільшено суму грошового зобов'язання ТДВ з ПДВ на 505 788,75 грн., в тому числі на 404 631,00 грн. - за основним платежем, на 101 157,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пізніше, з посиланням на акт від 27 вересня 2012 року №2626/22-200/01273160 і акт від 25 грудня 2013 року №2/14-02-13-017, ДПІ 27 грудня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТДВ з ПДВ на 101158,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року за №002502201 і стало підставою для звернення ТДВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що відповідач прийняв спірне податкове рішення з порушенням ПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Положеннями п.54.3. ст.54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.58.2 ст.58 ПК України).

З наведених положень ПК України вбачається, що в разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків шляхом надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком. Вказані норми ПК України, зокрема, ст.58, яка безпосередньо регламентує порядок, випадки, процедуру винесення податкового повідомлення-рішення, не визначають строки прийняття відповідного повідомлення-рішення.

В той же час, ст.102 ПК України визначає строки давності та їх застосування. Так, п.102.1. ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

За змістом вказаної статті вбачається, що на протязі 1095 денного строку податковий орган, крім певних випадків, по відношенню до платника податків має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зокрема, шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Розглядаючи спірні правовідносини та приймаючи постанову від 13 травня 2014 року Миколаївський окружний адміністративний суд вважав, що ДПІ прийняла спірне податкове повідомлення-рішення з порушенням встановленого п.86.8 ст.86 ПК України десятиденного строку.

В той же час, з аналізу Глави 8 ПК України взагалі та ст.86 ПК України, зокрема, вбачається, що вказані положення дають визначення, регламентують та роз'яснюють види перевірок, порядок та особливості їх проведення, умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, оформлення результатів перевірок (ст.86 ПК України) і обставини, які стосуються перевірок, та не регулюють правовідносини по винесенню податкових повідомлень-рішень на відміну від ст.58 ПК України, яка регламентує питання стосовно податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування ТДВ штрафних санкцій в розмірі 101158,00 грн. за наслідками проведеної 26 грудня 2013 року службової перевірки, якою було встановлено помилкове нарахування ТДВ за наслідками документальної планової виїзної перевірки від 27 вересня 2012 року штрафних санкцій в розмірі 25% від суми донарахованого податкового зобов'язання замість передбачених нормами ПК 50%, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням норм ПК.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТДВ про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року за № 0002502201 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ТДВ.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є. Зуєва