Ухвала суду № 4104335, 10.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-18270/08 Головуючий у І-ій інстанції: Арсірій Р.О.

№ 7/79 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малиніна В.В.

суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,

при секретарі: Герасимець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2007 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (надалі Позивач, ТОВ «ЕКО») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Відповідача №0001662302/3 від 20.07.2007 року, прийняте на підставі акту виїзної планової документальної перевірки позивача №727/1-23-02-32104254 від 01.12.2006 року, з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 рік.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідності до норм діючого податкового законодавства, платник податків має право самостійно виправляти помилки у показниках раніше поданої декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку або врахувати такі уточнені показника у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Тому Позивач вказує на правомірність віднесення ним суми вартості передплачених ліцензій до складу валових витрат у ІІІ та ІVкварталі 2005 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року позовні вимоги ТОВ «ЕКО» задоволено повністю.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0001662302/3 від 20.07.2007 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязкуз чим просить скасувати постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених Позивачем вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що Позивачем безпідставно було віднесено до складу валових витрат вартість ліцензій у розмірі 256000,00 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 64000,00 грн.

В судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що 1 грудня 2006 року ДПІ у Голосіївському районі було проведено планову документальну перевірку Позивача, з питань дотримання ним вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 рік.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення Позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ним було завищено валові витрати на суму 256000,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2005 року у розмірі 246000,00 грн., ІVквартал 2005 року у розмірі 10000,00 грн.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №727/1-23-02-32104254 від 01.12.2006 року, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001662302/0 від 13.12.2006 року, яким Позивачу було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 208644,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 91257,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. №1775-III (зі змінами та доповненнями, за текстом Закон №1775-III) ліцензія це документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на здійснення зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних умов. Таким чином, ліцензія є документом, що дає право на здійснення того чи іншого виду діяльності, без отримання якої не можна сподіватись на отримання прибутку.

У разі коли термін дії ліцензії менше року у податковому обліку відповідно до пп. 5.4.7 п. 5.4 ст. 5Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР до валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. №98/96-ВР (зі змінами та доповненнями).

Сторонами не оспорюється той факт, що ТОВ «ЕКО» здійснювало діяльність, яка підлягає ліцензуванню торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Згідно чинного законодавства ним справлялася плата за ліцензії на роздрібну торгівлю, внаслідок чого виникало право віднесення вартості оплачених ліцензійних дозволів до складу валових витрат поточного періоду.

Спірне податкове рішення прийняте в результаті відображення позивачем у складі валових витрат плати за ліцензії попередніх періодів. Таким чином, на думку позивача, реалізовувалося його законне право на збільшення валових витрат занижених у попередніх періодах і підприємством самостійно було виправлено помилку допущену у податковому обліку. Відповідач мотивує прийняте рішення тим, що валові витрати завищено, так як попередні періоди перевірялися і їх результати (акт) не були оскаржені.

Відповідно до п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми витрат не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

В підтвердження того, що в попередніх звітних періодах до складу валових витрат не була віднесена вартість ліцензій були надані Розрахунок валових витрат за 2004 рік та 1 півріччя 2005 року, копія Податкової декларації за 2004 рік, копія Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань за 2004 рік, копія Податкової декларації за 1 півріччя 2005 року, копія Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань за 1 півріччя 2005 року. З аналізу наданих документів видно, що витрати на ліцензії не відносились до валових.

ДПІ у Голосіївському не довело безпідставність віднесення до валових витрат вартості ліцензій у розмірі 256000,00 грн., а тому заниження податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 64000,00 грн. відсутнє.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-18270/08 Головуючий у І-ій інстанції: Арсірій Р.О.

№ 7/79 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малиніна В.В.

суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,

при секретарі: Герасимець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: