Головуючий і інстанції- Солоніченко О.В.
Суддя-доповідач – Лях О.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
17 лютого 2009року справа № 2-а-19625\08\1270
зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Горбенко К.П., Юрченко В.П.
при секретарі судового засідання
Запорожцевій Г.В.
за участю: представника позивачаДанілової І.О.
Представника відповідача
за довіреністю
П’ятницького В.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційні скарги
Заступника прокурора Луганської області та Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від06 листопада 2008 року (в повному обсязі складено 11 листопада 2008 року)по адміністративній справі№ 2-а-19625 \08 за позовомЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»
до
Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області
за участю третьої особи
про
Донецької області
Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
бюджетне відшкодування з податку на додану вартість
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі 2-а-19625 \08 задоволені позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» , визнано незаконною бездіяльність відповідача – Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 26490,00 грн. та стягнуто на користь позивача з державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 26490,00 гривень та 264-90 гривень в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Луганської області та Краснодонська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник апелянта П’ятницький В.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити, оскільки сума бюджетного відшкодування не підтверджена зустрічними перевірками по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Представник позивача Данілова І.О. проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Представник Головного управління Державного казначейства в Луганській області в судове засідання не з’явився, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як встановлено судом першої інстанції , Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 17.08.1998 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00231290 , є платником податку на додану вартість з 13.06.2005 року, що підтверджується свідоцтвом №16341964 НВ № 324279 .
Із матеріалів справи вбачається , що позивачем 22 травня 2006 року відповідачеві було подано заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування разом із розрахунком бюджетного відшкодування та податковою декларацією за квітень 2006 року (а.с.5-8). 08 грудня 2006 року позивачем було подано уточнений розрахунок бюджетного відшкодування сум ПДВ. Додатково було заявлено до відшкодування 75137, грн.(а.с.9-10)
Суд першої інстанції прийшов правильно до висновку , що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2006 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
У період з 01.02.2007 по 15.03.2007 року відповідачем було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з жовтня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої відповідачем 20 березня 2007 року було складено акт № 518\23-00231290 на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення за № 0001772340\0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 16042,00 грн.
Не погодившись із висновками відповідача позивач звернувся до господарського суду Луганської області з вимогою про визнання недійним повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ та застосування фінансових санкцій . Постановою господарського суду Луганської області від 7 серпня 2007 року , залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року податкове повідомлення-рішення № 0001772340\0 від 20.03.2007 року визнано недійсним.
Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.
Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов’язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Судом першої інстанції встановлено , що позивачем отримане бюджетне відшкодування у сумі 48647,00 грн., невідшкодована сума ПДВ становить 26490,00 грн.
Колегія суддів вважає , що доводи апеляційних скарг заступника прокурора Луганської області та Краснодонської об’єднаної державна податкової інспекції в Луганській області зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують , а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198,п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги заступника прокурора Луганської області та Краснодонської об’єднаної державна податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі № 2-а-19625 /08 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі № 2-а-19625 /08 за позовом Закритого акціонерного товариства « Краснодонський завод «Автоагрегат» до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції у Луганській області, третя особа – Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 18 лютого 2009 року.
Колегія суддів : (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя О.П. Лях
Судове рішення № 4104317, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-19625\08\1270. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: