Ухвала суду № 41046539, 16.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р. Справа № 876/8038/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.

з участю представників: позивача Дацюка В.М., відповідача Ніколайчука Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у адміністративній справі №803/1445/14 за позовом Приватного підприємства «М-Трейдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «М-Трейдінг» звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №1593 від 10.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №1593 від 10.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «М-Трейдінг» сплачений судовий збір в сумі 73,08 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в які вказують на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. ст. 73, 78, 81 Податкового кодексу України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав, зазначених у скарзі, просив постанову суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем надіслано позивачу запит №8383/10/03-18-22-02 від 16.06.2014 року про надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин із ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт».

Листом від 25.06.2014 року №55-14 позивачем було відмовлено в наданні інформації та копій документів з огляду невідповідності запиту вимогам Податкового кодексу України.

10.07.2014 року відповідачем було видано наказ №1593 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яким було доручено відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів організувати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт» за період з 01.06.2011 року по 01.06.2014 року. Підставою для проведення перевірки визначено пункт 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем без достатніх правових підстав, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає її вірними , такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки; камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок отримання інформації державною податкової інспекцією за їх письмовим запитом визначено Главою 7 Податкового кодексу України - «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів».

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження; такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Абзацом третім визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу п'ятого тієї ж норми, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що імперативною умовою реалізації органом податкової служби права на отримання інформації є наявність вичерпно визначених законом підстав з обов'язковим зазначенням цих підстав у відповідному запиті. Недотримання цих умов звільняє платника податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається із запиту №8383/10/03-18-22-02 від 16.06.2014 року підставою для його направлення позивачу стало отримання матеріалів позапланової документальної перевірки ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт», що свідчить про можливі порушення ПП «М-Трейдінг» податкового, валютного та іншого законодавства, а саме: можливі порушення щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань (у разі подальшої реалізації придбаних ТМЦ), формування витрат та доходів (у разі подальшої реалізації придбаних ТМЦ), які враховуються при визначені об'єкта оподаткування по операціях із ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт».

У вказаному запиті відсутні посилання на будь-які факти, які могли б свідчити про порушення позивачем податкового, валютного законодавства чи іншого законодавства, а також на інші підстави, які визначено приписами пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Єдиною підставою на яку посилається відповідач у запиті, це факт отримання матеріалів позапланової документальної перевірки ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт». Однак, цей факт сам по собі не може свідчити про можливі порушення ПП «М-Трейдінг» податкового, валютного та іншого законодавства.

Крім того, в судовому засіданні було досліджено довідку складену Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №1679/22-03/35809174 від 16.05.2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» щодо документального не підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Лігал Плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2014 року».

З зазначеної довідки вбачається, що предметом дослідження перевірки були господарські відносини ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт» лише з ТзОВ «Лігал Плюс» і жодним чином не досліджувались правовідносини з приватним підприємством «М-Трейдінг». Отже, довідка №1679/22-03/35809174 від 16.05.2014 року не може бути належною підставою для висновку про порушення податкового законодавства позивачем.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що запит відповідача №8383/10/03-18-22-02 від 16.06.2014 року про надання позивачем пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин із ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт» є безпідставним, а отже не відповідає вимогам чинного законодавства України, що має наслідком відсутність обов'язку позивача надавати інформацію на такий запит.

Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яким визначено, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено що, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень Податкового кодексу України, доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного судку погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ №1593 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», яким було доручено відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів організувати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Укр-Тест-Стандарт», підлягає до скасування, як протиправний, оскільки винесений всупереч вимогам Податкового кодексу України.

При цьому судом враховано, що позивачем було відмовлено в допуску посадових осіб відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки на підставі оскаржуваного наказу, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним актом від 10.07.2014 року №244/22-1.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у адміністративній справі №803/1445/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 21.10.2014 р.