Ухвала суду № 41044274, 21.10.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1454/2014(м)

265/5496/14-ц

Головуючий в 1 інстанції: Мельник І.Г.

Доповідач: Попова С.А.

Категорія 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Попової С.А.,

суддів Мальцевої Є.Є., Мироненко І.П.,

при секретарі Чепіга Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, повернення коштів по депозитному вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, зобов'язання повернути кошти по строковому банківському вкладу за договором між сторонами від 08.01.2014р. в розмірі 110000грн. та нарахувати і виплатити передбачені умовами договору проценти. Посилалась на невиконання відповідачем під різними приводами в позасудовому порядку її законних вимог про повернення депозиту із процентами.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2014 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, повернення коштів по депозитному вкладу.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, що регламентують підсудність справ, просить ухвалу скасувати і передати справу за підсуднітю до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за юридичною адресою відповідача згідно статутних документів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шишелової Н.В., яка підтримала скаргу, заперечення проти скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленої про дату і час розгляду справи позивачки, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на те, що позовна заява ОСОБА_1 подана з додержанням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, підсудна Орджонікідзевському районному суду міста Маріуполя Донецької області.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області за місцем свого проживання і реєстрації (АДРЕСА_1) із позовом про захист прав споживача, що випливає з укладеного із ПАТ КБ «ПриватБанк» договору з надання останнім банківських послуг, та вимагала повернення коштів по строковому банківському (депозитному) вкладу.

В сенсі роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", Законом України «Про захист споживачів» регулюються відносини, зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Тож, правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

За змістом п. 5 вищенаведеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996р. відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден із цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого суду з мотивів непідсудності.

Згідно п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013р. право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що провадження по даній справі за правовідносинами, що випливають з договору зі споживання банківських послуг, що є по суті угодою про обслуговування, відкрито судом, в районі діяльності якого проживає і зареєстрована позивачка, з дотриманням положень ст. 110 ч. 5 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що підсудність даної справи необхідно визначати за загальним правилом ст. 109 ЦПК України суто за місцезнаходженням юридичної особи відповідача згідно її статутних документів є помилковими, оскільки виниклі правовідносини підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», яким вмотивовано позов, що є підставою для вибору позивачем суду, до юрисдикції якого віднесено вирішення спору, в даному випадку - за критерієм місця проживання позивача.

Таким чином, ОСОБА_1, подавши позов за місцем свого проживання, як споживача банківських послуг, до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, дотрималася правил альтернативної підсудності, що вірно втілено у зміст оскаржуваної ухвали суду від 13.08.2014р.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача, за безпідставністю, підлягає відхиленню, а ухвала суду як така, що постановлена з дотриманням порядку, встановленого процесуальним законом щодо підсудності справ, - залишенню без змін.

Керуючись ст. 307, п. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі, не підлягає касаційному оскарженню.

Судді