Ухвала суду № 41042670, 15.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0911/2345/2012

Провадження № 11/779/142/2014

Категорія ст.129 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П. Р. П.

Суддя-доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Хруняка Є.В.,

суддів Фіцака Т.Д., Стефурака Є.М.,

прокурора Шишка Є.А.,

захисника ОСОБА_2,

засудженої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду від 28 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку і жительку АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, розлучену, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючу, раніше не судиму, громадянку України

визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 129 КК України з призначенням покарання - один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід залишено попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_4 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 3400 грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги; на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 911 грн. 76 коп. судові витрати.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що вона вчинила умисні дії, які виразилися у погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

І, зокрема, за те, що в ніч з 02 на 03 травня 2012 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вирішила вчинити погрозу вбивством потерпілому ОСОБА_4 і реалізовуючи свій злочинний умисел, взяла ніж виробничого призначення та пляшку миючого засобу і приблизно о 24 год. підійшла до жилого будинку АДРЕСА_2, в якому проживав ОСОБА_4 та стала чекати на останнього і коли потерпілий під`їхав до вказаного будинку автомобілем марки «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 та направився до входу у під'їзд даного будинку засуджена, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, підійшла до ОСОБА_4 та вилила в його сторону миючий засіб, після чого шляхом демонстрації ножа стала погрожувати останньому вбивством, чим викликала у потерпілого побоювання за своє життя. Потерпілий ОСОБА_4, реально сприймаючи погрозу вбивством засудженої ОСОБА_3 як таку що може здійснитися, почав оборонятися, вихопивши у неї з рук ніж та поклавши останню на землю, після чого попросив сторонніх осіб викликати на місце події працівників міліції. А знаходячись на землі ОСОБА_3 продовжувала в усній формі погрожувати потерпілому вбивством у майбутньому, чим викликала у нього побоювання про приведення даної погрози у виконання.

У апеляції засуджена ОСОБА_3 просить вирок скасувати. Вважає, що вирок суду постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальну справу відносно неї закрити на підставі ст. 6 п.2 КПК України ( в ред. 1960 року) за відсутністю в її діях складу злочину, а в задоволенні цивільного позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також в користь НДЕКЦ УМВС України відмовити в повному обсязі за їх безпідставністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та її захисника, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора, потерпілого і його представника з приводу поданої апеляції, які просили залишити вирок без змін, а апеляцію - без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з вироку, судом при його постановленні даних вимог закону в повній мірі дотримано не було.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону.

Такі порушення були допущені судом першої інстанції при розгляді цієї справи.

Як вбачається з матеріалів справи при постановленні вироку суду, судом не було виконано вказівки ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року, а саме не було дано аналізу усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які вбачаються з показів свідків, потерпілих, засудженої та висновку експерта і не було перевірено всі обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого їй злочину.

Судом першої інстанції було залишено без розгляду клопотання захисника засудженої ОСОБА_3 про допит свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також працівників міліції, які були на місці події і які б пояснили чи погрожувала засуджена ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 в їхній присутності чи ні, та не прийнято по даному факту ніякого рішення з яких мотивів суд відхилив дане клопотання, чим грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство.

Оскільки відповідно до ст. 22 ч.2 КПК України (в ред. 1960 року) суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання не вправі перекласти обов'язок доказування на обвинуваченого.

Факт вчинення ОСОБА_3 тих чи інших дій повинен бути належно перевірений, співставлений зі змістом пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, слід перевірити чи підтверджено всі з тих обставин обвинувачення, які ставились їй у винуватість і тільки після того, вмотивувавши свою позицію, навівши докази у її підтвердження, суд повинен був визначити, як слід кваліфікувати такі фактично вчинені дії.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, при якому слід більш повно та всесторонньо дослідити обставини справи, дати належну оцінку всім доказам по справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Також при новому судовому розгляді слід перевірити й інші, викладені в апеляції засудженої ОСОБА_3 доводи щодо порушення норм кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України (в ред. 1960 року) колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Надвірнянського районного суду від 28 липня 2014 року відносно ОСОБА_3 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий Є.В. Хруняк

Судді Т.Д. Фіцак

Є.М. Стефурак

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області Є.В. Хруняк